понеділок, 9 листопада 2020 р.

Англійська мова для дітей дошкільного віку: Т.К.Шкваріна - Київ: Шкільний світ, 2009р. - 160 с.

 ISBN 978-966-451-000-1

ISBN 978-966-451-376-7
• Загальнопедагогічний напрям
• Управління
Дошкілля
Ф Початкова освіта
• Гуманітарний напрям
Ф Природничо-математичний напрям
ВИСОКА ЯКІСТЬ «Психологія
ДОСТУПНА ЦІНА
ЛИПЕНЬ
З питань розповсюдження
звертайтеся за тел.:
(044) 284-24-50, 286-45-94
Ф Бесіди на етичні теми зі старшокласниками
• Менеджмент у роботі заступника директора
9 Внутрішньошкіпьний контроль. Накази
Права та обов'язки дітей і дорослих за педагогічними
принципами В. Сухомлинського. І. Туник
• Українська мова за новою програмою. 9 клас
• Зарубіжна література за новою програмою. 9 клас. 1 семестр
• Англійська за новими програмами. 9 клас
• Німецька мова як друга іноземна. 9 клас. П'ятий рік навчання.
Л. Горбач
• Французька за новими програмами. 9 клас. Т. Дугельна
• Всесвітня історія. 9 клас, і семестр
• Математичний турнір. Змагання, що навчає і виховує. К. Рабець
Ф Викладання фізики у 9 класі 12-річної школи
• Географія за новою програмою. 9 клас. Н. Шипко, 0. Бурлака,
Т. Яковлева
• Структуровані конспекти з біології для 9 класу. Для вчителів
та учнів. Т. Миронюк
Ф Основи здоров'я. 9 клас. 0. Шевчук
Ф Практичному психологу навчального закладу. Організація роботи.
Документація
СЕРПЕНЬ
• Класному керівнику. Як організувати й провести свято
ф Заступнику директора початкової школи
• Охорона праці в навчально-виховному процесі. Г. Білім
Діти раннього віку та гра
Ф Зарубіжна література за новою програмою. 9 клас. 2 семестр
• Всесвітня історія. 9 клас. II семестр
Ф Сходинки адаптації дітей раннього віку. Л. (треж
ВЕРЕСЕНЬ
• Інноваційні форми ведення засідань педради
• Організація роботи відділу освіти, В. Лаврук
Дитина має бути здоровою
• Практическая методика развития речи младших школьников
Ф Українська література за новою програмою. 9 клас
Ф Компетентність учителя зарубіжної літератури. Реалізація
на уроці
• Сценарії свят з англійської
• D e u tsch fiir Jug end liche. Lesespa(3
9 Педагогічні технології. Г. Сазоненко
Ф Розвиток особистості на уроках математики. 0. Руденко
Ф Практикум з Excel. Поглиблений курс. П. Сорока, Н. Вовковінська
Ф Сценарії спортивних свят
Ф Завдання для тестового контролю знань із фізики. 9 клас.
0. Волинко
Ф Домашнє насильство. Як захистити дитину. В. Гончаров,
0. Мурашкевич
ЖОВТЕНЬ
Ф Класному керівнику. Як провести ігри. Н. Яременко
Ф Тренінг про тренінг. Формування самоосвітньої компетентності
учнів. Н. Ьухлова
Англійська мова для дітей дошкільного віку. Книга для вчителя.
Т. Шкваріна
• Народознавчий матеріал з математики для початкової школи
• Музей у навчальному закладі. Л. Гайда
• Структуровані конспекти з біології для 7 класу: для вчителів
та учнів. 8. Сигида, В. Миколайко
ф Календарно-тематичне планування з фізкультури. 5-9 класи.
Д. Кудрявець
Ф Технології соціальної роботи з дезадаптивними дітьми
та молоддю. В. Алексеева, Л. Костриця
ЛИСТОПАД
• Школа молодого методиста
• Здоров'язберігаючі технологіїу навчальному закладі
• Посадові обов'язки з техніки безпеки
Люблю я музику і квіти. Збірка пісень. М. Ведмедеря
• Уроки праці. 2 клас. /.Глінка, Н. Довгопола
ф Розвиток зв'язного мовлення: система роботи, шляхи
вдосконалення, види контролю
• Історія України. 8 клас. II семестр. 0. Богданова
ф Англійська за новими програмами. 8 клас
• Autonomes Lernen. С. Ляиіенко
Ф Книга для вчителя французької мови до підручника «Lefranpis». б клас
• Як створити комп'ютерну презентацію. Н. Вовковінська
• Хімія для допитливих. Пропедевтика хімічних знань. 6-8 класи.
Д. Свсчкарьов
ф Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку
із загальним недорозвитком мовлення. І. Щербина, Л. Патенко
ГРУДЕНЬ
ф Класному керівнику. Як провести батьківські збори
• Батьки: партнери й однодумці
• Школа. Юридичний порадник. /.Боглюкова
У світі логіки й математики. Дошкільнята разом з мамою і татом
• Ділові папери. Г. Волкотруб
• Deutsch fiir jugendliche. Lesespap
• Писемні джерела на уроках історії. 5-11 кл. В. Мисан
• Хімія навколо нас. Матеріали до уроків та позашкільних заходів
• Корекційні заняття з розвитку психічних процесів у дітей
4-6 років
J J J J Д О ІІШ Л М Л
Тгтяиа Шишаріма
АНГЛІЙСЬКА
МОВА ДЛЯ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
ШшшДНЯ ВЧИТМІЯ
ВОИЗДОО'й’ИС^ [КОЛЬHOF®
35265
«Дитячий садок»
96503
«Дитячий садок. Фантазії вихователя».
Конспекти занять, сценарії свят і розваг,
4-те число місяця
06647
«Дитячий садок. Бібліотека»
91837
«Дитячий садок» +
«Дитячий садок. Бібліотека»
91490
«Дитячий садок» + «Дитячим садок.
Бібліотека» + «Дитячий садок.
Управління» + «Дитячий садок. Мистецтво»
„ 91493
«Дитячий садок» +
«Дитячий садок. Управління»
„ 91492
«Дитячии садок» +
«Дитячий садок, мистецтво»
95010
«Управління освітою» +
«Дитячий садок. Управління»
23318
«Початкова освіта» +
«Дитячий садок»
95530
кольоровий журн. «Дошкілля»
E-mail: sadok@1 veresnya.com.ua
Всеукраїнський часопис
______ хто виховує
Виходить 4 рази на місяць
загальним обсягом 112 сторінок
ДИТИНА
ЗАМОВЛЯЄ
РОЗВИТОК
ЯК ПРИДБАТИ КНИЖКИ ВИДАВНИЦТВА «ШКІЛЬНИЙ СВІТ»?
і. Ш , - Я -Ш ж:
1. ПЕРЕДПЛАТИТИ ЗА «КАТАЛОГОМ ВИ ДАНЬ УКРАЇНИ», який є в кожному поштовому відділенні.
У розділі «Газети України» знайдіть Вашу улюблену фахову газету за назвою предмета, який Ви викладаєте.
А трохи нижче шукайте книжкову серію цієї газети. Наприклад, якщо Ви - математик, то, відповідно, Ваша
газета - «Математика», а книжкова серія - «Математика. Бібліотека». Якщо Ви працюєте у дитячому садку,
Вам потрібна серія «Дитячий садок. Бібліотека». Якщо Ви очолюєте методичну службу райво, спеціально для
Вас створена серія «Управління освітою. Бібліотека». Учителям сільської школи слід ознайомитися з книжковою серією «Сільська школа. Бібліотека», учителям географії - «Краєзнавство. Географія. Туризм. Бібліотека»,
початкових класів «Початкова освіта. Бібліотека», а класним керівникам «Шкільний світ. Бібліотека».
2. ЗАМОВИТИ КНИЖКИ ПОШТОЮ ЗА АДРЕСОЮ:
а/с 529, м.Тернопіль-8,46008 або ел. поштою: mail@bohdan-books.com
Довідки за телефоном: (0352) 28-74-89.
3. ЗВЕРНУТИСЯ В ОДНЕ З ПРЕДСТАВНИЦТВ «ШКІЛЬНОГО СВІТУ», які є майже в кожному
обласному центрі України. Там можна передплатити та купити газети і книжки.
Вінницька Гаврил юк Олена Андріївна служб, т. (0432) 67-18-13
Волинська Майко Світлана Михайлівна служб, т. (03322) 4-71-52; моб. т. 8-097-472-28-46
Дніпропетровська Банковська Алла АркадІЇвна служб, т. (056) 776-84-18; моб. т. 8-096-373-16-33
Донецька Сьомова Раїса Сергіївна служб, т. (062) 304-21-14; моб. т. 8-097-524-38-52
Житомирська Білецька Леся Володимирівна служб, т. (0412) 47-36-58; моб. т. 8-097-325-82-16
Закарпатська Лемак Марина Василівна служб, т. (03122) 3-73-38; моб. т. 8-067-736-81 -05
Запорізька Круть Тетяна Валеріївна служб, т. 8-(061) 220-51-88; моб. т. 8-066-301 -81-87
Івано-Франківська Скоморовська Наталія Богданівна служб, т. (03422) 3-11 -84; моб. т. 8-097-510-38-72
Кіровоградська Супрун Людмила Миколаївна служб, т. (0522) 24-66-08; моб. т. 8-093-849-04-81
Миколаївська Гоцуляк Марія Федорівна моб. т.8-097-559-71-31
Луганська Бондарева Людмила Миколаївна служб, т. (0642) 50-52-18; моб. т. 8-097-482-54-59
Львівська Синьова Ірина Іванівна служб, т. (032) 243-71-11; моб. т. 8-097-477-01-49
Одеська Ацабріка Ірина Федорівна служб, т. (048) 729-45-12; моб. т. 8-067-785-61-56
Полтавська Стадник Світлана Михайлівна служб, т. (05322) 2-49-56; моб. т. 8-097- 512-29-74
Рівненська Подкопаєва Тетяна Віталіївна служб, т. (0362) 43-80-54; моб. т. 8-097-398-22-96
Сумська Собина Ганна Дмитрівна служб, т. (0542) 65-88-91; моб.т. 8-099-036-26-10
Тернопільська Сіньковська Інна Михайлівна служб, т. (0352) 43-57-83; моб. т. 8-097-523-59-39
Харківська Столяренко Ганна Андріївна служб, т. (057) 756-89-69; моб. т. 8-097-502-03-86
Херсонська
Фоміна Лариса Анатоліївна служб, т. (0552) 41-08-11; моб. т. 8-050-952-54-05
Неннова Олена Василівна моб. т. 8-066-377-65-68
Хмельницька Ганчевська Марина Павлівна служб, т. (0382) 76-48-51; моб. т. 8-050-611 -50-07
Черкаська Бондаренко Олена Андріївна служб, т. (0472) 64-95-22; моб. т. 8-097-773-79-50
Чернівецька Морочковська Лариса Анатоліївна служб, т. (037) 290-23-17; моб. т. 8-094-991 -43-17
Чернігівська Петрова Олена Семенівна дом. т. (0462) 77-54-57; моб. т. 8-097-513-33-94
м. Біла Церква Терехова Ольга Олександрівна служб, т. (04463) 5-30-52; моб. т. 8-097-689-03-15
м. Пирятин Бикова Тетяна Захарівна моб. т. 8-068-922-97-16; моб. т. 8-097-658-53-15
м. Сімферополь Васьків Тетяна Федорівна служб, т. (0652) 27-33-70; моб. т. 8-050-645-67-81
4. КУПИТИ КНИЖКИ ТА ГАЗЕТИ безпосередньо у видавництві «Шкільний світ». Заплануйте візит
до видавництва «Шкільний світ», якщо будете в Києві!
Наша адреса:
01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15, «Шкільний світ»
Довідки за телефоном: (044) 286-24-50, 286-45-94, 537-32-00
Ш ановні читачі!
Пропонуємо навчально-методичний комплекс для здійснення
дошкільної іншомовної освіти (автор Тетяна ШКВАРІНА), який
забезпечує варіативну частину змісту дош кільної освіти відповідно
Базової програми розвит ку дитини дошкільного віку « Я у Світі».
Книги «Англійська мова для дітей дошкільного віку. Програма.
М етодичні рекомендації» і «Англійська мова для дітей дошкільного
віку. Книга для вчителя» схвалені для використання в дошкільних
навчальних закладах (Протокол № 2 засідання комісії з дош кільної
педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти
М іністерства освіти і науки України від 01.07.2009).
АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
ПРОГРАМА. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У програмі пропонується авторська система навчання, концепція та зміст орієнтовної програми навчання, а також практичні матеріали, ііри,
літературні тексти англійських дитя- " " :
чих пісень, вірші.
АНГЛІЙСЬКА МОВА
ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ. КНИГА ДЛ Я ВЧИТЕЛЯ
АНГЛІЙСЬКА
ДЛЯ ДО Ш К ІЛЬН ЯТ
Викладення матеріалу в посібнику представлено під назвою «Пригоди королеви казки та її маленьких
друзів». Дитина в ігровій формі навчається елементарно спілкуватися в межах восьми тем, використовувати
у власному мовленні близько 40 фраз і 200 слів.
Вартість комплекту 60 грн
Вартість будь-яких 2-х книжок комплекту 40 грн
Вартість будь-якої однієї книжки 25 грн
Замовити книжки можна за тел. 0-44-284-24-50
або надіславши sms-повідомлення такого змісту:
«Хочу замовити книжки» на номер 0-67-408-84-73
та отримати їх післяплатою у своєму поштовому відділенні
Бібліотека «Ш кільного світу»
Заснована у 2003 р.
Тетяна Шкваріна
АНГЛІЙСЬКА МОВА
ДЛЯ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ
Книга для вчителя
Дитячий садок. Бібліотека
Київ
«Шкільний світ»
2009
УДК 373.2.016:811.111
ББК 74.102
Ш 66
Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах
(Протокол № 2 засідання комісії з дошкільної педагогіки
та психології Науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки України від 01.07.2009).
Редакційна рада:
Т. Вороніна, І. Стеценко,
М. М осієнко — канд. філол. наук, Г. Кузьменко,
О. Ш атохіна
Ш кваріна Т. М.
Ш66 Англійська мова для дітей дошкільного в ік у : книга для вчителя /
Тетяна Ш кваріна. — К. : Ш к. світ, 2009. — 160 с. — (Бібліотека
«Ш кільного світу»).
ISBN 978-966-451-000-1.
ISBN 978-966-451-376-7.
У посібнику системно викладено основи дидактики та методики дошкільного
навчання англійської мови дітей 5—6 років у дошкільних закладах та перших класах
загальноосвітніх шкіл з урахуванням орієнтовної навчальної програми навчання
англійської мови у дитячих садках, затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Пропонується перевірений на практиці тематичний план та розробка змісту занять
із дітьми на навчальний рік.
Учителям англійської мови у дитячих садках, родинах, перших класах
загальноосвітніх шкіл, викладачам і студентам вищих педагогічних навчальних
закладів.
УДК 373.2.016:811.111
ББК 74.102
ISBN 978-966-451-000-1 (б-ка«Шк.світу») ©ШкварінаТ.,2009
ISBN 978-966-451-376-7 © ТОВ «Видавництво «Шкільний світ»,
дополіграфічна підготовка, 2009
Науково-виробниче видання
Бібліотека «Ш кільного світу»
Ш кваріна Тетяна М ихайлівна
Англійська мова для дітей дош кільного віку
Книга для вчителя
Редактор І. Стеценко
Фаховий редактор Т. М ихайленко
Л ітературний редактор Г. Савчук
Коректор О. М айдачевська
Художній редактор І. Сак
Верстка Т. Жур
Формат 60x84/16.
Умовн. друк. арк. 9,3. Тираж 3000 пр.
Зам. 464.
ТОВ «Видавництво «Шкільний світ»
01014, Київ, вул. Тимірязєвська, 2
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції серія ДК № 775 від 21.02.2002
Видрукувано з готових діапозитивів в ОП «Житомирська облдрукарня»
10014, Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції серія ЖТ № 1 від 06.04.2001
About my toys (One and two and three and four)
Head and shoulders
Head and shoul-ders, knees and toes, knees and toes, head and shoul-ders, knees and
4 - G7 С F _
n j j j j i j j J r
toes, knees and toes, eyes and ears and mouth and nose,
7a G7 .............................. С
Ф
head and shoul - ders, knees and toes, knees and toes.
This is the way
F C7
% I J j g Щ
m
This is the way we go to school, we go to school, we go to school.
5 F C l F
This is the way we go to school ear - ly in the mom - ing.
/ am free
— ------— “— ------------- — w~
I am free and I don't care my m as-ter gone a - way.
Передмова.
ЗМ ІСТ
4
Розділ 1. Теоретичні основи навчання дітей англійської мови
Підрозділ І. Загальні лінгводидактичні основи навчання
іноземної мови.........................................................................................................6
1.1. Навчання дітей іноземної мови як педагогічна проблема................6
1.2. З історії раннього навчання дітей іноземної м ови.............................7
1.3. Загальна та спеціальні методики навчання іноземної мови.............9
1.4. Принципи навчання іноземної мови.................................................... 11
1.5. Методи навчання іноземної мови........................................................14
1.6. Засоби навчання іноземної мови..........................................................21
1.7. Навчання дітей іноземної мови як складова частина
загальної методики.........................................................................................22
1.8. Лінгвопсихологічні основи навчання іноземної мови....................25
Підрозділ 2. Методика та організація навчання дітей англійської мови ..28
2.1. Анатомо-фізіологічні та психічні особливості
дітей 5—6-ти років........................................................................................ 28
2.2. Урахування психолого-педагогічних особливостей дітей..............31
2.3. Мета і завдання навчання .................................................................... 35
2.4. Принципи навчання...............................................................................37
2.5. Зміст навчання ........................................................................................41
2.6. Типові недоліки, що їх допускають педагоги при навчанні........46
2.7. Специфіка використання гри при навчанні .....................................47
2.8. Структура та методика проведення занять ...................................... 53
2.9. Формування навичок і вмінь у процесі навчання........................... 58
2.10. Навчання основ фонетики .................................................................59
2.11. Навчання лексики ............................................................... ................62
2.12. Навчання граматичного матеріалу.............................. .................... 66
2.13. Навчання спілкування........................................................................ 70
2.14. Специфіка контролю.......................................................................... 77
2.15. Висока професійна та педагогічна майстерність
педагога -— запорука успіху навчання......................................................80
Розділ 2. Планування процесу навчання дітей англійської мови
Підрозділ 1. Тематичне планування навчання .............................................. 84
1.1. Принципи планування навчального процесу...................................84
1.2. Перспективне і поточне планування..................................................85
1.3. Календарно-річний план......................................................................87
Підрозділ 2. Тематичне планування занять....................................................96
Підрозділ 3. Поурочне планування занять ...................................................146
Музичні тексти англомовних пісень..................................................................... 156
1*
ПЕРЕДМОВА
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується новими, не
відомими раніше проблемами. Найсуттєвіші з них— тенденція до глобалізації
суспільного розвитку, зближення націй, народів, держав і перехід від
інструментальних до наукових інформаційних технологій.
Стратегічний курс України у Європейський культурно-освітній та
економічний простір, орієнтація на фундаментальні цінності західної
цивілізації стали об’єктивною передумовою модернізації навчання іноземної
мови у вищій, професійній та загальноосвітній школах, поширення
іншомовної освіти у дошкільну ланку. У соціумі сформувалося розуміння того,
що володіння однією чи кількома іноземними мовами сприяє мобільності,
адаптації молоді до життя у глобалізованому світі, підтриманню різноманітних
міжнародних зв’язків, відіграє важливу роль у формуванні здатності до
свідомого й ефективного функціонування в умовах високої комунікативності
життя та інформаційної насиченості середовища життєдіяльності.
Характерною рисою суспільного життя країни стало прагнення багатьох родин залучити своїх дітей із дошкільного віку до вивчення однієї
з міжнародних мов. Навчання дітей іноземної мови проводиться у багатьох
дошкільних навчальних закладах, при загальноосвітніх школах, у сфері
освітніх послуг. Набули поширення індивідуальне навчання, навчання у сім’ї
«методом гувернантки» тощо.
Це нове освітнє явище увійшло у XXI ст. на науковій базі, що сформувалася у минулі 70— 80-ті роки, тобто без концептуального урахування нової
парадигми дошкільної освіти в Україні, Базового компонента дошкільної
освіти, проекту Ради Європи Language Learning For European Citizenship.
У кращому разі в навчанні дошкільників іноземної мови використовувалися програми навчання, опубліковані ще 30—40 років тому, коли таке навчання як експериментальне було започатковане, а часто-густо його проводили
вчителі загальноосвітньої школи за адаптованими шкільними програмами та
за шкільною методикою навчання. Вітчизняного навчально-методичного забезпечення такого педагогічного процесу не було.
Цей навчальний посібник є книжкою для вчителя англійської мови системи дошкільної освіти, що ґрунтується на програмі «Англійська мова для
дітей дошкільного віку» та враховує концепти програми «Навчання іноземної
мови» Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».
Посібник розрахований на студентів вищих педагогічних навчальних
закладів різних рівнів акредитації — майбутніх фахівців із раннього навчання дітей англійської мови, вихователів і вчителів, які навчають малюків
англійської мови у дитячих садках, перших класах шкіл або родинах.
4
How is your mother?
A
я p --------- і
0 ! = 1 ----- s— — I
How is your mo - ther? She’s fine. Thanks.
A I see (Colours)
I see green, I see у el - low, I see that fun - ny fel - low,
Ш
I see red, I see blue, I see you and you and you.
Where is Thumb kin? (Walking)
Walk - ing, walk - ing, walk - ing, walk - ing, hop, hop, hop,
Ш H H
7hop, hop, hop. Run-ning, run-ning, run-ning, run-ning, run-ning, run-ning, ff
now let's stop, now let's stop.
The Zoo Song (Come along)
G D
m
J " ] r j і д J I J~ 3
Come a - long the e - le-phant, e - le-phant, e - le-phant,
J - и D — 0
1=
Л J 5 ? - 1/
come a - long the e - le - phant and walk, walk hea - vi - ly.
157
ДОДАТОК
МУЗИЧНІ ТЕКСТИ АНГЛІЙСЬКИХ ПІСЕНЬ
What is your name? (Where do you live? How old are you?)
G С G С G С
W hat is your name, v ^ t is your name, now tell me please
Ja - net that's my name.
Good morning! № 1 (Happy birthday!)
С__________ G_________ G___________ С
- і ' » ---- -m
Ш р -® birth - (Иу to you, hap-py birth-day to you, hap-py
в С F G С
birth - day, hap-py birth - day, hap-py birth-day to you.
Good morning! № 2
С F С
■ ■ jf n ■ ч__
Good
3 C
m om - ing, good mo m - in g and how do yc
G7
u do
С
? Good
* J 11
mom - ing, good mom - ing, I'm fine, how are you?
156
З урахуванням Базового компонента дошкільної освіти й досягнень
педагогічної науки у посібнику обґрунтовано принципи, мету, завдання, засоби, зміст дошкільного навчання дітей англійської мови, педагогічні умови
їх успішної реалізації, особливості організації і методики проведення занять, специфіку використання ігрових методів. Відповідно до орієнтовної
навчальної програми з англійської мови для дошкільних закладів, затвердженої
Міністерством освіти і науки України, пропонується перевірений практикою
тематичний план вивчення програмового матеріалу та розробка змісту занять.
Зміст занять розроблено з урахуванням установленого під час спеціально
проведеного дослідження висновку про доцільність розподілу внесених до
програми тем на окремі частини-підтеми, кожна з яких має вивчатися протягом чотирьох взаємоузгоджених занять. На першому занятті з підтеми вводиться новий навчальний матеріал, на другому — четвертому проводиться
тренування та закріплення.
У пропонованому тематичному плані зазначено, які лексико-граматичні
структури, фонетичний матеріал, мовленнєві функції мають бути опрацьовані
на кожному занятті, й визначається тип заняття. У розділі, де поміщено тематичне планування, плани перших занять розроблені детальніше, наступні
з урахуванням набуття педагогом досвіду — викладені стисло.
Звернімо увагу на те, що в посібнику подано розробки занять для навчання п’ятирічних малюків протягом навчального року в дитячому садку. Тоді як
у тематичному плані зазначається, який навчальний матеріал, крім визначеного для старших дошкільників, має додатково опрацьовуватися з дітьми першого класу чи на другий навчальний рік із дітьми, які не пішли до школи і продовжують відвідувати дошкільний заклад. Зміст занять для другого навчального року чи першокласників учитель розробляє з урахуванням поміщених
у посібнику рекомендацій, зважаючи на досягнутий рівень загального розвитку дітей, засвоєння ними програми першого навчального року та кількості
тижневих навчальних годин на вивчення англійської мови.
У посібнику використано рекомендації проведених у рамках Ради Європи
міжнародних семінарів Language Learning For European Citizenship, праці
JI. В. Артемової, А. М. Богуш, О. Б. Бігич, І. О. Зимньої, Г. О. Китайгородської,
О. JI. Кононко, О. О. Леонтьева. 3. М. Нікітенко, С. Ю. Ніколаєвої,
О. Й. Негневицької, В. М. Плахотника, Т. К. Полонської, О. Ю. Протасової,
С. В. Роман та ін., узагальнення власного досвіду автора з навчання дітей та
підготовки студентів до раннього навчання дошкільників іноземної мови.
р о з д і л 1
ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ НАВЧАННЯ
ДІТЕЙ ІНОЗЕМНОЇ
МОВИ
П ІД РО ЗД ІЛ 1. Загальні лінгводидактичні
основи навчання іноземної мови
1.1. Навчання дітей іноземної мови
як педагогічна проблема
Відкритий характер суспільства, розширення політичних та економічних
зв’язків України з європейськими та іншими країнами світу стали важливим
чинником зростання соціального запиту на людей, які володіють іноземними
мовами. Від фахівця будь-якої сфери діяльності вимагають знання однієї
чи кількох іноземних мов. Недостатнє знання іноземних мов, насамперед
англійської, ускладнює спілкування на міжнародному рівні громадян України,
запровадження новітніх технологій виробництва, комп’ютеризацію ділової,
культурно-освітньої та побутової сфер.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти навчання дітей
іноземної мови запроваджено з другого класу загальноосвітньої школи. Дедалі
більшого поширення набуває дошкільне навчання іноземних мов. Групи
з вивчення дітьми іноземної мови створюються у дошкільних навчальних закладах, при загальноосвітніх школах для учнів перших класів. Індивідуальне
навчання проводиться в родинах. Його успіхи очевидні, тому не піддається
сумніву і його доцільність. Педагогічна наука веде пошук шляхів удосконалення раннього навчання іноземних мов, забезпечення наступності між
дошкільною та шкільною ланками освіти.
6
П о у р о ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Мета:
Практична: формувати комунікативні уміння на основі лексикограматичних структур теми:
• What’s this? This is ... ( заняття 65);
• Many toys (cars) (заняття 69);
• What are you eating? I am eating ... (заняття 73).
Навчальна: вчити виконувати пісні «One and two», «Happy birthday»,
«These are our knives and forks».
Виховна: виховувати повагу до англійської культури.
Розвивальна: розвивати ініціативу під час діалогічного мовлення,
мовленнєву реакцію.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning» № 1 чи № 2.
2. Фонетична зарядка. Педагог обирає види роботи з фонетичним
матеріалом трьох підциклів.
II. Основна частина заняття
1. Рецептивно-продуктивні ігри. Можна використовувати будь-які ігри, які
подобаються дітям.
Гра «День народження». Педагог каже: «Кожен із вас сьогодні по черзі
буде іменинником. Інші діти будуть гостями». Кожна дитина обирає подарунок, підходить до іменинника, називає подарунок: «This is ...», і виконує
пісню «Happy birthday».
Гра «Накриваємо святковий стіл». Діти діляться на пари. Одна дитина — «офіціант», інша — «господар ресторану».
Господар каже: «Put а сир!»
Офіціант виконує і вимовляє: «This is а сир».
Потім діти міняються ролями.
2. Конкурс «Караоке на майдані»
III. Прикінцева частина заняття
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Покупець. Give me please.
Продавець. Here you are.
Покупець. Thank you.
Потім діти міняються ролями.
2. Конкурс «Караоке на майдані».
III. Прикінцева частина заняття
Дата: 03.03.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 78 (14-те заняття циклу), практика у спілкуванні.
Мета:
Практична: формувати продуктивні слухо-вимовні та лексико-граматичні
навички на основі лексико-граматичних структур теми:
• What’s this? This is ... (заняття 65);
• Many toys (cars) (заняття 69);
• What are you eating? I am eating ... (заняття 73).
Навчальна: вчити виконувати пісні «One and two», «Happy birthday»,
«These are our knives and forks».
Виховна: виховувати повагу до англійської культури.
Розвивальна: розвивати ініціативу під час діалогічного мовлення,
мовленнєву реакцію.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning» № 1 чи № 2.
2. Фонетична зарядка. Педагог обирає види роботи із фонетичним
матеріалом трьох підциклів.
II. Основна частина заняття
1. Рецептивно-продуктивні ігри. Можна використовувати будь-які ігри, які
подобаються дітям.
Гра «У кафе». Педагог каже: «Діти, ми з вами сьогодні обідатимемо
у кафе». Педагог на окремих столиках розкладає наочність: набори з продуктами та напоями. Одна дитина вдає, що їсть, а інша запитує: «What are you
eating (drinking)?». Перша дитина відповідає. Потім діти міняються ролями.
2. Конкурс «Караоке на майдані». Кожна дитина виконує одну з пісень,
вивчених протягом трьох підциклів («One and two», «Happy birthday») або «
вірш «These are our knives and forks». За сумлінне виконання твору дитина
отримує приз.
III. Прикінцева частина заняття
Дата 04.03.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 79 (15-те заняття циклу), практика у спілкуванні.
154
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос но ви навчання ін о зе м но ї мови
Дослідження проблем раннього навчання дітей іноземної мови в Україні проводяться в руслі досліджень цих питань світовою педагогічною наукою. Педагоги
України при розв’язанні проблем раннього навчання іноземних мов активно
співпрацюють з ученими інших країн, беруть участь у семінарах, конференціях
при обговоренні цих питань під патронатом ЮНЕСКО — спеціалізованої
міжурядової організації ООН із питань освіти, науки і культури.
Провідні педагоги-«дошкільники» та лінгводидакти України вважають,
що залучення дітей до вивчення однієї з мов міжнародного спілкування —
нагальна потреба, що дитинство є найсприятливішим віком для оволодіння
другою мовою.
Перехід загальноосвітньої школи на нову структуру, початок шкільного
навчання із шести років, запровадження вивчення іноземної мови з другого
класу, обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку виступають сприятливими чинниками розширення масштабів дошкільного навчання дітей
іноземної мови.
Залучення дітей до вивчення іноземних мов має надійну правову базу.
Конституція України проголошує, що державною є українська мова, гарантує
вільний розвиток, використання та вживання мов національних меншин,
сприяє вивченню міжнародних мов. Ці положення Конституції конкретизовані
в Законах України про освіту, інших нормативних документах.
1.2. З історії раннього навчання дітей іноземної мови
В усі часи люди розуміли значення знань іноземних мов. «Скільки мов ти
знаєш, стільки разів ти людина», — стверджує народна мудрість.
Організація цілеспрямованого вивчення іноземних мов молодим
поколінням сягає в далеку давнину. Ще в епоху давніх Єгипту, Греції, Риму
торговельні, військові та культурні відносини породили потребу вивчати мови
інших народів.
В епоху Середньовіччя особливої популярності набуло вивчення класичних мов — грецької і латини. Остання, як мова церкви, науки та дипломатії,
упродовж століть була одним з основних шкільних предметів. Вивчення латини розглядалося як важливий засіб розвитку мислення й пам’яті, як зразок
досконалості мови з погляду структури. На початку XX ст. латина втратила
статус засобу міжнародного спілкування. На зміну їй прийшло вивчення мов
міжнародного спілкування — англійської, французької, іспанської, російської,
китайської, арабської та ін.
До вивчення іноземних мов діти із заможних сімей залучалися як у родині,
так і в спеціальних навчальних закладах. Згадаймо, які іноземні мови вивчали діти в родині Київського князя Ярослава Мудрого, якими мовами володів
гетьман України Богдан Хмельницький.
Людину, яка знає дві мови, називають білінгвом, бі глотом, яка знає три мови—
триглотом, багато мов — поліглотом. Білінгвізм (двомовність) поділяється на
природний та штучний. Природний білінгвізм характеризується стихійністю
7
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
засвоєння другої мови, коли людина постійно перебуває у двомовному середовищі.
Стимулом для засвоєння другої мови виступає потреба у спілкуванні. Штучний
білінгвізм створюється цілеспрямованим вивченням другої мови на спеціальних
заняттях із використанням відповідних методів навчання.
Природний білінгвізм спостерігається у місцях компактного проживання людей різних національностей. Без педагогічного втручання двомовність,
сформована у таких умовах, часто супроводжується мовними помилками,
змішаними фразами.
Особливої уваги заслуговує формування двомовності дитини в родині.
Спостереження та спеціальні дослідження довели, що дитина в сім’ї легко
засвоює дві й більше мов, якщо дорослі послідовно дотримуються принципу
«одна особа — одна мова». Грузинська дослідниця Н. Імедадзе виділила три
стадії засвоєння мов у таких умовах: 1) до двох років — дитяче мовлення',
2) від двох до трьох років — стадія змішаного мовлення', 3) після трьох років — вільне спілкування різними мовами без помилок.
Подібні висновки ще раніше (початок XX ст.) зробили Ж. Ронже,
А. Табуре-Келлер та ін.
Помічено, що діти у дошкільному віці в умовах природного білінгвізму
(полілінгвізму) успішніше оволодівають мовами, ніж дорослі.
Різновидом родинного навчання іноземної мови є «метод гувернантки».
Саме таким методом були залучені до вивчення західноєвропейських мов багато історичних особистостей, діячів літератури й культури в царській Росії,
Україні. Цей метод відроджується у заможних сім’ях зараз. Відомо, що «метод гувернантки» зазнавав критики найперше тому, що витісняв рідну мову зі
сфери сімейного спілкування та навчання.
Розвиток виробництва і торгівлі, науково-технічний прогрес, інтенсивний
розвиток міжнародних зв’язків у XIX—XX ст. сприяли запровадженню
іноземних мов у змісті обов’язкової загальної освіти молоді. У радянській школі
вивчення іноземних мов починалося із середнього шкільного віку, але більшість
випускників школи не оволодівала іноземною мовою як засобом спілкування.
Через вікові психо-фізіологічні особливості дітей дошкільне навчання другої
мови має свої особливості. Учитель має знати відповіді на запитання: для чого
організовується іншомовна освіта дітей, тобто яка мета такого навчання? Чого
саме навчати, тобто який зміст освіти? Як треба навчати, тобто особливості
технології — принципи, методи, засоби і прийоми навчання? Чим відрізняється
процес навчання дошкільників від навчання школярів? Відповіді на ці запитання лежать в основі концепції дошкільного навчання іноземної мови.
Концепція навчання — це системне тлумачення навчально-виховного
процесу, розгляд цього педагогічного явища як сукупності елементів,
пов’язаних між собою реально існуючими внутрішніми зв’язками. До загального комплексу системи навчання іноземної мови мають входити: соціальне
замовлення на існування педагогічного явища, цілі, принципи, зміст, методи,
засоби навчання, умови, які забезпечують успішне функціонування системи.
Кожний елемент, що входить до системи, має розглядатися як підсистема
8
П о у р о ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Уже наводилися приклади конспектів занять першого з трьох підциклів
теми-циклу «Іграшки. День народження». Аналогічно педагог розробляє
наступні 5— 8 заняття другого, 9— 12 заняття третього підциклу. Заняття 5, 9
є заняттями, на яких вводиться новий матеріал; 6, 7 та 10, 11 — «Тренування
у спілкуванні», 8 та 12 — «Практика у спілкуванні».
На занятті 13 новий матеріал не вводиться, бо заняття 13— 16 четвертого
підциклу є заняттями «Практика у спілкуванні». На цих заняттях повторюється
матеріал усіх підциклів, педагог оцінює рівень сформованості розвитку
у дітей знань, навичок, умінь, а також міру реалізації освітніх, виховних, розвивальних завдань.
Розглянемо підходи до планування на прикладі останніх занять теми
«Іграшки. День народження».
Дата 02.03.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 77 (13-те заняття циклу), практика у спілкуванні.
Мета:
Практична: формувати продуктивні слухо-вимовні та лексико-граматичні
навички на основі лексико-граматичних структур теми:
• What’s this? This is... (заняття 65);
• Many toys (cars) (заняття 69);
• What are you eating? 1 am eating... (заняття 73).
Навчальна: вчити виконувати пісні «One and two», «Happy birthday»,
«These are our knives and forks».
Виховна: виховувати повагу до англійської культури.
Розвивальна: розвивати ініціативу під час діалогічного мовлення,
мовленнєву реакцію.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning».
2. Фонетична зарядка. Педагог обирає види роботи з фонетичним
матеріалом трьох підциклів.
II. Основна частина заняття
1. Рецептивно-продуктивні ігри. Можна повторити будь-які ігри занять
65—76.
Гра «Магазин». Педагог каже: «У нашому казковому магазині є відділи
«Іграшки», «Посуд», «Продукти», «Напої». Один із вас буде покупцем,
а інший — продавцем». Педагог на окремих столиках розкладає наочність, що
відповідає кожному відділу. Продавці стають за «прилавок».
Продавець. Good morning!
Покупець. Good morning! What’s this?
Продавець. (This is )...
Наступні структури діти знають із попередніх занять.
153
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ? м о в и
3. Повторення пісні «One and two», що супроводжується рухами і пантомімою.
III. Прикінцева частина заняття
Дата 15.01.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 68 (4-те заняття підциклу), практика у спілкуванні
Мета:
Практична: формувати уміння вести діалог-розпитування: What’s this?
This is... , використовуючи лексичний матеріал (a ball — a doll; a car— a star)
і відповідний фонетичний матеріал.
Навчальна: вчити дітей виконувати пісню англійською мовою.
Виховна: виховувати почуття ввічливості під час відвідування магазину.
Розвивальна: розвивати мовленнєву реакцію, самостійність, ініціативність
під час діалогу.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning» № 1 чи № 2.
2. Фонетична зарядка. Педагог обирає види роботи із розділу «Фонетична
зарядка» занять 65, 66.
II. Основна частина заняття
1. Рецептивно-репродуктивні ігри.
Залежно від рівня засвоєння матеріалу педагог може використовувати ігри
цього типу із занять 65, 66.
2. Рецептивно-продуктивні ігри.
Гра «Чого немає?»
Гра «У підземеллі». Дві зазначені гри на відміну від попереднього заняття можуть виконуватися у режимі «дитина — дитина».
3. Сюжетно-рольові (творчі) ігри.
Гра «Магазин іграшок». Педагог каже: «Наші казкові герої завітали до
англійського магазину іграшок, щоб купити подарунки на день народження.
Один із вас буде покупцем, а інший — продавцем.
Продавець. Good morning!
Покупець. Good morning! What’s this?
Продавець. (This is) a car.
Наступні структури діти знають із попередніх занять.
Покупець. Give me please.
Продавець. Here you are.
Покупець. Thank you.
4. Повторення пісні «One and two», яка супроводжується рухами і пантомімою.
III. Прикінцева частина заняття
152
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос но ви навчання ін о зе м но ї мови
цілого, що має власну структуру. Відповідно до концепції розробляються
моделі й методичні системи навчання іноземної мови.
Наразі ще не нагромаджено масового багаторічного досвіду дошкільного
навчання іноземної мови, тому немає єдиної загальноприйнятої системи такого навчання. При створенні моделі як вихідної основи системи навчання
необхідно враховувати:
теоретичний фундамент загальної методики навчання іноземних мов
як педагогічної науки;
позитивний педагогічний досвід і критичний аналіз існуючих систем
і моделей дошкільного навчання не рідних дитині мов;
установлені результати впливу навчання іноземної мови на психічні
процеси та властивості дітей.
1.3. Загальна та спеціальні методики
навчання іноземної мови
Методика навчання іноземної мови (лінгводидактика) — це педагогічна
наука про закономірності, цілі, зміст, методи і засоби навчання, а також способи учіння та виховання на матеріалі іноземної мови.
Світова культура налічує понад 2 500 національних мов, навчання кожної
з яких має свої особливості. Тому маємо говорити про загальну методику,
яка вивчає закономірності та особливості навчання іноземних мов взагалі
і спеціальні методики освоєння конкретних мов, об’єктом яких виступає розробка таких форм, способів і прийомів, які забезпечують найраціональніше
вивчення й оволодіння конкретними національними мовами.
У загальній методиці вивчення іноземних мов можна виділити вікові
аспекти, наприклад, методику раннього навчання, що досліджує особливості
навчання дошкільників і молодших школярів; шкільну методику (середній та
старший шкільний вік); методику вищої школи; методику навчання дорослих; методики спеціального професійного навчання тощо. Загальна методика
містить спеціальні розділи: історію методів навчання (історична методика),
порівняльну методику (порівняння особливостей навчання у різних країнах),
методику застосування технічних засобів навчання, методику дослідження та
експериментальну методику тощо.
Методика навчання іноземних мов використовує закономірності, визначені іншими науками, насамперед педагогікою, психологією, психолінгвістикою, лінгвістикою, методиками навчання. Ці науки називають базовими. Дані
інших наук методика іноземної мови використовує опосередковано через
базові науки.
Загальна методика навчання іноземної мови використовує різні методи дослідження: аналіз літературних джерел, вітчизняного та зарубіжного
досвіду; узагальнення передового педагогічного досвіду, наукове спостереження; пробний досвід, що базується на ерудиції та педагогічній інтуїції
педагога; дослідне навчання за розробленою дослідником методикою: науко­
9
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
вий експеримент, а також тестування, бесіди, анкетування, хронометрування,
статистично-графічні методи та ін.
На основі аналізу реальних можливостей об’єкта навчання, відведеного
на навчальний процес часу, умов та доступних засобів, методика визначає загальну мету навчання іноземної мови.
Метою навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета є оволодіння цією мовою як засобом спілкування і здійснення в цьому процесі
виховання, освіти і розвитку особистості. Цілі навчання іноземної мови, які
зазначені у Державному освітньому стандартові, визначають очікувані результати досягнень в оволодінні мовою за період навчання в закладі.
Сучасна методика навчання іноземної мови розрізняє чотири цілі: практичну, яка визначає завдання опанування мовленнєвими уміннями; виховну, яка передбачає виховання культури спілкування, позитивне ставлення
і розуміння важливості оволодіння мовою; освітню, що передбачає досягнення певного рівня освіти (розуміння суті мовних явищ, порівняння явищ
іноземної та рідної мови, оволодіння знаннями про культуру країни, уміння
вчитися); розвивальну (розвиток мовленнєвих, інтелектуальних і пізнавальних
здібностей, готовності до іншомовного спілкування, подальшої самоосвіти).
Кінцевий результат освіти визначається змістом. Це означає, що загальна
методика і методики навчання конкретної мови на основі оцінки об’єктивних
можливостей учнів, відведеного часу і термінів навчання, наявних засобів
та інших чинників установлюють, чого саме має навчитися учень, тобто які
знання, навички й уміння мають стати результатом навчальної діяльності.
Зміст навчання має забезпечити досягнення головної практичної мети навчання, яка полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою
в типових ситуаціях повсякденного життя в межах засвоєного програмового
матеріалу, а також у специфічній сфері, якщо йдеться про фахову підготовку.
Здатність спілкування іноземною мовою забезпечується формуванням
іншомовної комунікативної компетенції, зміст якої зумовлений такими видами компетенцій, як мовна, мовленнєва, соціокультурна й навчальна.
Сучасна лінгводидактика виходить із того, що формування комунікативної
компетенції можливе за умови моделювання у навчальному процесі типових
комунікативно-мовленнєвих ситуацій реального спілкування, які виникають
у різних сферах життя і стосуються різних тем. Комунікативну ситуацію
характеризують: 1) обставини дійсності, у яких відбувається комунікація;
2) стосунки між комунікантами; 3) мовленнєві наміри; 4) реалізація самого
акту спілкування, який створює нові стимули до мовлення.
Тобто під час навчання важливо враховувати ситуативний характер мовлення, а саме: хто говорить, про що, з якою метою, кому, за яких обставин,
який результат спілкування очікується та ін.
У лінгвістиці мова розглядається як система фонетичних, лексичних,
граматичних засобів, яка є знаряддям вираження думок, почуттів і служить
найважливішим засобом спілкування людей. Мова — це сукупність мовних
знаків (морфеми, слова, словосполучення, речення), система категорій (гра-
10
П о у р о ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
and a pretty little doll Жест «маленький».
Аналогічно розучуються слова:
Саг Діти крутять кермо.
Star Діти ловлять зірку.
Пісня повторюється двічі.
III. Прикінцева частина
Педагог підбиває підсумки заняття, називає дітей, які були активними
й успішними, дарує їм золоті сонечка.
Дата 14.01.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 67 (3-тє заняття підциклу), вправляння у спілкуванні
Мета:
Практична:
• формувати продуктивні граматичні навички на основі граматичного
мінімуму (лексико-граматичні структури: What’s this? This is...);
• формувати продуктивні лексичні навички на основі лексичного мінімуму
(лексичний матеріал: a ball — a doll; a car — a star);
• формувати продуктивні артикуляційні навички на основі фонетичного
мінімуму (фонетичний матеріал: [w; t; z - ; d — t; t — k]).
Навчальна: формувати знання дітей про назви іграшок англійською мовою.
Виховна: виховувати почуття ввічливості, формувати комунікативні
вміння.
Розвивальна: розвивати здібності порівнювати мовні явища рідної та
іноземної мови, формувати культуру спілкування у магазині.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning» № 1 чи № 2.
2. Фонетична зарядка. Педагог обирає види роботи з розділу «Фонетична
зарядка» занять 65, 66.
II. Основна частина заняття
1. Рецептивно-репродуктивні ігри. Можна використати ігри «Потяг»,
«Знайди», «Коти м’яч» із заняття 66.
2. Рецептивно-продуктивні ігри.
Гра «Чого немає?». Педагог каже: «Діти, котик грався іграшками, а потім
ліг спати. Бігла мишка, вхопила одну іграшку і побігла у нірку. Ви — «котики», а я — «мишка». Close your eyes! Open your eyes! What is missing?»
Діти назвають іграшку, якої немає. Режим виконання: педагог — діти, педагог — одна дитина.
Гра «У підземеллі». Педагог каже: «Діти, ми опинилися у підземеллі. Тут
нічого не видно. Я запитуватиму вас: «What’s this? This is...», а ви будете відповідати «This is...». Режим виконання: педагог— діти, педагог — одна дитина.
151
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Розвивапьна: розвивати мовну здогадку, формувати командний дух, почуття колективізму.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
Діти одягають шапочки-маски героїв казок світу.
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning».
2. Фонетична зарядка. Вправляння у вимові звуків: [w; z б; d; t k;
о:; a:].
а) Діти діляться на дві команди. За наказом учителя діти з першої команди
«Українські бджілки» повторюють звук [z], а діти другої команди «Англійські
бджілки» звук [б]. Потім діти міняються ролями.
б) Гра «У лікаря». Діти показують горло і вимовляють звук [а:].
в) Гра «Свічка». Діти задувають уявну свічку, потім вимовляють звук
[W ].
г) Гра «Пір’їнка». Діти вимовляють звук [ttt, kkk] так, щоб злетіла уявна
пір’їнка з їхньої руки.
ґ) Гра «Дзвіночки». Діти вимовляють звуки [ddd], наспівуючи пісеньку
«Din-don».
II. Основна частина заняття
1. Повторення назв іграшок (тричі) з опорою на наочність.
2. Рецептивні ігри.
Гра «Знайди». Педагог каже: «Діти, казкові герої у казковому магазині
іграшок хочуть купити подарунки. Продавець захворів і попросив Незнайка
замінити його. Але Незнайко не знає англійської мови. П’ятачок просить дати
йому іграшку. Допоможемо Незнайкові знайти її». Педагог від імені П’ятачка
називає іграшку, діти показують її. Режим виконання: педагог — діти, педагог — одна дитина.
3. Репродуктивні ігри.
Гра «Коти м’яч». Діти сідають у коло. Педагог каже: «Я буду по черзі
котити вам м ’яч і говорити «Що це? What’s this?», а ви котіть м’яч мені і повторюйте: «What’s this?»
Гра «Потяг». Діти стають один за одним, беруться за талію. Перша дитина — «паровоз», інші діти — «вагони». Усі рухаються і вимовляють: «This is»
5 разів). Час від часу педагог називає переклад «Це є».
4. Розучування пісні «One and two».
Педагог каже: «Діти, повторюйте за мною:
— One and two and three and Називаючи слово one, педагог показує
four один палець, two — два, three — три,
four — чотири пальці.
— I am sitting on the floor. Педагог жестом запрошує дітей
присісти на підлогу.
— I am playing Проспівуючи ці слова педагога, діти
плескають долонею об долоню.
— with the ball Педагог і діти показують на м’яч.
150
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос нови навчання ін о з ем н ої мови
матичного роду, числа, відмінка та ін.), система граматичних форм і норм.
Отже, той, хто вчиться, повинен запам’ятати систему притаманних цій мові
мовних знаків, їх звучання, навчитися вимовляти згідно з нормами, розуміти
значення, навчитися зіставляти їх із мовними знаками рідної мови, тобто використовувати у власному мовленні. Під час навчання другої мови має бути
засвоєний певний обсяг мовних (фонетичних, лексичних, граматичних)
знань і на їх основі сформовані мовленнєві навички та уміння (аудіювання,
говоріння, читання, письмо).
Мовленнєві навички — це автоматизовані дії з мовним матеріалом.
Мовленнєві вміння — це здатність належно виконувати мовленнєві дії,
засновані на доцільному використанні набутих знань і навичок.
На основі фонетичних знань формуються рецептивні слухові та
продуктивні вимовні навички; на базі лексичних— рецептивні та продуктивні
лексичні навички; на основі граматичних знань — рецептивні та продуктивні
граматичні навички. Кожне уміння спирається на свою групу навичок, тобто групи навичок синтезуються у відповідні уміння. Розрізняють рецептивні
уміння (аудіювання, читання) і продуктивні (говоріння, письмо).
Мовленнєві навички й уміння формуються шляхом застосування педагогом певних моделей мовленнєвих зразків: спочатку в супроводі наочності,
зовнішніх опор, а вже потім у внутрішньому плані.
Дошкільне навчання іноземної мови передбачає опанування лише
аудіюванням та говорінням. Тому в іншомовну навчально-мовленнєву діяльність
дітей включають різноманітні види говоріння (запитання, відповіді, розповіді,
описи тощо) та слухання (мовлення педагога, товаришів, записів тощо).
Зрозуміло, що методика дошкільного навчання іноземної мови, визначаючи мету, завдання і зміст іншомовної освіти, має врахов'-'пяти: який вік
є найсприятливішим для початку навчання другої мови; з якого вік)' доцільно залучати дітей до навчання іноземної мови індивідуально, а з якого —
у складі спеціально створеної групи; як мають враховуватися вікові та лінгвопсихологічні особливості дітей; яке місце цього навчання у ступеневій освіті
молодого покоління.
З урахуванням досягнень загальної теорії освіти і навчання, вікової
психології, теорії мови та психолінгвістики методика навчання іноземної мови
визначає: принципи навчання, що формуються відповідно до встановлених
закономірностей навчального процесу; зміст як систему наукових знань, навичок та умінь; методи як способи діяльності тих, хто навчає, і тих, хто вчиться;
прийоми їх діяльності (викладання та учіння); форми і засоби навчання.
1.4. Принципи навчання іноземної мови
Принципи навчання — це основні правила і вимоги щодо організації
навчально-виховного процесу, які випливають із закономірностей процесу навчання іноземної мови. Згідно з принципами визначаються мета, завдання,
зміст, форми, методи, прийоми і засоби навчання.
2 * 11
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
Сучасна лінгводидактика керується двома групами принципів: загальнодидактичними та методичними.
До загальнодидактичних належать принципи: наочності, посильності,
повторюваності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховного навчання та індивідуалізації, доступності, систематичності та послідовності,
комунікативності, проблемності, розвивального навчання.
Принцип наочності забезпечує в навчанні іноземної мови створення відповідних умов для чуттєвого сприймання іншомовного оточення.
Принцип посильності передбачає ретельний добір навчального матеріалу
і видів вправ із цим матеріалом з урахуванням рівня підготовки дітей.
Принцип міцності вимагає утримування у пам’яті дітей певної кількості
лексичних одиниць, мовленнєвих зразків, словосполучень, розмовних кліше
тощо. Не можна успішно оволодіти другою мовою, якшо не дотримуватися
принципу повторюваності: у кожному новому навчальному році повторюються опрацьовані розмовні теми попереднього року навчання з поступовим
розширенням лексики та введенням нових мовних явищ. У межах однієї теми
на заняттях діти обов’язково повторюють лексику попередніх занять, тренуються у її вживанні і повторюють вивчене.
Принцип свідомості у лінгводидактиці вважається одним із провідних.
Він передбачає цілеспрямований добір навчального мовного та мовленнєвого
матеріалу, який забезпечує розвиток інтересу та пізнавальних здібностей
дітей. Принцип свідомості реалізується також усією організацією навчання, упродовж якого відбувається спочатку усвідомлення правил виконання
дії, а відтак її автоматизоване виконання; формування елементів діяльності,
а потім їх об’єднання. Щодо навчання дітей дошкільного віку цей принцип
означає, що дошкільник має добре розуміти сенс того, що вивчається, а не
лише механічно повторювати за педагогом матеріал.
Принцип науковості означає, що для засвоєння пропонується науково обгрунтований зміст, що навчальний процес має проходити з урахуванням даних сучасної науки про особливості спілкування за допомогою мови,
закономірності розпізнавання та породження мовлення, мовних контактів.
Принцип активності передбачає мовленнєво-розумову активність дітей
в оволодінні іншомовною мовленнєвою діяльністю. Лінгводидактика розрізняє інтелектуальну, емоційну та мовленнєву активність. Інтелектуальна активність забезпечується постановкою проблемних завдань, емоційна активність—
застосуванням методів, засобів і прийомів, які зацікавлюють дітей, породжують мовленнєву активність.
Принципи виховного та розвивального навчання реалізуються тоді, коли
на занятті дитина може розкрити свій особистісний потенціал, гармонійно
та всебічно розвиватися, удосконалити здібності, сформувати пізнавальні
мотиви, навички самостійної діяльності та самоорганізації, позитивні риси
характеру, вольові якості. Врахування індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, обізнаності про них вимагає принцип індивідуалізації
навчання.
12
П о у р о ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
— I am sitting on the floor. — Я сиджу на підлозі.
— I am playing with the ball — Я граю з м ’ячем
and a pretty little doll. і маленькою гарненькою лялькою.
У цій самій пісні у другому і третьому рядках римуються слова:
car — star машина — зірка
2. Розучування нового матеріалу.
Гра «Бабуся і окуляри». Діти стають у шеренгу. Педагог говорить: «Діти,
наша бабуся з Англії не може знайти своїх окулярів. Шукаючи їх, вона запитує
англійською мовою, що це: «What is this?». Допоможемо їй».
Діти повільно просуваються вперед і повторюють: «What is this?»
(три п ’ять разів).
Гра «Плескаємо у долоні». Діти стають один навпроти одного, формуючи дві шеренги. Діти з першої шеренги вимовляють слово «This» і плескають
у долоні дітей, які стоять навпроти них. Потім діти із другої шеренги плескають у долоні перших і вимовляють слово «is» (3—5 разів). Пізніше діти
міняються місцями.
Гра «Магазин іграшок». Педагог каже: «Діти, ми з вами опинилися
у казковому магазині й перетворилися на іграшки. Повторюйте за мною назви
та рухи іграшок»:
— саг (3 times) — машина (крутимо кермо) (тричі).
— star (3 times) — зірка (ловимо зірку з неба) (тричі).
— ball (3 times) — м ’яч (б'ємо м ’ячем об підлогу) (тричі).
— doll (3 times) — лялька (показати, як іде лялька) (тричі).
III. Прикінцева частина заняття. «Сеанс сну»
Діти сідають або лягають на килимок, заплющують очі. Педагог у нормальному темпі двічі-тричі, без перекладу зачитує речення і слова, вивчені
на занятті: «What’s this? This is... a ball — a doll; a car — a star».
Дата 13.01.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 66 (2-ге заняття підциклу), вправляння у спілкуванні.
Мета:
Практична:
• формувати рецептивні та репродуктивні граматичні навички на основі
граматичного мінімуму (лексико-граматичні структури: What’s this? This
is ...);
• формувати рецептивні та репродуктивні лексичні навички на основі лексичного мінімуму (лексичний матеріал: a ball — a doll; a car — a star);
• формувати фонетичні слухо-вимовні навички на основі фонетичного
мінімуму (фонетичний матеріал: [w; t; z — 5; d — t; t — k].
Навчальна: формувати знання дітей про назви іграшок англійською мовою.
Виховна: виховувати культуру слухання, формувати комунікативні
уміння.
149
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Мета:
Практична: ознайомити дітей із новим мовним матеріалом — лексикограматичною структурою: What’s this? This is...
Лексичний матеріал:
a ball — a doll;
a car — a star.
Фонетичний матеріал: [w; t; z — б; d — t; t — к].
Навчальна: ознайомити дітей із героями казки Б. Волкова «Чарівник
Смарагдового міста».
Виховна: виховувати уміння слухати.
Розвивальна: формувати вміння використовувати позамовні засоби (міміку, жести, пантоміму, емоційне забарвлення голосу).
Наочність: зображення дівчинки Елі, песика Тотошки, малюнок «Бабуся
з окулярами й без них», м’яч, маленька лялька, машинка, зірочка.
Технічні засоби навчання: магнітофон, касета запис пісні «One and two».
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Початок заняття
1. Привітання. Виконання пісні «Good morning» № 1 чи № 2.
2. Фонетична зарядка. Вправляння у вимові звуків: [w ; z б ; d ;t к].
Приходить пані Вимова зі своїми дресированими звірятами: «Дітки,
англійський годинник цокає «tick — tock». Повторюйте за мною тричі
«tick — tock». Молодці! А тепер задмухаємо свічку: округлюємо губи і кажемо [w w w], А зараз розтягніть губи, усміхніться і вимовіть звук [б б б].
Перевірте, чи ваш Mr. Tongue між зубками. Щоб звук [б] не перетворювався
на звук [t] чи звук [z], опустіть нижню губу. Наш папуга співає пісеньку «Dindon», допоможемо йому.
II. Основна частина заняття
1. Уведення нового матеріалу. Педагог звертається до дітей: «Діти,
смілива дівчинка Елі зі своїм вірним песиком Тотошкою з казки «Чарівник
Смарагдового міста» потрапили у підземне царство, де майстри-рудокопи
добували дорогоцінне каміння. Але в підземеллі було дуже темно, Елі
з Тотошкою нічого не могли побачити і розгубили свої іграшки. Послухаймо,
що вони говорять.
— What is this? (З times.) — Що це? (Тричі.)
— This is a ball. (З times.) — Це м’яч. (Тричі.)
— What is this? (З times.) — Що це? (Тричі.)
— This is a doll. (З times.) — Це лялька. (Тричі.)
— What is this? (З times.) — Що це? (Тричі.)
— This is a star. (З times.) — Це зірка. (Тричі.)
— What is this? (З times.) — Що це? (Тричі.)
— This is а саг. (З times.) — Це машинка. (Тричі.)
Коли Елі й Тотошка знайшли свої іграшки, вони заспівали пісеньку.
Послухайте її.
— Let’s sing a song. — Заспіваймо пісню.
— One and two and three and four. — Один і два, і три, і чотири.
148
Загальні лі нгв оди дак ти чні о сно ви навчання іно з е м н ої мови
Мовою можна оволодіти лише за умови, коли навчальний процес буде
здійснюватися систематично і послідовно, буде дотримана єдність оволодіння
її фонетичним, граматичним і лексичним компонентами, постійне перебування учнів у іншомовному оточенні.
До методичних належать принципи: комунікативності, домінуючої ролі
вправ, взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування
рідної мови.
Принцип комунікативності є провідним методичним принципом,
послідовне дотримання якого сприяє успішному досягненню головної
практичної мети навчання іноземної мови — навчити здійснювати іншомовне
мовленнєве спілкування у межах засвоєного навчального матеріалу. Принцип
комунікативності передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як
моделі процесу реальної комунікації (Ю. Пассов). Комунікативні ситуації, що
використовуються під час організації навчального процесу, повинні моделювати типові ситуації реального життя у сферах спілкування відповідно до віку
та інтересів дітей. Згідно з цим принципом здійснюється добір мовного та
мовленнєвого матеріалу, характер вправ, методів і прийомів навчання.
Принцип домінуючої ролі вправ вимагає так організовувати навчальний
процес, щоб успішно сформувати навички й уміння іншомовного мовлення.
Це досягається виконанням дітьми різноманітних вправ, що спонукають їх
здійснювати мовленнєві дії, в основі яких лежать певні мовленнєво-розумові
операції. Згідно з цим принципом більшість часу занять з іноземної мови має
відводитися на вправляння. Наприклад, М. Уест вважав, що на вправи має
виділятися до 85 % навчального часу. Автори інтенсивних методик навчання
іноземної мови у циклах вивчення тем передбачають спеціальні заняття на
вправляння та застосування вивченого матеріалу.
Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності
вимагає, щоб у навчанні іноземної мови формування фонетичних, граматичних і лексичних навичок та умінь, навчання аудіювання, говоріння, читання
і письма проводилося не відірвано одне від одного, а у тісному взаємозв’язку,
паралельно (В. Плахотник). Паралельне навчання різних видів мовленнєвої
діяльності забезпечує розвиток навичок і вмінь мовлення у комплексі.
Принцип урахування рідної мови вимагає прогнозувати труднощі у навчанні іншомовної вимови, лексики, граматики, труднощі у навчанні графіки,
орфографії, семантизації мовного матеріалу, які виникають внаслідок
відмі нностей між двома мовами. Принцип урахування рідної мови реалізується
шляхом включення до навчального процесу відповідних вправ.
Звернімо увагу на те, що принципи навчання можуть змінюватися, доповнюватися, поновлюватися, що всі вони тісно взаємопов'язані. Лише за
умови, що вся методична система, яка використовується у навчанні іноземної
мови, буде приведена у відповідність із сукупністю принципів, гарантується
успіх справи.
Варто звернути увагу й на те, що крім провідних загальнодидактичних
та методичних принципів, які було викладено, у кожній ланці іншомовної
13
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
освіти, а також при вивченні окремих компонентів мови і мовленнєвої
діяльності застосовується певна сукупність часткових і спеціальних методичних принципів, про що йтиметься у наступних розділах посібника.
Слід зрозуміти, що доповнення групи провідних методичних принципів
може здійснюватися і тоді, коли дослідники-методисти створюють нову методичну систему навчання. Яскравим прикладом цього стало створення
інтенсивної методики навчання іноземних мов (Г. Китайгородська та ін.).
Сукупність покладених в основу навчання принципів реалізується
сукупністю методів навчання.
1.5. Методи навчання іноземної мови
У методиці навчання іноземної мови слово «метод» зберігає своє значення — шлях до досягнення поставленої мети, однак використовується для
позначення різних за масштабом шляхів, у широкому та вузькому значенні.
У широкому значенні метод означає систему навчання, у вузькому — спосіб
упорядкованої діяльності вчителя та учнів на шляху до досягнення поставлених цілей.
Глибоке усвідомлення особливостей систем навчання як стратегічних
напрямів навчання іноземних мов, які історично склалися у процесі становлення методики навчання іноземної мови, майстерне оволодіння методамиспособами навчання вже на етапі здобуття професії педагога допоможе
студентові після закінчення навчального закладу стати творчим учителем, домагатися високих результатів у навчально-виховній роботі.
У цьому посібнику ми не ставимо за мету детально аналізувати методичні
напрями-системи навчання іноземних мов, а вважаємо за необхідне привернути увагу до тих із них, які справили значний вплив на розвиток методики
навчання іноземної мови й елементи яких можуть бути використані під час
навчання дошкільників іноземної мови.
Класифікація методів навчання викликає деякі труднощі в тому, що в основу їх назв покладено різні ознаки. Якщо в навчанні мови лежить домінантний
аспект, тоді метод здобуває його назву (граматичний метод тощо); якщо
у процесі навчання переважає переклад, тоді метод називають перекладним;
якщо рідна мова виключається, переклад не використовується, тоді застосовують прямий (безперекладний) метод. Назву методу може зумовити вид
мовленнєвої діяльності, що є метою навчання (усний метод, метод навчання
читання). Залежно від головного каналу надходження іншомовної інформації
розрізняють візуальний та аудіовізуальний методи. Поділ методів на свідомий
та інтуїтивний, штучний та природний обумовлений зв’язком методу з психічними процесами оволодіння іноземною мовою.
Деякі методи-системи названі на честь їхніх авторів, наприклад, методи Г. Пальмера, М. Уеста, Г. Лозанова. Відомі методи, у яких зафіксовано
психологічні феномени, — методи гіпнопедії, релаксопедії, сугестопедії — чи
фактор часу: інтенсивний метод.
14
П о у р о ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
У змістово-діяльнісній частині висвітлюється хід проведення заняття — розкриваються зміст і технологія здійснення кожної його структурної
складової (вступ, основна та прикінцева частини), методи і прийоми роботи.
Дуже зручно на початку зошита для планів-конспектів мати список дітей
для обліку їх відвідування та оцінювання навчальної діяльності.
Щоб чітко окреслювати зміст навчальної роботи з дітьми на занятті, важливо зазначати не лише сферу спілкування, а й той мовний матеріал із теми, який
опрацьовуватиметься. Тобто впродовж тижня зазначається одна загальна тема,
а вже від типу заняття залежатиме домінуюча технологія його проведення.
Мета навчання іноземної мови передбачає реалізацію практичних, навчальних, розвивальних і виховних цілей.
Щодо навчально-методичного забезпечення заняття у плані-конспекті
слід зазначити: 1) які нормативні та методичні джерела покладені в його основу; 2) за допомогою чого буде створено навчально-розвивальне середовище,
передусім його предметно-ігрова складова.
Схема оформлення плану-конспекту заняття
Дата.
Порядковий номер і тип заняття.
Тема.
Мета:
• практична;
• навчальна;
• виховна;
• розвивальна.
Навчально-методичне забезпечення заняття:
а) діяльність педагога;
б) діяльність дітей.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Початок заняття:
• привітання;
• фонетична зарядка.
II. Основна частина заняття.
III. Прикінцева частина заняття.
Використана література
1. Ш кваріна Т. М. Англійська мова для дітей дошкільного віку (програма, методичні
рекомендації): посібник для вчителів раннього навчання ЇМ. — Умань, 2003.
2. Шкваріна Т. М. Заняття з англійської мови у ДНЗ: посібник для вчителів раннього
навчання ІМ. — Умань, 2003.
Для прикладу розглянемо хід кількох занять циклу «Іграшки. День народження».
Дата 12.01.2004
Тема «Toys».
Номер і тип заняття: 65 (1-ше заняття підциклу), уведення нового матеріалу.
147
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ? м о в и
П ІД РО ЗД ІЛ 3. Поурочне планування занять
Успіх у навчанні дошкільнят іноземної мови неабияк залежить від умінь
педагога самостійно визначати перспективні цілі, добирати мовний матеріал
до заняття для конкретної групи дітей, адекватно оцінювати досягнуті результати і вносити корективи до навчально-виховного процесу. Програма
з іноземної мови для дітей дошкільного віку є стратегічним документом,
що допоможе вихователю організувати процес навчання. У книзі для вчителя викладені зміст і технологія проведення занять відповідно до програми. Проте у жодному навчальному посібнику не враховано те, скільки разів
доцільно виконати ту чи іншу вправу, чи варто продовжити тривалість рецептивних ігор, на яку дитину слід звернути особливу увагу на занятті, кому доручити бути ведучим у грі тощо. Лише глибокі знання психолого-педагогічної
і методичної теорії, власний багаторічний досвід роботи з дітьми, постійне бажання вчитися і вдосконалюватися допоможуть вихователю стати педагогоммайстром.
Навчаючи дітей іноземної мови, педагог готує їх до елементарного
спілкування засобами цієї мови, розвиває і виховує, готує до успішного навчання на наступному етапі загальної освіти. Цілі навчання визначають
професійні функції вчителя іноземної мови. Серед численних функцій, які
виконує вчитель іноземної мови у дошкільному навчанні, чільне місце посідає
конструктивно-планувальна, яка складається з конструктивно-змістової,
конструктивно-оперативної та конструктивно-матеріальної діяльності педагога. Виконання цих функцій передбачає наявність у педагога знань і вмінь
добирати матеріал на навчальний рік, структурувати його на окремі теми,
визначати мінімізований обсяг кожної теми, мету, завдання, зміст і методику
проведення кожного заняття, проектувати діяльність дітей, власну діяльність
і поведінку під час навчання з позиції глибокої поваги до кожної дитини.
Користуючись розділом «Розподіл матеріалу між заняттями» програми
«Англійська мова для дітей дошкільного віку», педагог має змогу скласти
план-конспект кожного заняття. Розроблена нами поетапно-концентрована
технологія навчання дітей іноземної мови висуває такі вимоги щодо планування цієї роботи:
• розподіляти програмовий зміст теми на три підцикли;
• використовувати для вивчення кожного підциклу три типи занять;
• після опрацювання усіх трьох підциклів передбачати проведення трьохчотирьох окремих занять на систематизацію знань, повторення вивченої теми
загалом та оцінювання результатів засвоєного навчального матеріалу.
План-конспект заняття складається з двох частин: документальної та
змістово-діяльнісної.
У документальній частині робочого плану зазначають дату проведення заняття, його порядковий номер від початку навчального року, тип, тему,
а також необхідне навчально-методичне забезпечення.
146
Загальні лінгв оди дак ти чні ос нови навчання ін о з ем н ої мови
Засоби навчання та способи організації матеріалу зумовили назву такого
методу, як метод програмованого навчання.
Методи-системи навчання іноземних мов
Історія методик навчання іноземних мов свідчить, що вони завжди були
орієнтовані на пошук найраціональнішого методу навчання. Різні історичні
періоди розвитку суспільства характеризуються певними методами-системами
вивчення іноземної мови.
Вважається, що найдавнішим був натуральний метод, відповідно до якого іноземну мову дитина засвоювала так, як і рідну — через наслідування
(імітації) готових зразків, багаторазове повторювання їх та відтворення нового матеріалу за аналогією з вивченим.
У період Відродження при вивченні західноєвропейських мов переважав
граматико-перекладний метод, у період пришвидшеного становлення ринкових відносин та інтенсивного розвитку міжнародних зв’язків, починаючи
з кінця XIX ст., — прямий та усний методи; у період широкого використання технічних засобів навчання у XX ст. — аудіовізуальний метод і метод
програмованого навчання. З кінця XX ст. поширення набувають методи
з використанням комп’ютерів та ін.
Звернімо увагу на особливості найважливіших напрямів-систем навчання
іноземних мов.
I. Перекладні методи. В основу цих методів було покладено багатовікову
систему вивчення грецької мови й латини. Перекладні методи поділяються
на граматико-перекладний г&лексико-текстуально-перекладний залежно від
того, який мовний аспект — граматика чи лексика — береться у центр уваги
під час вивчення мови шляхом перекладу на рідну мову.
Основною метою перекладних методів був розвиток пам’яті, логічного
мислення через оволодіння структурою мови. За основу навчання бралися
окремі слова та речення, які запам’ятовувалися, зіставлялися з відповідними
словами і реченнями рідної мови. Учні працювали з письмовими текстами,
а розмовне мовлення розглядалось як відхилення від норми.
До недоліків цих методів можна зарахувати те, що «мертві» мови визнавалися ідеалом, а особливості «живих» мов ігнорувалися; головна увага зосереджувалася на формі мови, яка вважалася основним і єдиним об’єктом вивчення. Тому, приміром, для вправ добиралися зовсім не пов’язані між собою
слова, окремі речення.
Отже, перекладні методи були погано орієнтовані на оволодіння мовою як
засобом спілкування. Однак ці методи відіграли позитивну роль у розвитку
методики навчання іноземних мов, зокрема у використанні рідної мови для
розкриття значення слів та форм, у застосуванні прийомів роботи з текстом,
у розробці вправ. Досі збереглися вправи у відмінюванні, перекладі та ін.
II. Прямі методи зароджуються у другій половині XIX ст. як антипод
перекладним. У них на перший план виступає практична мета навчання усного мовлення. Рух за розробку нових методів дістав назву «Реформи школи».
Творці цих методів намагалися встановити безпосередній зв’язок (звідси
15
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
й сама назва «прямі методи») слів і граматичних форм іноземної мови з їх
значенням, уникаючи рідної мови. Прямі методи отримали значну теоретичну
базу, у створенні якої взяли участь психологи та лінгвісти того часу: В. Фієтор,
П. Пассі, Г. Суіт, О. Есперсен та ін.
Метою навчання проголошувалося практичне оволодіння іноземною
мовою, під яким розуміли оволодіння усним мовленням. Читання, яке було
лише засобом ознайомлення з культурою іншомовного народу, вивчалося на
подальшому етапі навчання. Під час використання прямих методів лексика
добирається за тематичним принципом; фонетичний матеріал — на основі
наукового обґрунтування; граматичний матеріал обмежується сучасною нормою, тобто виключалися будь-які винятки. На відміну від натурального, прямі
методи передбачають обмеження мовного матеріалу (лексика, граматика, фонетика).
Представники прямих методів вперше розглянули питання про добір мовного матеріалу та наукове визначення змісту навчання. Було обґрунтовано
використання методичних принципів та висунуто низку нових принципів навчання.
Головним досягненням прямих методів стало: створення системи навчання усної мови; розробка питань навчання вимови, коли поряд з імітацією
використовується опис артикуляції; створення фонетичних вправ, які використовуються зараз; використання безперекладних способів семантизації (розкриття значення) лексики.
До недоліків прямих методів можна зарахувати повне виключення
рідної мови, заперечення вивчення граматики або ж винятково індуктивне її
засвоєння під час нагромадження мовних фактів у процесі мовлення.
III. Неопрямі методи. У XX ст., що характеризувалося бурхливим розвитком економічних, політичних і культурних зв’язків між країнами, процес розвитку і модернізації прямих методів породив інші системи, які дістали назву
«неопрямі методи навчання іноземних мов». Одні з цих систем орієнтовані на
репродуктивне, інші — на рецептивне оволодіння мовою.
Серед методів репродуктивного оволодіння мовою найбільш значними
є усний метод Г. Пальмера, аудіолінгвальний та аудіовізуальний методи.
Метод Г. Пальмера. Керуючись ототожненням процесу засвоєння дитиною рідної мови в умовах природного мовного середовища з процесом
оволодіння іноземною мовою в умовах штучного мовного середовища,
Г. Пальмер, англійський педагог і методист, у 20-х роках XX ст. розробив метод
навчання іноземної мови, який був популярним і вплинув на аудіолінгвальний
(40-ві роки XX ст.) та аудіовізуальний (50-ті роки XX ст.) методи. Г. Пальмер
створив понад 50 теоретичних праць, підручників, навчальних посібників, де
нагромадив результати значних теоретичних і практичних пошуків у галузі
навчання іноземної мови.
Безперечною заслугою Г. Пальмера є створення системи численних
різноманітних вправ, об’єднаних головним завданням: формувати навички
усного мовлення. Г. Пальмер вперше порушив питання про створення ієрархії
16
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Children and Spring. Good-bye, Winter!
Winter. Good-bye, Spring! Good-bye, children!
Queen Fairy Tale. This is a market.
Діти зупиняються біля базару, де є багато фруктів та овочів. Назустріч
їм виходить Осінь.
Autumn. Good morning, children! My name is Autumn. What do you want?
Children. Good morning Autumn! I want a cherry (apple, pear, tomato,
strawberry).
Autumn. Here you are!
Children. Thank you very much.
Queen Fairy Tale. Children, let’s sing a song.
Діти співають і роблять відповідні рухи:
Head and shoulders
Knees and toes (2 times.)
Eyes and ears and mouth and nose (2 times.)
Head and shoulders
Knees and toes. (2 times.)
Children and Spring. Good-bye, Autumn!
Autumn. Good-bye, Spring! Good-bye, children!
Spring. Let’s go to Summer. Let’s go by ship.
Діти стають один за одним. Першій дитині одягають шапочку капітана
корабля.
Spring. We are swimming. (3 times.)
— Now let’s stop. (Діти зупиняються біля будиночка.)
Queen Fairy Tale. This is a house. Let’s stop at the house. Who lives in the house?
Summer. I live in the house. My name is Summer. I see my sister. Good
morning, Spring! Good morning, children!
Children and Spring. Good morning!
Summer. Come in. I have candies, chocolate, nuts.
У будиночку є іграшкові меблі, де лежать солодощі. Літо пропонує дітям
знайти їх.
Summer. Come here, boy! Candy is in the wardrobe (cupboard, book-case).
Хлопчик знаходить цукерку і дякує.
Summer. Come here, girl! Nut is on the table (bed, chair, box).
Дівчинка знаходить горіх і дякує.
Children. Thank you!
Queen Fairy Tale. Let’s go home. Let’s go by train.
Діти стають у шеренгу один за одним. Першій дитині одягають шапочку
машиніста.
Spring. We are going by train (3 times). Good-bye, Summer.
Children. Good-bye, Summer!
Summer. Good-bye, children!
Наприкінці подорожі діти розповідають вірші, співають пісні, які їм
найбільше сподобалися за рік вивчення англійської мови.
145
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Лялька-хлопчик відповідає:
I have a shirt, — Я одягнув сорочку,
trousers, shoes on. штани, туфлі.
II. Розучування нового матеріалу
1. Педагог показує різний одяг, діти повторюють.
2. Педагог дає наказ, діти його виконують і повторюють вимову.
Тихо. Повільно.
— Put on. — Одягайтесь!
Супроводжується пантомімою, що імітує одягання.
Голосно. Швидко.
3. Гра «Потяг».
Тихо. Повільно.
— I have...on — Я одягнений у...
Голосно. Швидко.
Діти формують потяг. Рухаються спочатку повільно, потім швидше.
III. Закріплення матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 118— 120. Тренування у спілкуванні
Педагог самостійно розробляє ці заняття.
Заняття 121— 128. Практика у спілкуванні
На цих заняттях проводиться повторення вивченого матеріалу і підготовка
до підсумкового свята англійською мовою.
Заняття 127,128. Підсумкове свято — дитячий ранок
Сценарій заключного дитячого ранку
Spring. Good morning, children! I am glad to meet you! I am Spring.
Queen Fairy Tale. Spring has a family. She has three sisters: Summer, Autumn,
Winter.
Потрібно показати картинки, де зображені різні пори року.
Queen Fairy Tale. Let’s go to Winter.
— Let’s go by plane.
Діти імітують руками крила і летять.
Children. We are flying. (3 times.)
Winter. Good morning, children! My name is Winter.
Children and Spring. Good morning, Winter!
Winter. Let’s make a Snowman.
Зима показує малюнки снігового чоловічка, де окремо зображені руки,
ноги, голова, ніс, очі, вуха, рот. Діти називають частину тіла і прикріплюють
у належному місці.
Child 1. Ahead.
Child 2. A hand.
Child 3. A leg.
Child 4. A mouth etc.
Зима нагороджує дітей сніжинками.
144
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос нови навчання ін оз е м н ої мови
вправ, що виконуються, поступове наростання їх труднощів, виділення окремих аспектів засвоєння мови. Він розробив системи вправ, спрямованих на рецептивну роботу (підсвідоме розуміння, виконання наказів, короткі відповіді
на загальні запитання), рецептивно-імітативну роботу (повторення за вчителем звуків, слів, речень), умовну та природну бесіди. Використання під час
навчання цієї системи вправ забезпечує рух від безпомилкового, градуйованого за труднощами навчального мовлення до вільного, творчого мовлення.
Уперше в методиці під керівництвом Г. Пальмера обгрунтовуються принципи добору лексичного та граматичного матеріалу, на їх основі здійснюється
науково обґрунтований добір лексичних і граматичних структур усного мовлення. Під час вивчення граматичного матеріалу замість словесно сформульованого правила вводиться граматична структура (зразок мовлення).
Основними принципами навчання іноземної мови Г. Пальмер вважав:
імітацію та заучування напам’ять; попереднє пасивне сприймання мови на
слух, усний початок навчання; перевага інтуїтивного шляху вивчення мови
над свідомим. Однак практичне застосування цих принципів призвело до
значних недоліків навчання. Хоча Г. Пальмер в теорії не заперечував використання рідної мови (як це робили представники прямих методів), на практиці
процес навчання мови зводився до механічного заучування, імітації лексичного та граматичного матеріалу, практично без використання перекладу. Усний
метод унеможливлював будь-які письмові форми роботи, матеріали для читання. Протягом майже 1,5—2 місяців учні вимушені були сприймати мовлення вчителя на слух, їм відводилась пасивна роль, що штучно стримувало
мовленнєву діяльність. Сучасні дані науки свідчать, що імітація не є єдиним
механізмом оволодіння мовою, дітям властиве аналітичне усвідомлене оперування мовою, зокрема й іноземною.
Аудіолінгвальний метод. Цейметод, створений Ч. Фрізом іР. Ладо у США
у 40— 50-ті роки XX ст., є своєрідним розвитком ідей Г. Пальмера. Метод
базується на теорії дескриптивної лінгвістики (JT. Блумфільд), яка розглядає
мову як систему знаків, що використовуються у процесі усного спілкування,
вважаючи письмо штучним і не вельми точним способом фіксації звукової
мови. Вважається, що одиницею спілкування (а отже, і навчання) є речення.
У цій системі початковий етап навчання обов’язково присвячується усному мовленню, лише після оволодіння яким слід приступити до читання.
Основний зміст початкового етапу навчання складає граматика, яка подається
у вигляді структур (моделей). Лексика відіграє допоміжну роль. Суть запропонованого методу полягає у роботі зі структурами, оскільки, на думку
авторів методу, знати мову — уміти користуватися структурами, наповнюючи
їх відповідним мовним матеріалом та вимовляючи їх у нормальному темпі
спілкування.
Процес оволодіння структурами складається з послідовної зміни етапів:
заучування моделей шляхом імітації; свідомий вибір нової моделі у її
протиставленні вже відомим; інтенсивне тренування моделей, їх вільне вживання. У рамках методу учень виконує велику кількість вправ: підстановочних,
17
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
на трансформацію, за зразком «запитання-відповідь», на розширення речення, об’єднання двох речень в одне, утворення власного речення. Усі вправи
виконують усно, без опори на друкований текст, у швидкому темпі.
Запропонована методика роботи зі структурами справила значний вплив
на сучасну методику. Прогресивний на той час загалом характер аудіолінгвального методу мав деякі недоліки. Висунення на перший план граматики і недостатня увага до лексики, з одного боку, та заперечення ролі рідної
мови в оволодінні другою мовою — з другого, призводить до того, що основним способом засвоєння граматичного матеріалу (структур) проголошується
багаторазове механічне повторювання не пов’язаних одне з одним речень.
Хоча мова визначається найперше засобом усного спілкування, на початковому етапі навчання практично немає пов’язаних між собою висловлювань,
їх немає і в навчальному матеріалі, від учнів не вимагають їх використання
у власному мовленні. Це відрізняє аудіолінгвальний метод від прямого, де від
самого початку імітується усне спілкування, учнів навчають зв’язних висловлювань у вигляді описів, виступів за темами.
Аудіовізуальний метод. Назва методу пов’язана з тим, що весь новий
матеріал учень сприймає протягом початкового етапу лише на слух («аудіо»),
а значення розкривається за допомогою зорової невербальної наочності —
діафільмів, діапозитивів, кінофільмів («візуальний»). Цей метод також називають структурно-глобальним, бо навчання ведеться на основі спеціально
дібраних структур, які сприймаються цілісно, нерозчленовано без перекладу
(глобально).
Метод виник у Франції у 50-ті роки XX ст. і мав велику популярність
у чистому вигляді переважно для навчання іноземних мов дорослих у країні,
мова якої вивчалася.
Мовнийматеріалвизначаєтьсятематикою(близько30тем— «Знайомство»,
«Квартира», «Сім’я» тощо). У результаті аналізу найчастіше вживаних слів
і фраз, «підслуханих» у різних ситуаціях повсякденного спілкування, було визначено словник обсягом 1 500 слів, що стало вагомим внеском у справу укладання словникового та граматичного мінімуму, оскільки досі добір матеріалу
проводився на основі письмових літературних текстів.
Основними способами засвоєння іноземної мови у цьому методі є імітація,
заучування напам’ять і утворення фраз за аналогією.
Цикл роботи над темою, укладеною у вигляді діалогу, складається з чотирьох етапів:
1. Презентація матеріалу. Дворазовий перегляд навчального фільму —
спочатку без звукового супроводу, потім у супроводі запису діалогу на
магнітофонній плівці.
2. Пояснення. Позаяк рідна мова повністю вилучається з процесу навчання, розкриття незрозумілих слів відбувається за допомогою жестів, посилання
на деталі у кадрах та ін.
3. Повторення. Учні вчаться імітувати репліки діалогу, повторюючи стільки
разів, скільки необхідно для хорошого запам’ятовування без друкованої основи.
18
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
— What season is it? (3 times.) — Яка це пора року? (Тричі.)
— It’s summer. (З times.) — Це літо. (Тричі.)
— It’s autumn. (З times.) — Це осінь. (Тричі.)
— Spring is green. — Весна зелена.
— Summer is bright. — Літо яскраве.
— Autumn is yellow. — Осінь жовта.
— Winter is white. — Зима біла.
II. Розучування нового матеріалу
Спочатку потрібно повторити кольори, потім приступати до розучування
нової лексики.
1. — Spring. (З times.) — Весна. (Тричі.) Діти присідають, охопивши
себе руками, піднімаються, руки простягають
угору до сонця.
2. — Summer. (З times.) — Літо. (Тричі.) Спекотно, обмахуємо себе
рукою.
3.— Autumn. (З times.) — Осінь. (Тричі.) Збираємо урожай грибів
у кошик.
4. — Winter. (З times.) — Зима. (Тричі.) Ліплять сніжки і кидають.
5. — Season. (З times.) — Пора року, сезон. (Тричі.) Плескають
у долоні.
2. Гра «Хоровод». Розучується мовленнєвий зразок «What season is it? /
Яка зараз пора року?» Діти стають у хоровод, повторюють спочатку тихо
й повільно, а потім голосніше і швидше.
III. Закріплення лексики. Музичний сеанс
Заняття 114116. Тренування і практика у спілкуванні
Педагог розробляє ці заняття самостійно.
Заняття 117. Уведення нового матеріалу
І. Уведення нового матеріалу
Педагог говорить: «Діти, сьогодні ми вирушимо до Індії. Там люди теж
розмовляють англійською мовою. В Індії дуже тепло. Ми будемо засмагати і
купатись в Індійському океані. Нам треба взяти із собою різний одяг».
— Girls! — Дівчатка!
— Put on — Одягніть
a blouse, блузку,
a skirt спідницю
or a dress, або плаття,
shoes. туфлі.
— Put on, boys, — Одягніть, хлопчики,
a shirt, сорочку,
a jacket (a coat), піджак (куртку),
trousers, штани,
socks, носки,
shoes. туфлі.
Лялька-дівчинка відповідає:
— I have a dress and shoes on. — Я одягнена у плаття і туфлі.
143
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Педагог показує відповідну картинку і тричі повторює кожне слово. Він
звертає увагу на те, що в нашій мові слово «шафа» вживається в різних випадках, а в англійській мові кожний вид шафи має свою назву.
2. Гра «Де Аня? / Where is Anya?». Одна дитина виходить за двері. Усі
інші запитують про неї.
— Here I am. (З times.) — Ось я. Дитина заходить. (Тричі.)
3. Гра «Живі шеренги».
а) Розучується структура «How are you today, girl (boy)? / Як справи?».
Дівчатка стають у шеренгу навпроти хлопчиків. Діти вітаються за руку і називають структуру.
б) Розучується зразок мовлення «Very well, thank you / Дуже добре, дякую,
вдячна вам». Хлопчики роблять уклін, а дівчатка реверанс.
III. Закріплення лексико-граматичних структур. Музичний сеанс
Заняття 106,107. Тренування у спілкуванні
Педагог самостійно добирає різні види ігор. Можна запропонувати гру
«Відгадай».
Одна дитина виходить. А якийсь предмет ховають. Дитина заходить:
— (Is it) on the table? — No, (it isn’t).
— (Is it) in the book-case? — No, (it isn’t).
— (Is it) under the box? — Yes, (it is).
Відгадувати можна до трьох разів. Потім заховатись може хтось із дітей.
— Is she under the bed? Under the bed? — Yes, she (he) is.
Зазвичай діти припускатимуться помилок, але важливо зацікавити їх самою ситуацією і не критикувати, а нагадувати правильний варіант. Головне —
не позбавляти дітей бажання розмовляти англійською мовою, а навпаки заохочувати до спілкування.
Заняття 108112. Практика у спілкуванні, контроль знань і вмінь
Педагог самостійно розробляє ці заняття.
За цей місяць діти ознайомились із темою «Будинок. Меблі». Під час занять
діти мають відчути, що вони багато знають, вивчили цікаві пісні, вірші, ігри.
Тема «П ори року. О дяг / Seasons. Clothes»
Заняття 113. Уведення нового матеріалу
І. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Прийшла весна. Природа оживає. Усі люди люблять весну.
Але усі пори року чудові».
— What season is it now? (3 times.) — Яка зараз пора року? (Тричі.)
— It’s spring. (З times.) — Весна. (Тричі.)
Педагог показує картинки, де зображені різні пори року.
— What season is it? (3 times.) — Яка це пора року? (Тричі.)
— It’s winter. (З times.) — Це зима. (Тричі.)
— It’s spring. (З times.) — Це весна. (Тричі.)
142
Загальні лінгв оди дак ти чні ос но ви навчання ін о зе м но ї мови
4. Активізація. Фільм знову демонструють без звукового супроводу, а діалог повторюють у ролях. Робота ведеться (особливо перших 15— 16-ти уроків) без друкованого тексту, який, на думку авторів, гальмує розвиток усного
мислення.
Застосування цього методу є досить результативним у багатонаціональній
аудиторії у країні, мова якої вивчається, коли заняття підкріплюються повсякденною практикою спілкування з носіями мови у межах туристичної тематики.
Механічне перенесення методу в умови вивчення іноземної мови у межах шкільної програми є малоперспективним через виключення рідної мови;
труднощів, що виникають у процесі семантизації слів; великої кількості
механічного тренування та імітації.
IV. Методика навчання рецептивного володіння мовою М. Уеста.
На методи навчання рецептивного володіння мовою найбільше вплинув
англійський методист і викладач М. Уест. Свою систему він розробив у 20—
30-ті роки XX ст. для масової школи Бенгалії. Хоча М. Уест багато займався
питаннями усного мовлення, де його погляди багато в чому збігаються з положеннями Г. Пальмера, та основним завданням власної системи навчання він
вважав навчання учнів читання іноземною мовою.
Психологічним обгрунтуванням цієї системи стали положення: навчати
читати можна окремо від усного мовлення, у всякому разі не на його основі;
читання — легший вид діяльності, ніж говоріння; читання на будь-якому рівні
розвитку має практичну цінність тощо. Однак останнє твердження справедливе лише частково. Читання серйозних текстів — справа дуже складна. До
недоліків цієї системи слід також зарахувати і те, що в ній розуміння тексту
має здійснюватись інтуїтивно, без застосування аналізу та ін.
Однак М. Уест зробив вагомий внесок у методику навчання читання, багато його рекомендацій застосовується і сьогодні.
V. Сугестивний метод (метод навіювання). Цей метод створений у другій половині XX ст. у Софійському інституті сугестології (Болгарія). Його автором вважається психотерапевт Г. Лозанов. Він як лікар-сугестолог дійшов
висновку, що прийоми, які використовуються під час лікування дітей від
заїкання, різних видів фобій, можна використовувати при навчанні іноземних
мов.
Г. Китайгородська, російський науковець, творчо опрацювавши висунуті
Г. Лозановим положення, збагатила методику авторським «методом активізації
резервних можливостей особистості». Цей метод лежить в основі інтенсивного
методу навчання, під час якого навчальні цілі досягаються за мінімальний
термін із використанням максимального обсягу навчального матеріалу.
Інтенсивний метод навчання іноземної мови, розроблений Г. Китайгородською та її однодумцями, базується на чотирьох принципах:
• організація особистісного спілкування у процесі навчання;
• поетапно-концентрична організація навчального процесу;
• використання рольових ігор;
• колективна взаємодія.
З* 19
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
Основними положеннями методу є:
• створення сприятливих умов для оволодіння усним мовленням шляхом
усунення психологічних бар’єрів;
• зв’язок навчання з особистими інтересами та мотивами учнів;
• навчання відбувається свідомо та підсвідомо;
• мовний матеріал засвоюється в атмосфері гри, перевтілення, з використанням екстра- та паралінгвістичних засобів;
• навчальний матеріал вводиться на основі текстів-полілогів,
супроводжується перекладом на рідну мову учнів, коментарем лексичного та
граматичного характеру;
• активізація матеріалу проходить за допомогою драматизації, ігор, пісень;
учні виконують різні ролі.
Завдяки використанню резервів мимовільної пам’яті за місяць досягається
засвоєння на розмовному рівні близько 2 000 слів. Головні ідеї методу широко
використовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці навчання.
Методи-способи навчання
Психологи Г. Костюк і Н. Менчинська довели, що засвоєння навчального
матеріалу залежить від пізнавальної діяльності, яка, у свою чергу, визначається
методами навчання. Тобто засвоєння знань і розвиток мислення учнів залежить від характеру навчальної праці, її змісту й методів навчання.
Навчання є активним процесом, де взаємодіють його суб’єкти: учитель та
учень. Сучасна педагогічна психологія вимагає будувати навчальний процес
на основі особистісно діяльнісного підходу.
Такий підхід заперечує поширену в процесі навчання схему типу: суб’єкт—
об’єкт, де суб’єктом виступає вчитель, а об’єктом його впливу — учень.
За суб’єктно-суб’єктних стосунків учитель і учень виступають одночасно
суб’єктами рівнопартнерського співробітництва. У цих умовах навчальний
процес будується так, щоб учень спільно з учителем розв’язував завдання
навчання — учіння, хоча названий процес дидактично організовується вчителем. Виходячи із закономірної взаємодії вчителя та учня, у методиці навчання іноземних мов розрізняють методи-способи, що їх застосовує вчитель,
і методи-способи, що їх застосовує учень.
Учитель застосовує такі методи-способи:
• демонстрація (показ);
• пояснення;
• організація вправляння.
Відповідно учні застосовують методи, що є реакцією на методи вчителя:
• ознайомлення; '
• осмислення;
• вправляння.
Навчальний процес з іноземної мови реалізується трьома етапами, під час
яких використовуються відповідні методи-способи.
І етап: презентація (введення) нового матеріалу. Учитель вводить новий
матеріал (демонстрація, показ), учень ознайомлюється з ним. Демонстрація
20
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
3. Гра «Будиночок».
— window (3 times)', — вікно (тричі) (присіли, підняли руки, зробили
«віконця»);
— door (3 times)', — двері (тричі) (встали, руки взяли у «замок»);
— ceiling (3 times)', — стеля (тричі) (підстрибуємо до стелі);
— floor (3 times). — підлога (тричі) (плещемо долонями по підлозі).
4. Гра «Ми — спортсмени». Педагог дає накази:
— Sit on the chair! Near the chair!
Діти виконують накази і повторюють за вчителем.
— Sit on the table!
— Near the table!
— Under the table!
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 102,103. Тренування у спілкуванні
Педагог проводить різні види рецептивних, репродуктивних і творчих ігор.
Заняття 104. Практика у спілкуванні
Заняття 105. Уведення нового матеріалу
I. Уведення нового матеріалу
Педагог говорить:
— Where is Parrot? (З times.) — Де папуга? (Тричі.)
— Here 1 am. (З times.) — Я тут. (Тричі.)
— How are you? (З times.) — Як справи? (Тричі.)
— Very well, thank you. — Дуже добре, дякую.
— Where is Parrot? (3 times.) — Де папуга? (Тричі.)
— Не is on the book-case. — Він на книжковій шафі.
— Where is Parrot? (З times.) — Де папуга? (Тричі.)
— Не is in the wardrobe. (3 times.) — Він у гардеробі. (Тричі.)
-—Where is Parrot? — Де папуга?
— Не is under the cupboard. (3 times.) — Він під буфетом. (Тричі.)
Уведення пісні «Where is Janet» (виконується на мелодію пісні «Walking»,
ноти див. у додатку на с. 157).
— Where is Janet (Ihor)? (2 times.) — Де Дженет (Ігор)? (Двічі.)
— Here I am. (2 times.) — Я тут. (Двічі.)
— How are you today, — Як твої справи,
girl (boy)? дівчинко (хлопчику)?
— Very well, thank you. — Дуже добре, дякую.
— Runaway. — Біжи.
II. Розучування нового матеріалу
1. Гра «Яка це шафа?».
a book-case (3 times); — книжкова шафа (тричі);
a wardrobe (3 times); — гардероб (тричі);
a cupboard (3 times). — буфет (тричі).
141
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Усередині кола потрібно покласти картинку із зображенням певної кімнати.
Аналогічно можна опрацювати назви меблів. Одна дитина стає у коло, на свій
вибір бере картинку, а всі говорять: «There is (a table (3 times)) in the room».
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 98. Тренування у спілкуванні
На цьому занятті використовуються різні види рецептивно-репродуктивних ігор.
Заняття 99. Тренування у спілкуванні
Педагог пропонує дітям ігри на свій розсуд. Наприклад: «Магазин меблів»,
«Ми ідемо в гості» та ін.
Заняття 100. Практика у спілкуванні
Заняття 101. Уведення нового матеріалу
I. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «До нас з Африки прилетів папуга. Він розмовляє
англійською мовою. Послухаймо, що він розповідає».
— My name is Parrot. — Мене звати Папуга.
— I live in Africa. — Я живу в Африці.
— I am 5. — Мені 5 років.
— I work in the circus. — Я працюю у цирку.
Педагог каже папузі, що йому сподобався наш будинок.
— I see (a window (3 times)). ['wind3u] — Я бачу (вікно (тричі)).
— I see (a door (3 times)), [do:] — Я бачу (двері (тричі)).
— I see (a ceiling (3 times)). ['si:li rj] — Я бачу (стелю (тричі)).
— I see (a floor (3 times)), [fІо=] — Я бачу (підлогу (тричі)).
Папуга літає по кімнаті і сідає у різних місцях, коментуючи свої дії.
— I am on the table, — Я на столі,
under the table, під столом,
near the table. біля столу.
— I am on the chair, — Я на стільці,
under the chair, під стільцем,
near the chair. біля стільця.
— I am on the box, — Я на коробці,
in the box. у коробці.
— I am in the sitting-room, — Я у вітальні,
in the kitchen, у кухні,
in the bedroom (3 times). у спальні (тричі).
II. Розучування нового матеріалу
1. Розучування прислівників супроводжується жестами:
on (3 times)', — на (тричі) (тест: права рука на лівій);
in (3 times); — у (тричі) (тест: права рука у лівій);
under (3 times). — під (тричі) (тест: права рука під лівою).
2. Гра «Я бачу / 1 see». Пантоміма: дивимося у бінокль. Діти стають у коло
і тричі повторюють фразу за педагогом, показуючи пантоміму.
140
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос нови навчання ін о з ем н ої мови
супроводжується поясненнями вчителя, учні осмислюють мовні та мовленнєві
явища на основі розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, умовиводу.
II етап: тренування. Учитель організовує вправляння учнів у застосуванні
засвоєного матеріалу під час спілкування. Учні вправляються у виконанні переважно рецептивних і репродуктивних вправ.
III етап: практика. Учитель організовує вправляння шляхом використання
вправ продуктивного характеру, учні вправляються у виконанні цих вправ.
Управління навчальною діяльністю відбувається завдяки здійсненню вчителем контролю за успішністю учнів. З боку учнів управління діяльністю
відбувається завдяки застосуванню ними самоконтролю та самокорекції.
У процесі навчання також використовуються різноманітні методичні прийоми. Прийоми — це елементарні методичні вчинки (дії), спрямовані на виконання конкретного завдання на певному етапі заняття. Образно кажучи, метод — це матриця, а прийом — те, чим її наповнюють.
Так, педагог у дитячому садку, реалізуючи методи навчання, під час пояснення демонструє картинки, діафільм, різноманітну наочність, розповідає казку,
цікаву історію, показує ляльковий театр, організовує захоплюючу «мандрівку»,
«зустріч гостей» тощо; при тренуванні — ігри («Відгадай», «Коти м’яч», «Назви
предмет», «Вибери», «Так чи ні?» тощо); при вправлянні у спілкуванні —
сюжетно-рольові ігри, пов’язані з темою заняття («У магазині», «У лікаря»,
«Вибираємо подарунок», «Приймаємо гостей», «Майструємо ляльку»).
Учні застосовують такі прийоми, як аналіз мовних (мовленнєвих) явищ,
порівняння, логічне розмірковування, побудова за аналогією, імітація,
відтворення за зразком та ін.
1.6. Засоби навчання іноземної мови
Різноманітні матеріали та знаряддя, які допомагають учителю організувати
навчання іноземної мови, а учням — успішно оволодівати нею, є засобами
навчання. Інакше кажучи, засоби навчання — усе те, за допомогою чого навчають.
Засоби навчання іноземної мови можна класифікувати:
1. Згідно з роллю в навчально-виховному процесі засоби поділяються на
основні та допоміжні.
2. Згідно з адресатом: для учнів і вчителів.
3. Згідно з каналом зв’язку: слухові, зорові, слухо-зорові.
4. Згідно з використанням техніки: технічні, нетехнічні.
Для того щоб навчальний процес був успішним, його суб’єкти (учитель
і учень) мають бути забезпечені необхідними засобами навчання, укладеними
в навчально-методичний комплекс (НМК), який відповідає вимогам і принципам технології навчання. Засоби, включені до НМК, є основними, інші —
допоміжними.
Залежно від адресата засоби навчання поділяються на комплект для вчителя
і комплект для учня. До комплекту для вчителя входять: Державний стандарт
21
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ? м о в и
з освітньої галузі «Іноземна мова» (програма навчання), книга для вчителя,
набір фоно- та відеофонограм, таблиці, малюнки, набір слайдів, діафільми та ін.
У книзі для вчителя викладено принципи та основні методичні ідеї технології
навчання, вказівки до кожного заняття. Комплект для учня містить підручник,
аудіо- та відеокасети (діафільми і слайди, комп’ютерні програми тощо).
Технічні засоби навчання вимагають використання технічної апаратури.
Серед них можна виділити засоби: слухові (магнітофон і аудіокасети; програвач та аудіодиски тощо); зорові та слухо-зорові (телевізор, відеомагнітофон,
комп’ютер тощо).
Останнім часом активно розробляється методика використання
комп’ютерних програм, які не лише забезпечують сприймання інформації
через слуховий та зоровий канали, а й дозволяють здійснити навчання і контроль засвоєння іноземної мови у різних режимах самостійного пошуку, на
різних рівнях складності.
1.7. Навчання дітей іноземної мови
як складова частина загальної методики
Питання про те, з якого віку слід починати вчити дітей другої мови, й нині
у педагогіці є дискусійним. Про це, наприклад, свідчать дискусії, проведені
журналом «Иностранные языки в школе». Але те, що дітей необхідно залучати до вивчення іноземної мови уже з раннього віку, що вік із 4—5-ти до
9— 10-ти років є найсприятливішим (сензитивним) для початку такого навчання, майже не викликає заперечень.
Розглядаючи проблему раннього навчання іноземних мов, маємо
розрізняти форми такого навчання дитини в родині та у складі групи дітей,
коли ці групи створюються у навчально-виховних закладах.
Якщо раннє навчання іноземних мов у родині має багатовікову історію, то
експерименти з навчання іноземних мов у початковій ланці загальної освіти
стали проводитися лише 50— 60 років тому.
Навчання дітей іноземної мови у родині від народження до початку
відвідування школи досліджували педагоги різних країн. Більшість із них
дійшла висновку, що цю роботу можна починати від народження до трьох
років. Переконливі докази потреби початку навчання у цьому віці, шляхи і методи його реалізації наводять у своїх роботах французькі педагоги А. ТабуреКеллер (1903), Ж. Ронже (1913), В. Леопольд (1957), росіянка Л. Калініна
(1960), грузинський педагог Н. Імедадзе (60— 70-ті pp.) та ін. Усі вони наголошують, що для успіху такого навчання слід послідовно дотримуватися між
членами родини виконання ролей за принципом «одна особа — одна мова»,
звертають увагу на етап, коли дитина змішує дві мови, і лише після цього,
досягнувши віку 3— 3,5 року, дитина починає вільно спілкуватися як однією,
так і другою мовою.
Пояснили причини природної двомовності дітей психологи Л. Виготський,
Л. Щерба, В. Гене, В. Штерн, Е. Верещагін та ін. Пошлемося на думку
22
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
б) Перед цим варіантом гри потрібно повторити кольори. Педагог виконує
роль слідчого, а діти описують свого товариша, який кудись зник.
Педагог. What colour is (his) hair?
Дитина. Fair, (black; brown).
Педагог. What colour are (his) eyes?
Дитина. Blue, (black; brown; grey).
Педагог. What colour is (his) mouth?
Дитина. Red (pink).
Можна запропонувати дітям скласти фоторобот обличчя. Для цього
педагог дає дітям різні малюнки, де зображено волосся різного кольору, різні
типи обличчя. Діти складають фоторобот і описують його.
Тема «Будинок. М еблі / House. Furniture»
Заняття 97. Уведення нового матеріалу
I. Введення нового матеріалу
Педагог каже: «Подивіться, який гарний будинок у цьому місті. Зайдемо
до нього. Тут живе Королева Казка. This is a town. This is a house. Queen Fairy
Tale lives here.»
— There is a house in the (town — У місті є будинок.
(З times)). (Тричі.)
— There is (a sitting-room in the — У будинку є вітальня. (Тричі.)
(house (3 times)).
— There is (a kitchen (3 times)) in the — У будинку є кухня. (Тричі.)
(house (3 times)).
— There is (a bedroom (3 times)) in — У будинку є спальня. (Тричі.)
the house.
— There is a table (3 times), — У кімнаті є стіл (тричі),
a chair (3 times), стілець (тричі),
an armchair (3 times), крісло (тричі),
a sofa (3 times), диван (тричі),
a bed (3 times) and a TV set ліжко і телевізор
in the room (3 times). (тричі).
Педагог показує різні види меблів, тричі називає їх, перекладає на українську мову.
II. Розучування нового матеріалу
Діти тричі повторюють кожне слово з різною гучністю, темпом, тембром.
— There is (a house (3 times)) in the Діти роблять велике коло.
town.
— There is (a sitting-room (3 times)) Частина дітей робить маленьке
in the house. коло всередині першого кола.
— There is (a kitchen (3 times)) in Друга частина дітей робить ще одthe house. не маленьке коло у центрі другого кола.
— There is (a bedroom (3 times)) in Третя частина дітей робить ще
the house. одне маленьке коло.
139
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
I . 1 am free and (I don’t care (3 times)) Я вільний і (не турбуюсь ні про
(2 times), що (тричі)) (двічі),
and I go away. і я іду гуляти.
2. Right hand up and (I don’t care Права рука вгору... і (не турбуюсь
(З times)) (2 times) ні про що (тричі)) (двічі)
3. Left hand up... Ліва рука вгору...
4. Right leg before... Права нога вперед...
5. Left leg before... Ліва нога вперед...
Діти слухають пісню, спочатку у виконанні вчителя, потім звучить переклад кожного рядка окремо. Пісня звучить у запису.
II. Розучування нового матеріалу
Педагог проводить розучування нового матеріалу, використовуючи екстра- та паралінгвістичні засоби. Потрібно обов’язково звернути увагу дітей
на слова left and right. Діти показують на ліве і праве око, вухо, щоку, плече,
руку, ногу. Потім до слова right додається раніше вивчені слова: hand, eye, ear,
leg, arm. Аналогічно проводиться робота зі словом left.
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 90. Тренування у спілкуванні. Рецептивно-репродуктивні ігри
1. Фонетична зарядка.
2. Гра «Сніжка / А snowball».
3. Гра «Казковий капелюшок /А fairy hat».
4. Гра «Чого немає? / Whit is missing».
5. Гра «Будь уважним / Be attentive».
6. Гра «Лото».
7. Гра «Коти м’яч / Roll a ball».
Ці ігри проводяться на основі вивчених лексико-граматичних структур
«Left hand (leg etc)». «Right hand (leg etc)».
Заняття 91. Тренування у спілкуванні
Педагог самостійно добирає прийоми роботи з матеріалом. На цьому
занятті можна використати продуктивні ігри:
1. «Майструємо ляльку / We make a doll».
2. «У лікаря / At the doctor’s».
Заняття 92. Практика у спілкуванні
Заняття 9396. Практика у спілкуванні, контроль знань і вмінь
На цих заняттях повторюються всі лексико-граматичні структури, вивчені
за цей місяць, пісні, віршики. Для формування у дітей навичок говоріння,
пропонується гра «У детектива».
а) Тато Карло прийшов до поліції і повідомив, що невідомо куди зник його
син Буратіно. Поліцейський просить описати його: «Describe!»
Тато Карло показує фотографію Буратіно і описує його: «This is his head,
his nose, his arm, his leg».
138
Загальні лі нгв оди дак ти чні ос но ви навчання іно з ем но ї мови
Л. Виготського: «Не можна запитувати, сприятливим чи гальмівним фактором
є двомовність завжди, скрізь, за будь-яких обставин, без урахування тих конкретних умов, у яких протікає дитяча двомовність, та закономірностей розвитку дитини у кожному віковому періоді». Ці вчені справедливо зазначають,
що дві мови, якими оволодіває дитина, не наштовхуються механічно одна на
одну, не підлягають простим законам взаємного гальмування.
Важливе значення для поширення масового раннього навчання дітей
іноземної мови відіграли дослідження академіка Л. Щерби та його учнів.
У 40-х роках XX ст. вони довели важливе розвивальне значення вивчення
іноземної мови у ранньому віці на формування логічного мислення, удосконалення мислительних та мовних операцій, умінь будувати висловлювання,
спілкуватися.
Після Другої світової війни почалися масові експерименти з уведення навчання іноземних мов у практику початкових ланок загальної освіти. У 40-х
роках у початковій ланці школи США був здійснений проект FLES (Foreign
Language in Elementary School). У 60-х роках у школах Англії та Уельсу за
погодженням з ЮНЕСКО експериментом раннього навчання іноземної мови
було охоплено 6 000 дітей.
У 50— 60-ті роки почалося експериментальне навчання іноземної мови
у підготовчих групах дитячих садків та 1—4-х класах шкіл у Росії, Україні,
Прибалтиці. Багато уваги в дослідженнях було приділено виробленню наукових основ вивчення російської мови у національних школах, української
у російськомовних дитячих садках та школах України, мов національних меншин.
Вагомий внесок у теорію і практику раннього навчання іноземних мов
зробили А. Богуш, Р. Дальнікова, Л. Какушадзе-Мдінарадзе, О. Матецька,
К. Чистякова, С. Збандуто, В. Плахотник, 3. Футерман та ін. Вийшли у світ
посібники з навчання європейських мов у дитячих садках Н. Агурової,
С. Гоздецької, Е. Ігошина, О. Хананової, Е. Чернушенко, Г. Соліної тощо.
Пропоновані методики і системи навчання були застосовані у багатьох
дошкільних закладах, допомогли виявити притаманні їм сильні і слабкі сторони.
У 80—90-х роках комплексні дослідження проблем раннього навчання провели О. Негневицька, С. Роман, Т. Полонська, Р. Мартинова та ін. Досліджували
особливості формування окремих компонентів мовних і мовленнєвих умінь
і навичок у дошкільників та молодших школярів при застосуванні різних
засобів та моделей навчання іноземної мови С. Доля, О. Бігич, О. Коломінова,
3. Нікітенко, М. Сухолуцька, Л. Штакіна, Г. Яцківська та ін.
Під патронатом ЮНЕСКО у межах проекту Ради Європи «Вивчення мов
за Європейську співдружність» створено Європейський центр сучасних мов
(м. Грац, Австрія). В останні десятиліття раз на два-три роки проводилися
міжнародні семінари з обміну досвідом раннього навчання іноземних мов.
На основі вироблених на семінарах рекомендацій випущено збірник Foreign
Language Learning in Primary School (1997), де розглядаються питання завдань,
23
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
змісту, методів, організації, інтеграції, наступності, підготовки вчителів до навчання дітей віком від 5-ти до 11-ти років.
Завдяки системному аналізу досвіду раннього навчання іноземних мов
і педагогічних джерел можна зробити низку висновків щодо педагогічних
умов його ефективності. Основні з них такі.
Потреба раннього навчання іноземної мови не викликає сумніву, досвід
і спеціальні дослідження підтверджують його доцільність. Обгрунтована
з лінгвістичного та психологічного погляду методична система такого навчання позитивно впливає на розвиток сприймання, лексики, пам’яті, уяви, вольових якостей, природних нахилів, комунікативних здібностей дітей, забезпечує
засвоєння обмеженого іншомовного матеріалу і створює сприятливі передумови для засвоєння будь-якої іноземної мови у шкільному віці при мінімумі
засобів.
Початок навчання дітей другої мови обумовлюється: умовами, у яких виховується дитина; рівнем її загального розвитку (нормальний, із відхиленнями);
мовною ситуацією у сім’ї; функціонуванням другої мови в соціумі; характером
взаємодії рідної і другої мови; можливістю забезпечити педагогічне керівництво
формуванням двомовності дитини. З урахуванням цих чинників навчання другої
мови можна починал и: з раннього віку; з 3-х років; з 5-ти років.
Навчання другої мови може починатися від народження, якщо хтось із
батьків або рідних, які проживають із дитиною постійно, є носієм другої мови
(вільно нею володіє), і сім’я може дотримуватися принципу «одна особа —
одна мова». Тобто цей член родини з дитиною спілкується другою мовою, не
переходячи на рідну. Такої умови також може бути дотримано, якщо за дитиною доглядає гувернантка, яка володіє другою мовою.
Спеціальне навчання дитини іноземної мови в родині або в дошкільному
закладі можна розпочинати з 3-х років, якщо становлення рідного мовлення
у дитини відбувається нормально, авихователь (гувернантка) є кваліфікованим
фахівцем із дошкільної освіти. Якщо якоїсь із цих умов немає, то початок навчання потрібно перенести на пізніший період. Така рекомендація жодною
мірою не може вважатися як обмеження права дитини на навчання другої
мови, а є лише проявом турботи про її розвиток і здоров’я.
Створювати групи дітей для колективного навчання іноземної мови
доцільно у старшому дошкільному віці. Інтелектуальний розвиток, досягнутий рівень засвоєння п’ятирічними дітьми рідної мови створюють передумови успіху такого навчання.
Дошкільне навчання іноземної мови має розглядатися як підготовчий етап
до навчання у школі, і тому важливо забезпечити наступність такого навчання
за змістом, формою і методами, з урахуванням вікових особливостей дітей.
Зміст програмового матеріалу з іноземної мови для дошкільного навчання
має містити тематику спілкування дітей 4— 6-ти років, бути зорієнтованим на
зміст навчання у початковій школі.
Організаційно іншомовне навчання дошкільників має бути інтегрованим
у навчально-виховний процес закладу, здійснюватися із застосуванням
24
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
every day in the morning щодня вранці
2)... wash our hands 2)... миємо руки
3)... clean our teeth 3)... чистимо зуби
4)... comb our hair 4)... розчісуємо волосся
['кЭит аиЭ ИеЭ]
5)... eat our bread 5)... їмо хліб
6 ) ... drink our milk 6 ) ... п’ємо молоко
7)... go to school 7)... ідемо до школи
II. Розучування нового матеріалу
Педагог пропонує дітям намальовані зубні щітки й гребінці.
Спочатку дітям він рекомендує вивчити зразки мовлення 1— 7 окремо.
Педагог показує відповідні рухи, спочатку тихо і повільно, а потім голосніше
і швидше вимовляє зразок мовлення. Діти вивчають фрази: «This is a way»,
«Every day in the morning». Нарешті вивчають усю пісеньку.
III. Закріплення нового матеріалу
Заняття 86. Тренування у спілкуванні
На цьому занятті повторюється раніше вивчена пісня. Діти розповідають
про те, що вони роблять протягом дня. Після цього можна запропонувати їм
гру «Відгадай / Guess».
Усі стають у коло. Одна дитина, яка стоїть у центрі, показує якісь рухи. Інші
діти за нею повторюють і промовляють: «І wash my hands» або «І clean my teeth».
Якщо матеріал засвоєно добре, можна запропонувати дітям звернутись до
того, хто стоїть у колі: «You wash (your) hands» або «You clean (your) teeth».
Можна поділити дітей на команди. Дитина з першої команди запитує:
«What are you doing?». Дитина з другої команди відповідає: «І am eating»,
«І am washing my hands», «I am going to school».
Заняття 87. Тренування у спілкуванні
Педагог проводить з дітьми ігри для того, щоб активізувати використання
структур, уведених на занятті 85. Можна використовувати такі ігри:
1. Гра «У дитячому садку / At the kindergarten». Одна дитина «вихователь» говорить: «(Let’s) wash hands», «(Let’s) drink (our) milk)».
Інші діти відповідають: «We are washing our hands», «We are drinking our
milk».
2. Гра «Ми дивнмосятелевізор/We watch TV». Одна дитина— «інструктор».
Інші діти роблять зарядку, яку показує по телевізору інструктор. Рухи можна використовувати з пісні заняття 85, а також раніше вивчені: «Run, walk, go, stop».
Заняття 88. Практика у спілкуванні
Заняття 89. Уведення нового матеріалу
І. Уведення нового матеріалу
Педагог говорить: «Том Сойєр не пішов до школи, тому що сьогодні
неділя. І от яку пісню він співає» (ноти див. у додатку на с. 158).
137
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
II. Розучування нового матеріалу
Педагог самостійно планує розучування нового лексико-граматичного
матеріалу через повторення нових слів і структур. Потрібно звернути увагу,
де використовується іменник в однині і структура «This is», а де у множині із
закінченням [s] або [z] і структура «These are [5hz а:]».
Під час фонетичної зарядки діти тренують вимову звуків:
[і] [і:]
This These
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 82. Тренування у спілкуванні
Тренування у використанні нового матеріалу педагог проводить, використовуючи рецептивно-репродуктивні ігри:
1. Фонетична зарядка.
2. Гра «Сніжка / A snowball».
3. Гра «Коти м’яч / Roll a ball».
4. Гра «Лото».
5. Гра «Чого немає? / What is mising?».
Заняття 83. Тренуванні у спілкуванні
Для цього заняття педагог самостійно обирає ігри.
1. Гра «Майструємо ляльку / We make a doll». Дітям пропонують набори з частинами ляльки Буратіно, виготовленими з картону. Діти у парах або
кожен окремо називають кожну частину тіла і складають ляльку.
2. «Гра «У лікаря / At the doctor’s». Дітям знайома ця гра. Після
привітання і запису адреси лікар просить:
— Show me your head (mouth). Покажіть голову (рот).
«Пацієнт» показує. Якщо діти добре засвоїли лексику, можна запропонувати додаткові структури.
«Лікар» запитує: «Where does it hurt? / Що у вас болить?».
«Пацієнт» відповідає: «А leg / Нога».
Заняття 84. Практика у спілкуванні
Заняття 85. Уведення нового матеріалу
Перед початком заняття педагог звертає увагу, що слово ту означає моє,
мій, моя;your [jo;] — твоє, твоя, твій; our [аиЭ] наш, наша, наше.
І. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Скоро, дітки, ви підете до школи. А хлопчик Том Сойєр
і його друг Гек Фін вже відвідують школу. От що вони співають (ноти див.
у додатку на с. 158):
This is a way Ось так
1) We wash our face. (3 times.) 1) Ми миємо обличчя. (Тричі.)
This is a way we wash our face. Ось так ми миємо обличчя.
136
Загальні лінгв оди дак ти чні ос нови навчання іно з ем но ї мови
особистісно орієнтованих методів і прийомів, відповідати як вікові дітей, так
і принципам дошкільної освіти й виховання загалом.
Починати навчання другої мови з групою дітей старшого дошкільного віку
доцільно у вересні. Впродовж навчального року здійснювати його за графіком
навчального процесу. При переході дітей із дошкільного закладу у школу заняття за програмою другого року навчання можуть бути організовані у школі
або при дитячому садку.
Навчальний процес має здійснюватися у формі спеціальних занять та введенням у режимні процеси навчального закладу спеціальних вправ і завдань
на закріплення і тренування сформованих на заняттях знань, умінь і навичок комунікативної компетенції. Доцільність використання методів і засобів
визначається віком і загальним рівнем розвитку дітей, принципами, загальною та спеціальною методиками навчання.
Ті, хто здійснює навчання дошкільників іноземної мови, мають бути
фахівцями дошкільної ланки освіти, глибоко розумітися у сфері вікових особливостей, знати лінгвопсихологічні основи навчання іноземної мови дітей
цього віку.
1 . 8 . Л ІН ГВО П СИ ХО Л О ГІЧ Н І ОСНОВИ
навчання іноземної мови
Методика дошкільного навчання дітей іноземної мови, як і інші методики навчання і виховання, вихідною основою має педагогічну психологію та
мовознавство, які разом складають лінгвопсихологічну основу методики навчання іноземної мови.
Педагогічна психологія є складовою частиною психологічної науки,
включає психологію навчання, психологію виховання та психологію педагога.
Її об’єктом вивчення є той, хто вчиться, а предметом — вивчення психічних
закономірностей навчання та виховання, наслідком яких є психічні новоутворення, зміни на рівні психічного розвитку особистості як суб’єкта навчальної
діяльності. Педагогічна психологія вивчає закономірності оволодіння знаннями, уміннями і навичками, досліджує індивідуальні відмінності у цих процесах, закономірності формування творчого активного мислення (В. Крутецький, І. Зимня).
Методика навчання дітей іноземної мови пов’язана і опирається на мовознавство — науку про загальні закони побудови та функціонування людської
мови.
З погляду лінгвопсихології мовленнєва діяльність є одним із багатьох видів
людської діяльності й має розглядатися як активний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому
і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою (І. Зимня).
До мовленнєвої діяльності особистості входять мова й мовлення як внутрішні засоби і способи її реалізації (Л. Виготський, І. Зимня, О. Леонтьев).
Мова — це нормалізована система звуків, морфем, слів та правил їх спо­
25
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
лучення на морфологічному, синтаксичному, соматичному та логічному
рівнях, тобто система знань, що є основним засобом спілкування людей, засобом фіксування, переробки та передачі інформації. Мова як система — це
суспільне явище, вона постійна, стала, має нормативний характер, зобов’язує
кожного, хто нею користується, підпорядковуватися її законам. Мовлення
це застосування мови у процесі спілкування, має індивідуальний, динамічний,
ситуативно зумовлений характер. Мовлення — найуніверсальніший засіб
комунікації.
Розрізняють чотири основні види мовленнєвої діяльності: аудіювання,
говоріння, читання і письмо. Аудіювання і читання є рецептивними, говоріння
та письмо — продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Інакше
аудіювання і говоріння між собою об’єднуються звуковою системою мови,
а читання і письмо — її графічною системою.
Компонентами мовленнєвої діяльності виступають: мотиви діяльності, її
предмет, засоби, способи, продукт і результат.
Сприйняття та породження мовлення завжди вмотивоване. Предметом
мовленнєвої діяльності є думка — відображення об’єктів та явищ реальної
діяльності в ідеальній формі у процесі говоріння та письма, а також розуміння
думки іншої людини при аудіюванні й говорінні.
Засобами формування вираження та існування думки є система мови, її
фонетичні, лексичні та граматичні засоби, які мають засвоюватися як способи
розв’язання розумових завдань. Розрізняють три способи формулювання думки: 1) внутрішній як включення людини у рецепцію або думання; 2) зовнішній
усний як включення людини у говоріння; 3) зовнішній письмовий — включення у спілкування в письмовій формі.
Продуктом мовленнєвої діяльності є те, у чому вона втілюється: висловлювання, текст (усний або письмовий), розуміння прослуханого або прочитаного. Результатом мовленнєвої діяльності виступають реакції — вербальні
або інші відповіді людини.
Одиницею мовленнєвої діяльності є мовленнєва дія. Мовленнєвою дією
у продуктивних видах мовленнєвої діяльності є мовленнєві вчинки, реалізовані на рівні судження, що виражається у формі речення. У рецептивних видах
мовленнєвою дією виступає сприйняття смислового речення.
У системі мовленнєвих дій доцільно виділяти три підсистеми: структурну (граматичну), семантичну (лексичну) та виражальну (фонетичну для
говоріння та графічну для письма). У навчанні ці дії завжди пов’язані, але при
формуванні мовленнєвих умінь на окремому занятті або його етапі фонетична, лексична або графічна сторона діяльності може ставати провідною.
Отже, на заняттях з іноземної мови найважливішим видом діяльності його
учасників є мовленнєва діяльність. Однак слід пам’ятати, що метою навчання іноземної мови є не сама мовленнєва діяльність, а навчання практичного
спілкування мовою, виховання і розвиток учнів у процесі навчання. Під час
виконання мовленнєвих дій формуються навички мовлення, у процесі виконання того чи іншого виду мовленнєвої діяльності — мовленнєві уміння.
26
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
за стіл, кладе на стіл столовий прибор і говорить: «This is a fork, a knife...».
Потім запитує: «What do you want?» і розкладає перед клієнтом різні страви
й напої. «Клієнт» називає: «(I want) porridge, a cutlet, milk».
Заняття 76. Практика у спілкуванні
Заняття 7780. Практика у спілкуванні, контроль знань та умінь
На цих заняттях повторюються різні ігри на основі того лексикограматичного матеріалу, який вивчався за цей місяць.
Пропонуємо такий віршик для заучування.
Alie has a little dog, Елі має маленького собаку,
such a funny friend, такого веселого друга,
Totoshka is his name, Тотошка — його ім’я,
and his fur is yellow. а його шерсть — жовтого кольору.
Можна розучити 2-й куплет пісні «We are sitting on the floor».
One and two and three and four Один і два, і три, і чотири,
we are sitting on the floor, ми сидимо на підлозі,
we are sitting, girls and boys, ми сидимо, дівчатка й хлопчики,
we are playing with the toys. ми граємося з іграшками.
Тема «Робочий день. Ч астини тіла /
W orking day. Hum an body»
Заняття 81. Уведення нового матеріалу
І. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, ви пам’ятаєте казку «Буратіно»? Узяв тато Карло
поліно і спробував з нього щось змайструвати. І от що з того вийшло».
— This is a head. (З times.) — Це голова. (Тричі.)
— This is a nose. (З times.) — Це ніс. (Тричі.)
— This is a mouth. (З times.) — Це рот. (Тричі.)
— These are eyes. (З times.) — Це очі. (Тричі.)
— These are ears. (З times.) — Це вуха. (Тричі.)
— This is a shoulder. (З times.) — Це плече. (Тричі.)
— This is an arm (3 times) (a hand), — Це рука,
a leg. (3 times.) нога. (Тричі.)
— These are toes. (3 times.) — Це пальці на ногах. (Тричі.)
Педагог показує різні частини тіла Буратіно, знайомить його з дітьми:
«This is a boy. His name is Buratino.»
Буратіно знайомиться з дітьми і запрошує їх стати у коло:
— Come here. Stand in a circle . Let’s sing a song. Repeat after me (ноти див.
у додатку нас. 158):
Heads and shoulders, Голова і плечі,
knees and toes. (2 times.) коліна і пальці на ногах. (Двічі.)
Eyes and ears and mouth and nose. Очі і вуха, і рот, і ніс.
Heads and shoulders, Голова і плечі,
knees and toes. (2 times.) коліна і пальці на ногах. (Двічі.)
135
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
— These are our knives and forks. — Це наші ножі й виделки.
— These are our tables. — Це наші столи.
— These are saucers, cups, — Це наші блюдця, чашки,
spoons, plates. ложки, тарілки.
— These are our napkins. — Це наші серветки.
Вінні-Пух ще кілька разів показує предмети на столі і повторює їх назви.
Потім Вінні-Пух з дітьми сідає за стіл. Біля кожного тарілка, виделка, ложка, ніж, чашка, блюдце, серветка. На столі картинки із зображенням їжі (котлета, яйце, риба, каша, салат) і напоїв (молоко, чай, кава, вода).
Педагог запитує Вінні-Пуха:
— What are you doing? (3 times.)
— I am eating. (3 times.)
— What are you eating? (3 times.)
A cutlet ['kAtldt], (3 times),
an egg [‘eg] (3 times),
fish [fij] (3 times),
porridge [‘porid j (3 times),
salad [saelsd] (3 times).
— I am drinking (3 times)
milk (3 times),
tea [ti:] (3 times),
coffee [‘kofi] (3 times),
water |'wot3] (3 times).
II. Розучування нового матеріалу
Цей вид роботи педагог організовує самостійно. Обов’язково на початку
роботи треба провести фонетичну зарядку. Потім він вказує на предмети столового прибору. Діти теж беруть у руки кожен предмет і, показуючи, що вони
з ним роблять, називають: a knife, a spoon, etc.
Педагог дає наказ: «Eat / їжте», або «Drink / Пийте». Діти імітують.
Педагог говорить: «What are you doing?»
Діти: «I am eating (drinking)».
Через повторювання та використання різної гучності, тембру, темпу голосу розучуються слова, які означають продукти або напої: «water, tea, fish,
porridge» та ін.
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
Заняття 74. Тренування у спілкуванні
На цьому занятті використовуються ігри рецептивно-репродуктивного характеру.
Заняття 75. Тренування у спілкуванні
На цьому занятті використовуються ігри занять 74, 75 та продуктивні
(творчі) ігри:
1. «Магазин / The shop». (Відділи «Посуд», «Продукти», «Напої».)
2. «День народження і Happy birthday».
3. «У ресторані» («У кафе»). Одна дитина «офіціант», друга
«клієнт». «Клієнт» заходить, вітається. «Офіціант» зустрічає його, садить
134
— Що ти робиш? (Тричі.)
— Я їм. (Тричі.)
— Що ти їси? (Тричі.)
— Котлету (тричі),
яйце (тричі),
рибу (тричі),
кашу (тричі),
салат (тричі).
— Я п’ю (тричі)
молоко (тричі),
чай (тричі),
каву (тричі),
воду (тричі).
Загальні лінгв оди дак ти чні осн ови навчання ін о зе м но ї мови
Щоб досягти рівня навички, мовленнєва дія має набути таких якостей, як
автоматичність, стійкість, гнучкість; не має бути спрямованості свідомості на
форму виконання, напруженості та швидкої втомлюваності.
Мовленнєві навички формуються поетапно.
На першому (підготовчому) етапі учні ознайомлюються з новим мовним матеріалом — граматичним, лексичним, фонетичним, який подасться
у ситуації або контексті, і виконують окремі мовленнєві дії за зразком або
правилом. Створюється орієнтовна основа формування навички.
На другому (стереотипно-ситуативному (стандартизованому)) етапі відпрацьовується автоматизація дій учнів із новим мовним матеріалом в аналогічних ситуаціях мовлення, головним чином на рівні слова, словосполучення та
речення (фрази). Формуються такі якості, як автоматичність і гнучкість.
На третьому (варіювально-ситуативному) етапі відпрацьовується автоматизація дій із новим мовленнєвим матеріалом на рівні понадфразової
єдності. Новий матеріал вживається водночас із тим, що вивчався раніше, завдяки чому формується така якість, як стійкість, продовжується формування
автоматичності та гнучкості навички (К. Шатілов).
Оволодіння навичками та вміннями іншомовного мовлення забезпечується
виконанням обгрунтованої системи вправ. Така система має забезпечувати: добір
вправ, необхідних для формування певної навички або певного вміння; визначення послідовності виконання цих вправ; розташування навчального матеріалу;
регулярність виконання вправ; взаємозв’язок різних видів мовленнєвої діяльності
(Ю. Пассов). Система ігрових вправ втілюється у підручнику.
Кожна вправа, незалежно від її характеру, має три- або чотирифазову
структуру: постановку завдання, зразок виконання, виконання вправи, контроль виконання (одночасно з виконанням або після завершення).
У методиці навчання іноземної мови вправи поділяються на: 1) некомунікативні; 2) умовно-комунікативні (умовно-мовленнєві); 3) комунікативні
(мовленнєві).
Видами некомунікативних вправ є:
рецептивні — сприйняття, упізнавання звука, тону, орфограми, графіки,
лексичної одиниці, граматичної структури;
репродуктивні — заучування напам’ять лексичних одиниць, речень,
текстів; повторення звуків, лексичних одиниць; заміна лексичних одиниць;
зміна граматичної форми, переклад; звуження та розширення речень; складання речень; переказ тексту тощо.
Види умовно-комунікативних вправ:
рецептивні — аудіювання або читання повідомлень, запитань, розпоряджень на рівні фрази чи речень тощо;
репродуктивні — імітація, підстановка; трансформація, розширення
зразків мовлення, відповіді або запитання різних типів; переказ тексту від
імені персонажа;
продуктивні — об’єднання зразків мовлення у понадфразову єдність,
об’єднання зразків мовлення у діалогічній єдності; запитання-відповіді,
4 *
27
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
запитання-контрзапитання; повідомлення-запитання; спонукання-згода (відмова, запитання тощо).
Види комунікативних вправ: аудіювання або читання тексту для отримання інформації; переказ невідомого слухачам тексту; повідомлення факту
(фактів), опис (погоди, квартири, об’єкта); розповідь про події і факти; доказ,
бесіда, написання записок, листа, плану, тез, анотації тощо.
П ІД РО ЗД ІЛ 2. Методика та організація
дошкільного навчання англійської мови
Англійська мова — одна із шести офіційних мов ООН. Вона є державною
мовою країн, де проживає близько 400 млн осіб. Це мова англійців, американців,
австралійців, канадців, новозеландців, багатьох індусів, пакистанців, значної
частини населення країн Азії, Африки, Південної Америки. Цю мову вивчають мільйони школярів і студентів усіх країн світу. Серед іноземних мов, які
вивчаються у закладах України, англійська мова посідає провідне місце.
2.1. Анатомо-фізіологічні та психічні особливості
дітей 5— 6-ти років
Організація групи дітей дошкільного віку і проведення з ними занять із
вивчення іноземної мови вимагає, щоб найперше враховувалися рівень і процес розвитку кожної дитини.
Упродовж п’ятого-шостого років життя у дитини відбуваються величезні
зміни у фізичному розвитку тіла, його органів, радикальних змін зазнає центральна нервова система, характер нервових процесів.
Для дітей п’яти років характерним є нерівномірний розвиток кістковом’язової системи, уповільнення окостеніння кінцівок, негармонійний розвиток органів дихання, серцево-судинної системи, зору, слуху, голосових
зв’язок. Інтенсивний розвиток мускулатури ніг є причиною високої рухової
активності дітей. Вузькі носові та легеневі ходи обмежують доступ повітря
до легень, що спричиняє кисневий голод, швидке стомлювання. У більшості
дітей легко порушується ритм серцевих скорочень, що проявляється частим
диханням, некоординованістю рухів, почервонінням або блідістю обличчя.
Становлення органу зору вимагає якісного освітлення, контролю за позою
дитини; підвищена вразливість слухового органу — причина швидкого зниження слуху і втоми дитини при шумах, гучній розмові.
У цьому віці особливо відчувається перевага збудження над процесами
гальмування, що при найменшому порушенні умов життя приводить до бурхливих емоційних реакцій. Це ускладнює процес формування системи навичок
і умінь, робить цей процес повільним, вимагає від педагога терпіння й чуйності.
Для п’ятирічної дитини характерна сором’язливість, неспокійний стан
у стосунках із малознайомими дорослими, хоча і проявляється зацікавленість
28
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
a ship — капітан веде корабель, стоячи за штурвалом;
a boat — працюємо веслами.
3. Педагог нагадує дітям, як називати предмети в однині і множині, звертає
увагу на те, що у множині в кінці слова треба казати [s] або [z]. Наприклад,
візьмемо одну цеглинку — a brick, багато цеглинок — bricks.
4. «We go by scooter, by train etc». Ці структури розучуються і повторюються з використанням пантоміми і голосу різного темпу, тембру, гучності.
IV. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Педагог може обмежити обсяг лексичних одиниць.
Заняття 70. Тренування у спілкуванні
Привітання
На цьому занятті використовуються ігри рецептивно-репродуктивного характеру з використанням лексико-граматичних структур заняття 69.
1. Фонетична зарядка.
2. Гра «Сніжка / A snawball».
3. Гра «Коти м’яч / Roll a ball».
4. Гра «Казкова торбинка / А fairy bag».
5. Гра «Відгадай / Guess».
6. Гра «Який це колір? / What colour is it?».
Заняття 71. Тренування у спілкуванні
На цьому занятті використовуються продуктивні (творчі) ігри.
1. Гра «У магазині іграшок /At the toy shop».
2. «Ми їдемо у подорож / We travel». На килимку розкладаються іграшки — транспортні засоби. Педагог — «директор» вокзалів. Діти по черзі
підходять до нього.
«Директор» каже: «What do you want? / Що ви хочете?»
Дитина говорить: «І want to go! / Я хочу їхати!»
«Директор» каже: «How? / Чим?»
Дитина говорить: «By train / Потягом», потім бере іграшку і продовжує:
«І go by train».
3. Гра «День народження / Happy birthday». У групі дітей у кожного по
черзі буде день народження. Дитина сідає у крісло, до неї підходять її друзі
й по черзі говорять: «Happy birthday, Kolya. This is a boat». Іменинник дякує.
Діти стають у коло і водять хоровод навколо іменинника, співаючи: «Нарру
birthday to you», називаючи ім’я дитини.
Заняття 72. Практика у спілкуванні
Заняття 73. Уведення нового матеріалу
І. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Наш іменинник Вінні-Пух запрошує нас до столу».
Winnie the Pooh. Come here! Sit down!
133
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Заняття 69. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, нам зателефонував Вінні-Пух і запросив нас надень
народження. Ми завітаємо до нього, але спочатку підемо до магазину і купимо подарунки».
— Це магазин.
— Доброго ранку!
— Дайте мені, будь ласка, іграшку
(З times), (тричі),
повітряну кульку (тричі),
прапорець (тричі),
цеглинку (тричі).
— Багато іграшок. (Тричі.)
— Багато цеглинок (тричі),
прапорців (тричі),
багато кульок (тричі).
— Поїдемо.
Педагог показує іграшку або картинку мотоцикла, потім потяга, літака,
корабля, човна.
— This is a shop.
— Good morning!
— Give me, please a toy
a balloon (3 times),
a flag (3 times),
a brick. (3 times.).
— Many toys. (3 times.)
— Many bricks (3 times),
flags (3 times),
many balloons (3 times.).
— Let’s go.
— We go by scooter (3 times),
by train (3 times),
by plane (3 times),
by ship (3 times),
by boat (3 times).
— We are here.
— Hello Winni! Hi! Hi!
— Happy birthday!
— Ми їдемо на мотоциклі, (тричі),
на потязі (тричі),
на літаку (тричі),
на кораблі (тричі),
на човні (тричі).
Ми тут.
— Привіт Війні!
— З Днем народження!
Співаємо пісню (ноти див. у додатку на с. 156).
З Днем народження тебе (двічі),
з Днем народження,
любий Вінні,
з Днем народження тебе!
Це прапорці,
цеглинки,
повітряні кульки.
Happy birthday to you (2 times)
Happy birthday,
dear Winnie,
Happy birthday to you!
These are flags,
bricks,
balloons.
III. Розучування нового матеріалу
1. Фонетична зарядка.
2. Повторення нових слів не менше ніж тричі: «А balloon, a flag, a brick,
a scooter, a train, a plane, a ship, a boat».
Повторюючи слова, діти закріплюють їх пантомімою:
a toy — ліпимо пасочку;
a balloon — дуємо;
a flag — махаємо прапорцем;
a brick — складаємо будинок;
a scooter — заводимо ногою мотоцикл;
a train — сідаємо в потяг і їдемо;
a plane — летимо;
132
Методика та організація дошкільного навчання англійської мови
у контактах із ними. Навіть до педагога, який тривалий час працює з малюками, одні діти виявляють інтерес, комунікативно активні, решта — замкнуті,
відчужені, можуть обмежуватися лише шепотінням. Вербальне заохочення таких дітей до спілкування результатів не дає, ще більше ускладнює їх
психічний стан. Для п’ятирічних дітей характерний зростаючий прояв активного відгуку на запропоновану дорослим діяльність, поступове формування здатності визначати мету діяльності. Здатність утримувати в пам’яті
й реалізувати цю мету значно вища, коли є ігрова ситуація.
У п’ятирічної дитини лише починається розвиток довільного відтворення,
а згодом і довільного запам’ятовування. Лише в умовах емоційно близької
мотивації та осмислення за допомогою дорослих діти оволодівають окремими прийомами довільного запам’ятовування (повторення, елементарна систематизація матеріалу). Увага теж стає стійкішою. Але підвищена
збудливість, знижена працездатність при кисневому голодуванні різко послаблюють стійкість уваги. Можливості довільної уваги в цьому віці ще надзвичайно обмежені, її розвиток має бути головним у роботі педагога.
На сьомий рік життя припадає період основної гармонізації фізичного
і розумового розвитку дитини. Радикальні зміни у центральній нервовій
системі проявляються в тому, що значно зростають (порівняно з попередніми
стадіями розвитку дитини) сила і роль гальмівних процесів, зокрема,
удосконалюється умовне і диференційоване гальмування. Утворення нових
нервових зв’язків відбувається за безпосередньої участі другої сигнальної системи, тобто в обох сигнальних системах одночасно. Цим розширюється сфера впливу на розвиток діяльності дитини словесних подразників або сигналів.
Нервова система дітей шостого року життя вельми вразлива, і тому для охорони психічного здоров’я малюків, подальшого встановлення та закріплення
врівноваженої взаємодії процесів збудження і гальмування потрібно дбати
про раціональну зміну навантаження та спокою, напруження і розрядки під
час навчальної та інших видів діяльності дітей.
Результатом цілеспрямованого, педагогічно обгрунтованого збагачення індивідуального і суспільного досвіду дитини у навчально-виховному
процесі, грі та інших видах діяльності є зміни в її психіці, які забезпечать
перехід дитини до систематичного шкільного навчання. Навчання малюків
англійської мови у шестирічному віці сприяє тому, щоб цей вік став переломним у формуванні пізнавальної, вольової, емоційної сфер майбутнього
школяра. Успіх цієї справи визначається тим, як буде враховуватися ступінь
розвитку психічних процесів.
П’ятирічна дитина вже здатна оперувати не лише поодинокими чуттєвими
образами предметів, а й більш узагальненими уявленнями, в яких об’єднуються
і поодинокі враження, і судження про ці предмети. Це означає, що мислення дитини відокремлюється від сприймання і водночас від практичної дії,
стає відносно самостійним процесом. Залишаючись ще переважно наочнообразним, воно поступово робиться словесним, стає міркувальним. Однак
мислення старших дошкільників ще конкретне та емоційне, діти дуже переживають за все, про що думають.
29
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
Розвиток мислення постійно у нерозривному зв’язку з мовленнєвим
розвитком. Засвоєння системи рідної мови в основному завершується до
кінця шостого року життя. Збагачуються форми та функції усного мовлення. Відбувається перехід від діалогічних до монологічних форм мовлення.
Збагачуються функції внутрішнього мовлення. На 6-му році життя більшість
дітей вільно використовує всі частини рідної мови, правильно називає предмети, їхні ознаки та властивості. їхній активний словниковий запас становить
З 000— 3 500 слів, під час спілкування з дорослими та однолітками вони засвоюють звукову форму морфем, правильно вимовляють усі звуки. Мовний
апарат дитини характеризується гнучкістю, податливий для формування вимови.
Установлено, що дитина здатна вимовляти правильно звуки будь-якої мови.
Раннє вивчення іноземної мови сприяє розвитку і збереженню гнучкості мовного апарату для формування та удосконалення мовних властивостей людини
на все її життя. Якщо ж дитина слухає і спілкується лише однією мовою, то її
мовний апарат налаштовується на цю мову. Тому лише 5 % тих, хто починає
вивчати іноземну мову після 12 років і старшими, може розмовляти другою
мовою без акценту.
Уява невіддільна від розвитку мислення й мовлення дітей. У старшому
дошкільному віці, крім репродуктивної, набуває розвитку творча форма уяви.
Діти здатні керувати процесом фантазування для досягнення певної мети.
Однією з важливих передумов успішного навчання іноземної мови є рівень
розвитку та врахування особливостей уваги дітей. Недарма К. Ушинський називав увагу тими єдиними дверима, через які дитина набуває знань. Увага
старших дошкільників має свої особливості. Дітям легше зосереджуватись на
конкретному навчальному матеріалі, який підкріплюється різними засобами
унаочнення. Однак увага дітей ще нестійка. Тому на заняттях слід подбати
про те, щоб ніщо не відволікало дітей від навчальної мети. Увага дітей тоді
стійкіша, коли привабливіша робота, яку вони виконують. Для оволодіння
іноземною мовою вагоме значення має те, що в дітей цього віку досягається
достатній рівень слухової та зорової уваги, але зорова увага актуалізується
краще, ніж слухова.
Низька концентрація уваги має спонукати вчителя дбати про зміну завдань,
їхню різноманітність. Проте це не означає, що якщо більше різноманітних завдань буде на занятті, то краще. Тривалість певного виду роботи залежить
від зацікавленості, тривалості зосередження на одному виді діяльності. Тому
заняття з іноземної мови мають бути наповнені такими вправами й іграми,
які урізноманітнювали б діяльність дітей.
Організм дитини вимагає рухів. Загальмованій навчальною діяльністю
енергії дитини треба дати вихід. Уведіть на заняттях рухливі види діяльності,
і дитина подарує вам до 10 хв уваги, які дадуть вам більше, аніж тиждень
напівсонних занять (К. Ушинський). Рухливі ігри допоможуть зняти напругу,
стимулюватимуть розумову діяльність. Велике значення для перемикання та
концентрації уваги має вдало дібрана та методично правильно використана
ЗО
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
дяться нові ігри продуктивного характеру. Можна використовувати за вибором такі ігри:
1. Гра «Казковий капелюшок / А fairy hat».
а) Усі діти стають спиною до педагога. Він по черзі кладе дітям у руку
предмети: ляльку, м’яч, машинку, зірку тощо і запитує: «Is this a ball?». Діти
відповідають: «Yes, (it is.) No, (it isn’t)».
б) Педагог запитує: «What is this? What’s this?». Діти відповідають: «(It’s)
а саг.» Потрібно починати обов’язково з варіанта «а»).
2. Гра «Коти м’яч / Roll a ball». Педагог і діти сідають у коло. Педагог
звертається до дітей: «Let’s sit in a circle! Let’s play a game «Roll a ball». Біля
нього розташовані різні предмети. Він бере один із них, котить до дитини
м’яч і запитує: «Ira, is this a hare?». Дитина відповідає: «Yes, (it is )» або «No,
(it isn’t)».
3. Гра «Магазин / The shop». Розучується такий діалог між покупцем
і продавцем:
— Is this a bear?
— Yes, it is.
— Give me, please.
— Thank you.
Цю гру можна розширити складнішими зразками мовлення. Продавець
і покупець на початку діалогу вітаються, наприкінці прощаються. Можна використовувати структури, які були вивчені раніше: «Give me, please. Here you
are», якщо діти добре засвоїли структуру «Is this а...?» Якщо ж ні, то педагог
стежить, щоб використовувалась лише остання структура.
4. Гра «У зоопарку / At the zoo». Потрібно виставити іграшки звірів, назви яких вивчалися раніше. Педагог — «екскурсовод», діти — «відвідувачі».
Діти запитують: «What’s this?». «Екскурсовод» відповідає. Далі роль екскурсовода гратимуть діти.
5. Гра «Лото». Листівка із зображенням вивченого на цьому тижні слова (м’яча, ляльки тощо) розрізається на чотири частини. Педагог бере одну
четверту частину картинки і запитує: «Is this a ball?». Діти відповідають:
«Yes, it is», якщо знають, що зображено на ній. Якщо ж ні, вчитель запитує
« «What is this?» і додає ще одну четверту частину, і так доти, доки діти не
відгадають.
6. Гра «Відгадай / Guess». Одна дитина виходить за двері. Діти з вивчених
на цьому тижні предметів ховають один. Дитина, яка виходила, повертається
і запитує: «(Is this) a box?». Діти відповідають: «Yes, it is», якщо предмет названо правильно або «No, it isn’t» — якщо названо неправильно. Гра триває до
трьох разів. Якщо іграшку не вгадано, дитина запитує: «What is this?».
Можна запропонувати інший варіант. Предмет ховають діти, які виходять
за двері, а відгадують ті, що залишилися у групі.
III. Прощання
Заняття 68. Практика у спілкуванні
131
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
У цій самій пісні у другому і третьому рядках римуються слова:
car — star машина — зірка
box — fox коробка — лисиця
hare — bear зайчик — ведмедик
III. Розучування нового матеріалу
1. Фонетична зарядка.
[а: а: а:] — Цей звук довгий, гортанний,
car, star — Лікар просить нас показати горло.
[а: а: а:] — Довгий, гортанний звук.
ball, doll — Охоплюємо голівку руками, дивуємося [ооо].
[зээ] — Короткий звук, губи не округлюються, не розтягуються,
box, fox — Ми у горах. Ми сказали: «Hare, bear», — і від наших слів
іде луна [еЭеЭеЭ].
2. Гра «У магазині іграшок / At the toy shop». Педагог показує відповідний предмет, а діти тричі повторюють слово, закріплюючи його пантомімою:
саг (3 times)', машина (крутимо кермо) (тричі);
star (3 times); зірка (ловимо зірку з неба) (тричі);
ball (3 times); м’яч (б’ємо м ’ячем об підлогу) (тричі);
doll (3 times); лялька (показати, як іде лялька) (тричі);
box (3 times); коробка (показати її контури) (тричі)
fox (3 times); лисиця (показати довгий хвіст) (тричі);
hare (3 times); заєць (показати довгі вуха) (тричі);
bear (3 times); ведмідь (важко ступає) (тричі).
3. Гра «Потяг». Розучується структура «Is this а..? / Це є...?», яка
вимовляється з різною гучністю, різним темпом, тембром голосу. Наприклад,
як скаже її лисиця, заєць, ведмідь.
4. Гра «Так чи ні». Опрацьовуються зразки: «Yes, it is . No, it isn’t».
IV. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 66. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
Педагог на власний розсуд вправляє дітей у використанні матеріалу,
уведеного на минулому занятті. Він пропонує малюкам для виконання різні
рецептивно-репродуктивні ігри. Серед них можуть бути такі:
1. Фонетична зарядка.
2. Гра «Сніжка / A snowball». Відпрацювання структур «Is this a ball
(a doll, а саг)?».
3. Фізкультхвилинка. На цьому занятті повторюється одна з вивчених раніше фізкультхвилинок.
III. Прощання
Заняття 67. Тренування у спілкуванні
Структуру заняття педагог розробляє, ураховуючи рівень засвоєння дітьми
матеріалу. На занятті повторюються ігри попереднього заняття, а також вво-
130
Методика та організація дошкільного навчання англійської мови
наочність. Чергуючи види діяльності, пам’ятайте, що заняття мають проводитись у спокійному поміркованому режимі.
Розглядаючи процеси пам’яті, зазвичай розрізняють запам’ятовування,
збереження й забування. Старші дошкільники здатні до вибіркового
усвідомленого запам’ятовування. їхня пам’ять набуває нових особливостей
порівняно з молодшим дошкільним віком, а саме: достатня сформованість,
довільність процесів запам’ятовування та відтворення, міцність пам’яті та
її досить значний обсяг. Але вчитель іноземної мови має орієнтуватися на
мимовільне запам’ятовування матеріалу, адже у п’яти-шестирічної дитини
домінує саме цей вид запам’ятовування.
Сучасні досягнення психології свідчать про великі можливості дітей
5—6-ти років, про особливий вплив навчання і виховання на всебічний розвиток особистості дитини, про схильність малюків до засвоєння іноземних
мов. Характерними особливостями психології дітей 5— 6-річного віку є конкретність мислення, нестійкість уваги, перевага мимовільного запам’ятовування над довільним, добре розвинута здатність до імітації.
Рівень розвитку психічних процесів має бути врахованим при формуванні
дидактичної системи навчання.
2.2. Урахування психолого-педагогічних
особливостей дітей
Сучасне розуміння вікових особливостей дітей 5— 6-ти років дає
можливість оцінити пропоновані методикою системи навчання дошкільників
англійської мови, визначати шляхи їх удосконалення.
Тривалий період у методиці панувала психолого-педагогічна теорія
засвоєння іноземної мови, згідно з якою дитина оволодівала мовленням
в результаті наслідування мовлення дорослих, імітативним шляхом, без
цілеспрямованого навчання. Відповідно до цієї теорії були запропоновані
у 40—70-х роках XX ст. у багатьох країнах, зокрема й у нас, і здійснені
спроби навчати дітей у групі в умовах штучного білінгвізму. Оптимальним
способом засвоєння другої мови вважалося штучне «занурення» дітей на заняттях в іншомовне середовище так званим «активним методом», близьким
до натурального, прямого методу навчання іноземної мови. Використання
на заняттях рідної мови унеможливлювалося, свідоме засвоєння мови проголошувалося, але по суті не реалізовувалося. Багаторазове механічне повторення мовленнєвих зразків педагогом і дітьми фактично на перший план
висувало імітацію, було орієнтоване на довільне запам’ятовування слів, фраз,
мовленнєвих форм. Проголошена мета навчати спілкуватися іноземною мовою на практиці відсувалася на далекі етапи навчання.
Аналіз експериментів свідчив, що очікуваних результатів, особливо щодо
застосування засвоєного дітьми матеріалу для комунікативних цілей, така система навчання дошкільників і молодших школярів не дала. Діти, навчаючись
за цією системою, засвоювали окремі слова та фрази, вірші й пісні, але не були
31
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
спроможні самостійно розв’язувати елементарних комунікативних завдань
засобами іноземної мови. За словами О. Негневицької, «дива» спонтанного
оволодіння малюками іноземною мовою в умовах навчання на спеціальних
заняттях у дитячому садку не відбулося.
Викладене аж ніяк не означає, що використання колективних форм
дошкільного навчання іноземних мов себе не виправдало. Адже висновки
психологів і педагогів про те, що дошкільний та молодший шкільний вік
є найсприятливішим для вивчення будь-якої мови, що дитина до 9-ти років —
це найкращий спеціаліст в оволодінні мовленням, експериментами групового
навчання в умовах штучного білінгвізму під сумнів не були піддані.
Психологи JI. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Уайт, Дж. Брунер, В. Грифільд та ін. довели, що дитина легше оволодіває мовою, ніж дорослий.
Фізіологи вважають, що існує біологічний годинник мозку, етап у розвитку
великих півкуль у віці до 8—9-ти років, коли дитина здатна швидко оволодіти
системою мови і мовленням. Е. Пулгрем обгрунтовує здатність дітей до вивчення мов особливим явищем, що дістало назву «імпринтінг» — «вдрукування» матеріалу мови у свідомість за умови наявності необхідної мотивації,
стимулу.
На думку О. Леонтьева, недостатня успішність дитини в оволодінні
іноземною мовою не може бути пояснена існуванням (чи неіснуванням)
здібностей до мови. Визначальну роль тут відіграє спрямованість, інтерес
особистості, пі д яким розуміють її специфічне ставлення до об' єкта в результаті
його життєвого значення й емоційної привабливості (А. Ковальов). І. Зимня
називає мотивацію «запускним механізмом» будь-якої людської діяльності.
У педагогіці розрізняють зовнішню й внутрішню мотивації. Зрозуміло, що
в дітей при вивченні другої нерідної мови має існувати внутрішня мотивація.
Внутрішня мотивація класифікується на комунікативну (бажання спілкуватися
іноземною мовою), лінгвопізнавальну (позитивне ставлення до оволодіння
мовним матеріалом), інструментальну (позитивне сприймання форм і методів
навчальної діяльності).
Як зазначалося, довільне ставлення до навчання у дошкільному віці
лише формується. Для дитини 4— 5-ти років провідним видом діяльності
залишається ігрова. Тому єдиним шляхом формування у дошкільників
пізнавальних мотивів та інтересу до вивчення другої мови має стати вплетеність
цих мотивів та інтересів в ігрову ситуацію, бо ігрова мотивація діяльності
у цьому віці є домінуючою. Аналізована система навчання іноземної мови
цього чинника повного мірою не враховувала.
Окрім цього, важливим є висновок психолінгвістів про те, що імітація не є
основним механізмом оволодіння мовою. За зовнішньою легкістю оволодіння
дітьми мовою стоять складні психічні процеси, пов’язані з величезною
аналітико-синтетичною роботою мозку дитини: дитина розчленовує сприйнятий мовленнєвий матеріал, узагальнює почуту інформацію, самостійно виводить систему правил і відповідно до них формулює і висловлює власну думку,
наміри. М. Попова, Ф. Сахін, А. Тамбовцева вважають, що основний механізм
32
Те м а т и ч не п л а н у в а н н я з а н я т ь
A Queen Fairy Tale. What is this?
Children. (This is) a ball (an icicle, a cat).
Королева Казка дає дітям подарунки за правильну відповідь.
Father Frost. Children, let’s sing round the New Year Tree.
Усі стають навколо яіинки і співають.
— I wish you a Merry Christmas. (З times.)
And a Happy New Year.
Наприкінці Новорічного ранку діти показують виставу «Лісова хатинка».
Дід Мороз, Снігуронька, Мері Поппінз, тренер, Королева Казка прощаються
з дітьми.
Good-bye, children!
II ПІВРІЧЧЯ
Тема «Іграш ки. Д ень народження / Toys. Birthday»
Заняття 65. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог звертається до дітей: «Діти, ви пам’ятаєте казку О. Волкова
«Чарівник Смарагдового міста»? Безстрашна дівчинка Елі зі своїм вірним
собакою Тотошкою потрапили у підземне царство, де майстри-рудокопи
добували дорогоцінне каміння. Але в підземеллі було дуже темно, і Елі
з Тотошкою нічого не могла розгледіти».
— What is this? (З times.)
— This is a ball. (3 times.)
— No, it isn’t. (3 times.)
— Yes, it is. (3 times.)
— It is a ball. (3 times.)
— No, it isn’t.
— It isn’t a ball. (3 times.)
— It is a doll. (3 times.)
— Is this a star? (3 times.)
— Yes, it is.
— It’s a star. (3 times.)
— And is this a star?
— No, it isn’t.
— Is this a ball? (3 times.)
— No, it isn’t.
— Is this a doll? (3 times.)
— No, it isn’t.
— What is this? (3 times.)
— It’s a car. (3 times.)
— Let’s sing a song:
One and two and three and four.
I am sitting on the floor.
I am playing with the ball
and a pretty little doll.
— Що це? (Тричі.)
— Це м’яч. (Тричі.)
— Ні. (Тричі.)
— Так. (Тричі.)
— Це м’яч. (Тричі.)
— Ні.
— Це не м ’яч. (Тричі.)
— Це лялька. (Тричі.)
— Це зірка? (Тричі.)
— Так.
— Це зірка. (Тричі.)
— А це зірка?
— Ні.
— Це м ’яч? (Тричі.)
— Ні.
— Це лялька? (Тричі.)
— Ні.
— Що це? (Тричі.)
— Це машинка. (Тричі.)
— Заспіваймо пісню, (ноти див.
у додатку на с. 158).
Один, і два, і три, і чотири.
Я сиджу на підлозі.
Я граю з м'ячем
і маленькою гарненькою лялькою.
129
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Заняття 5861. Тренування і практика у спілкуванні
Ці заняття педагог розробляє самостійно. На них повторюється раніше
вивчений матеріал. Можна запропонувати дітям гру «Магазин», де буде вивчатися нова лексика: «а ball, a toy, an icicle, a nut». Під час цих занять педагог
готує дітей до участі у Новорічному ранці, розмовляючи англійською мовою.
Заняття 62—64. Новорічний ранок
Сценарій Новорічного ранку / A New Year Party
Mary Poppins. Good morning, children! Glad to meet you! My name is Mary
Poppins. And what is your name?
Children. My name is Dima. My name is... (Усі діти no черзі називають
своє ім ’я.)
Mary Poppins. Thank you, children! Let’s sing a song: «What is your name?»!
Діти хором виконують пісню.
Mary Poppins. Thank you, children. This is a New Year Tree. It is beautiful.
Хтось стукає. Knock. (3 times.)
Children. Come in. (3 times.)
Заходить Дід Мороз.
Children. Who are you?
Father Frost. I am Father Frost. And this is Snow Maiden.
Father Frost. I have a magic bag. I cannot open it. (Намагається відкрити її.)
Педагог. Дід Мороз не може розкрити «казкову» торбинку. Вона зможе
розкритися тоді, коли діти правильно назвуть кольори пелюсток «казкової»
квітки. (Дід Мороз відриває першу пелюстку.)
Father Frost. What colour is it?
Children. (It is) red (blue, black, white...)
Торбинка розкривається. До Діда Мороза по черзі підходять діти у шапках-масках.
Father Frost. Who are you?
1 children. I am a frog. I am green. I can jump.
2 children. I am a cat. I am brown. I can run.
Дід Мороз дає кожному подарунок.
Father Frost. This is a ball.
Child. Thank you very much.
До дітей у гості завітав тренер.
Coach. I am a coach. Stand up. Sit down. Hands up.
Hands down. Hands on hips. Sit down.
Stand in a circle.
Give me your hand.
Nick and Andy Sugar and candy! I say.
Children. I am running! (jumping, swimming, flying)
A Queen Fairy Tale comes in. Let’s play a game!
Заходить Королева Казка і пропонує дітям погратися у гру. Вона розкладає на столику різні іграшки.
128
Методика та організація дошкільного навчання англійської мови
мовленнєвого розвитку — не імітація та запам’ятовування готових висловлювань. а неусвідомлений аналіз дитиною цих висловлювань. О. Леонтьев
наголошує, що мовлення дитини не має спонтанного, неконтрольованого характеру! воно є довільним, тобто спочатку оволодіння мовленням дитині властиве аналітичне, усвідомлене оперування мовою. С. Ніколаєва та Г. Рогова
вважають, що завдяки усвідомленню виконуваних дитиною дій мовленнєві
навички й уміння формуються швидше, стають більш гнучкими і сталими.
Як зробити процес навчання іноземної мови дошкільників свідомим,
вмотивованим, якщо довільна увага, довільна спрямованість і довільне
запам’ятовування у дітей перебувають лише у стадії становлення? Дитина не
розуміє, для чого вона має вчити іншу мову, адже все, що потрібно їй, вона
може сказати і сприйняти рідною мовою.
О. Негневицька вважає, і дослідження це підтвердили, що ця суперечність
може бути розв’язана за умови, якщо кожне заняття зробити для дитини
цікавим, захоплюючим, таким, щоб іншомовний матеріал запам’ятовувався,
осмислювався мимовільно. Дитині має бути цікаво брати участь у занятті,
залучатися до колективно організованої пізнавальної діяьності, мимовільно
докладати зусиль, напружувати пам’ять, вправлятися у вимові звуків та
іншомовних слів. Цього можна досягнути лише тоді, коли кожне заняття, починаючи з першого, матиме ігрову комунікативну спрямованість.
Побудова заняття в ігровій формі, створення на занятті ситуації «чарівної
казки» (О. Протасова) роблять для дитини завдання спілкування за допомогою
«нецікавих» і незрозумілих мовленнєвих засобів привабливими і цікавими.
Лише у грі дитині буде цікаво використовувати для спілкування іншомовні
слова і фрази. В усіх інших, нав’язаних штучно ситуаціях, це матиме нецікаву
і тому несприйнятливу для дитини форму. Для спілкування з привабливими
героями англомовних книжок і мультфільмів — Вінні-Пухом і його друзями,
Алісою з Країни Чудес, Міккі-Маусом, Білосніжкою та ін. — дитина охоче
запам’ятає нові слова і фрази, діятиме усвідомлено. Цікавим і зрозумілим таке
заняття буде тоді, коли все, що робиться, буде пояснюватися дитині рідною
мовою.
У результаті узагальнення публікацій та експериментального дошкільного
навчання англійської мови дітей можна зробити низку висновків. Розглянемо
основні з них.
Можуть використовуватися моделі навчання дошкільників англійської
мови, в основі яких лежать натуральні, прямі методи. Таке навчання збагачує
пам’ять дітей новою лексикою, яка знадобиться їм пізніше, сприяє розвиткові
особистості, готує до вивчення другої мови в школі. Але для таких методичних систем характерна переоцінка значення штучного іншомовного середовища, імітації, можливостей дитини зосереджуватися, концентрувати увагу,
довільно запам’ятовувати програмовий матеріал не повною мірою відповідає
можливостям і характеру психічних процесів дитини 5—6-го років життя.
Навчання англійської мови стане для дітей цікавим тоді, коли в основу
навчального процесу буде покладено їхнє прагнення до ігрової діяльності, ба­
33
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
жання спілкуватися у грі, враховано потребу в русі. Якщо на заняттях у дитячому садку з розвитку рідного мовлення, формування математичних уявлень,
ознайомлення з довкіллям, образотворчої діяльності вихователь без значних
зусиль домагається довільної уваги дітей, то постійного інтересу до занять
з англійської мови можна досягнути лише за умови організації навчання
в ігрових формах.
Для розуміння суті висловленого наголосимо: заняття з англійської мови —
це не розвага, його результати визначаються тим, чи було воно для дітей розвивальним, як відповідало їх віковим особливостям, як сприяло формуванню навичок спілкування іноземною мовою. А такі результати найкращим чином будуть досягнуті, якщо форма і методи проведення занять будуть зорієнтовані на
досягнення поставлених цілей через ігрову діяльність дітей. Кожне заняття для
дитини має бути цікавим участю у пізнавальній ігровій діяльності, спрямованій
на вивчення англійської мови для потреб спілкування. Якщо вихователь на заняттях буде застосовувати прямі методи навчання англійської мови чи навіть
методи, характерні для занять рідною мовою, то це не приведе до бажаних
результатів, більшість дітей втратить інтерес до вивчення чужої мови.
Англійську мову дитина має засвоювати свідомо, навчання не повинно
перетворюватися на імітаційний процес. У жодному разі на занятті дитині
не може відводитися роль мавпочки, яку тренують. Водночас зацікавленість
навчанням не може базуватися на словесних переконаннях. Свідоме ставлення до оволодіння мовою має формуватися технологією навчання — його
змістом, формами організації, методами і прийомами здійснення. Провідна
форма дитячої діяльності — гра має виступати як основний метод проведення
занять.
Процес навчання англійської мови повинен мати розвивальний характер,
тобто не лише спиратися на сприймання, пам’ять, уяву, увагу, вміння і навички, які діти вже мають, а розвивати їх і формувати нові психічні якості. Для
цього дитина на заняттях має бути активною, необхідно формувати уміння
і навички дитини діяти від власного «Я», здійснювати самостійні ситуативні
вчинки, керувати собою, регулювати власні наміри та їх реалізацію, опановувати культуру спілкування.
Організована таким чином навчальна діяльність сприятиме формуванню
й розвиткові таких новоутворень, як уявлення про себе, самооцінка, самоповага, рівень домагань, які розвивають здатність діяти самостійно, довільно.
На зміну окремим, імпульсивним мотивам вчинків прийде сформована система взаємопов’язаних мотивів, серед яких колективістсько спрямовані виступають як більш значущі, а часткові, ситуативні мотиви, які не ведуть до досягнення мети, гальмуються. Цим розвивається здатність дитини до морального
вибору, що дає їй змогу діяти свідомо, самостійно, відповідно до загальноприйнятих норм. Усе це сприяє формуванню довільної поведінки, вміння керувати собою, оцінювати власні можливості. Формується таке новоутворення,
як антиципація, тобто здатність передбачати можливу оцінку іншими людьми
дій дитини, упередження нею тієї чи іншої ситуації.
34
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
— Walk [wo:k] (go)
— Jump!
— Stop!
— Swim!
— Fly!
Діти відповідають:
— I am walking (going).
— I am jumping.
— I am swimming.
— I am flying.
— Іди!
— Стрибай!
— Зупинися!
— Пливи!
— Лети!
Заняття 56. Практика у спілкуванні
Заняття 57. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
На цьому занятті педагог розповідає, що в Англії і багатьох інших країнах
перед Новим роком відзначають ще одне свято — Різдво (Christmas). До дітей
приходить у гості Santa Clause. Він дуже схожий на нашого Діда. Мороза.
Санта Клаус приносить дітям подарунки вночі, коли всі сплять, і кладе їх
у шкарпетку, яку діти спеціально залишають біля свого ліжечка.
— Це Новорічна ялинка. (Тричі.)
— Заспіваймо пісню! (Мелодія
«Улісі, лісі темному».)
— Співаймо, танцюймо весело
навколо новорічної ялинки.
— Співаймо, танцюймо весело
навколо новорічної ялинки.
— Це Дід Мороз. (Тричі.)
— Це Снігуронька. (Тричі.)
— Станьте в коло. (Тричі.)
— Дайте мені свою руку. (Тричі.)
— Ходімо в хоровод навколо
ялинки.
— Що це?
— Це Новорічна ялинка.
—- А що це?
— Це зайчик, а це — лис.
— Це цукерка, а це — горіх.
— Кулька, іграшка, бурулька,
ліхтарик.
III. Розучування нового матеріалу
Педагог із дітьми розучує матеріал, користуючись різними екстра- та
паралінгвістичними засобами: рухами, жестами, мімікою, пантомімою, мелодикою, зміною темпу і тембру голосу та ін.
IV. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
— This is a New Year tree. (3 times.)
— Let’s sing a song!
— Singing, dancing merrily
Round the New Year tree,
Singing, dancing merrily
Round the New Year tree.
— This is Father Frost. (3 times.)
— This is Snow Maiden. (3 times.)
— Stand in a circle. (3 times.) [’sd:kl].
— Give me your hand. (3 times.)
— Let’s go round
the tree.
— What is this?
— This is a New Year tree.
— And what is this?
— This is a hare and this is a fox.
-—This is a sweet and this is a nut [nM],
— A ball, a toy, an icicle [‘aiskl]
a lamp.
127
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
Заняття 52. Практика у спілкуванні
Заняття 53. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Сьогодні ми підемо на базар».
— Let’s go to the market. — Ходімо на базар.
(З times.) (Тричі.)
— This is a market. — Це базар.
— Give me: a cherry, an apple, — Дайте мені: черешню, яблуко, поа strawberry, a pear, potatoes, луницю, грушу, картоплю,
tomatoes, Please. помідор, будь ласка.
Педагог пояснює утворення множини за допомогою суфікса — (e)s [s; z]».
Він говорить: «Діти, якщо ви хочете купити щось одне, спочатку скажіть «а»,
а потім назвіть овоч чи фрукт. Якщо ви хочете купити багато, то в кінці слова
додайте «s» або «z». Наприклад, a potato — одна картопля, potatoes [z] багато
картоплі».
— Here you are. — Ось, будь ласка.
— Thank you very much. — Дякую.
— I like cherries. — Я люблю черешні (вишні).
Жест: погладити себе по животику.
— I like tomatoes. — Я люблю помідори.
— I like coffee. I like tea. — Я люблю каву. Я люблю чай.
— I like chocolate and sweets. — Я люблю шоколад і цукерки.
III. Розучування матеріалу
Цей етап розробляє сам учитель відповідно до попередніх занять.
IV. Закріплення матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 5455. Тренування у спілкуванні
На цих заняттях діти граються в ігри, запропоновані педагогом.
Якщо дітям легко грати у рецептивно-репродуктивні ігри, можна ввести
ігри: «Ресторан / Restaurant» ['restroQ], «Cafe».
Хтось із дітей — офіціант (a waiter) запитує: «What do you like? / Що ви
любите?». Дитина-клієнт відповідає: «(I like) coffee» / Я люблю каву».
На цих заняттях розучується нова фізкультхвилинка.
Nick and Andy. Нік і Енді.
Sugar and Candy. Цукор і цукерка.
I say: Run! Я кажу: «Біжи!»
На перших заняттях, коли цей віршик лише вводиться, на слова Nick and
Andy учитель показує дві картинки: одну з обличчям дівчинки Andy, другу
з обличчям хлопчика Nick. Промовляючи слова sugar and candy, педагог
показує картинки із зображенням цукру й цукерки. Коли звучить наказ, діти
виконують відповідні рухи.
126
Методика та організація дошкільного навчання англійської мови
Формування засобами навчання англійської мови цих новоутворень
усебічно сприяють розвиткові всіх психічних процесів — пам’яті, уяви,
мислення, рідного мовлення тощо. Ці процеси набувають довільного характеру, збагачуються за змістом та вдосконалюються за своїми регулятивними
функціями. Виникнення у старшого дошкільника первинних форм довільної
уваги робить його здатним на початку шкільного життя підпорядковувати
свою увагу вимогам вчителя, зосереджуватися на навчальній діяльності.
Стійкий і цілеспрямований характер сприймання, його відхід від дій із предметами і включення інших сигнальних зв’язків надають сприйманню старших
дошкільників узагальнюючого характеру, роблять його більш категоріальним.
Пам’ять набуває властивостей довільного запам’ятовування і відтворення.
Мислення дитини, залишаючись наочно-образним, поступово робиться словесним. Збагачуються функції внутрішнього мовлення, що водночас з опануванням зв’язним та виразним мовленням і засвоєнням граматичних структур
створює передумови для засвоєння писемної мови.
Але наголосимо, коли дитина лише починає вчити англійську мову, такого
рівня розвитку її психічні процеси ще не досягли. Тому вчити її мови так, як
учать навіть молодших школярів, не можна. Форми і методи навчання добираються так, щоб пришвидшувалося дозрівання психічних процесів на базі
уже досягнутого рівня, аби не чинилося психічне насилля над дитиною. Не
імітація, не системна репродукція готових мовленнєвих зразків, не «штучне
занурення» у чуже мовне середовище, а спрямована рідною мовою іншомовна
ігрова діяльність із використанням елементів змагання, функціональної музики з метою формування умінь використовувати чужу мову для спілкування —
такий підхід має братися за основу при організації навчання п’яти-шестирічних дітей англійської мови.
Тому всі компоненти навчання дітей англійської мови — добір мовного матеріалу, його структуризація, розподіл між заняттями, форма і зміст
діяльності педагога та дітей на заняттях — мають бути підпорядковані
комунікативній меті. Ігрова форма проведення занять з урахуванням потреби дошкільників у зміні характеру пізнавальної діяльності має теж зазнавати
змін в інтересах забезпечення успішнішого оволодіння комунікативними навичками, допомагає зробити комунікативно цінними будь-які мовні одиниці
нерідної мови.
2.3. Мета і завдання навчання
Організовуючи навчання дітей англійської мови, слід виходити з того, що
дошкільна освіта є вихідною ланкою в системі безперервної освіти, становлення і розвитку особистості. Вона здійснюється в дошкільних навчальних
закладах у тісній взаємодії із сім’єю і має на меті забезпечення фізичного
й психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, готовності до школи,
набуття життєвого досвіду. Пріоритетними напрямами удосконалення освіти і виховання у дошкільних закладах є розвиток духовності, своєчасного
5*
35
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
виховання обдарованості, урахування особистісних якостей, стану здоров’я і природних задатків дитини, інтеграція родинного й суспільного виховання.
Виходячи з цього, дошкільне навчання англійської, як і будь-якої іншої
іноземної мови, має на меті сприяння повноцінному, своєчасному розвиткові
дитини, збагаченню її інтелектуальної, вольової, емоційної, моральної та
соціальної сфер у процесі оволодіння основами іншомовного спілкування.
Дошкільне навчання англійської мови — це не вузькоспрямована
підготовка до іншомовного спілкування, не муштра методами імітації дітей,
які за віковим розвитком ще не підготовлені до довільного запам’ятовування
незрозумілих слів, фраз, кліше. Дошкільне навчання англійської мови — це
насамперед система певним чином організованої педагогом цільової ігрової
діяльності, що сприяє розвиткові й вихованню дитини, реалізації нею у процесі такої діяльності нагромадженого досвіду і сформованих якостей для
засвоєння мінімізованого обсягу англомовних знань та умінь.
Мета дошкільного навчання англійської мови передбачає реалізацію
виховної, розвивальної, навчальної і практичної цілей.
Розвивальна, виховна і навчальна цілі навчання мають провідне значення порівняно з практичною, а не навпаки, як це прагнуть робити окремі
педагоги, ставлячи перед дітьми завищені, часто непосильні завдання в засвоєнні іноземної мови. Процес навчання англійської мови має бути засобом
соціалізації дитини, допомагати розкрити її особистісний потенціал з урахуванням індивідуальних особливостей.
Практична мета дошкільного навчання англійської мови — це формування елементарної англомовної комунікативної компетенції дитини. Навчальні,
виховні й розвивальні цілі мають реалізовуватися під час оволодіння дітьми
практичними навичками та вміннями.
Мета і цілі дошкільного навчання англійської мови визначають підходи
щодо особливостей формування комунікативної компетенції у дітей. Під час
дошкільного навчання дитина здобуває лише початкові мовленнєві уміння,
що базуються на елементарних англомовних знаннях, рецептивних слухових,
лексичних, граматичних та продуктивних фонетичних, лексичних і граматичних навичках. Мовний матеріал дитина засвоює лише як засіб оформлення або
розуміння висловлювань у процесі спілкування. Під час ігрової навчальної
діяльності діти опосередковано залучаються до основ соціокультурної та
навчальної компетенцій англомовного спілкування.
Практична мета дошкільного навчання англійської мови передбачає
оволодіння дітьми уміннями в аудіюванні й говорінні, достатніми для того,
щоб вступити у мовленнєвий контакт зі співрозмовником, залучитися до
розмови, отримати і передати елементарну інформацію, пов’язану зі змістом
дитячого спілкування, припинити спілкування тощо, а не просто сказати будьяку фразу англійською мовою.
Реалізація поставлених ділей може бути досягнута при вирішенні комплексу завдань.
36
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Педагог ще раз повільно розповідає, перекладає. Потім «купує» кожен
продукт окремо, «продавець» щоразу відповідає йому:
— Here you are. — Будь ласка.
III. Розучування нового матеріалу
Педагог сам продумує роботу з розучування нового матеріалу. Спочатку
краще ввести нові слова: «Bread, butter, cheese, milk, sausage».
Кожне слово повторюється не менше ніж тричі, з різною інтонацією
і гучністю голосу. Обов’язково слід використовувати наочність. Потім вводиться фраза «Give те», яка закріплюється жестом. Аналогічно відпрацьовуються
зразки: «Here you are! Thank you very much!».
IV. Закріплення матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 5051. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
Педагог сам розробляє ці заняття. Після виконання рецептивнорепродуктивних ігор можна використовувати такі ігри:
1. Гра «Відгадай / Guess». Педагог показує картинку із зображенням продукту і ставить запитання: «What is this? Що це?».
Діти відповідають: «This is bread (butter etc)».
2. Гра «Чого немає? / What is missing?». Педагог розкладає картинки
із зображенням продуктів. Одну картинку ховають. «What is missing?» —
запитує педагог. Діти відповідають: «Cheese».
3. Гра «Магазин / A shop». Дитина заходить до магазину і каже: «І am
a customer / Я покупець». ['kAstdmS]
Інша дитина говорить: «I’m a shop-assistant / Я — продавець».
а) Покупець запитує: «Have you..? / У вас є..?»
«Продавець» відповідає: «Yes, (I have)» або «No, (I haven’t)».
б) Наступний етап — опрацювання фрази: «Here you are / Будь ласка».
Усі діти — продавці. Педагог роздає їм «продукти» — картинки. Він просить дати якийсь продукт: «Give те...»
Дитина-продавець каже: «Here you are».
Учитель-покупець відповідає: «Thank you very much».
в) Опрацювання структури «Give m e..., please».
Тепер учитель — продавець, а діти — покупці. Вони по черзі підходять
і просять дати їм щось: «Give m e..., please».
Педагог каже: «Here you are».
Дитина відповідає: «Thank you very much».
г) Продавці й покупці — діти.
4. Гра «У зоопарку / At the zoo». Діти у зоопарку дають тваринам їжу.
Вони промовляють: «(This is) milk». Беруть картинку і кладуть перед іграшкою
звіра або птаха.
5. Фізкультхвилинка.
III. Прощання
125
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
2. Гра «Хто може розсмішити царівну Несміяну». Несміяну може грати
хтось із дітей. До царівни приходять звірі. Вони називають себе і кажуть, що
вміють робити: «І am an elephant. I am big. I am grey. I can dance». Потім вони
стрибають, танцюють, бігають, доки Несміяна не засміється.
3. Гра «Лікар Айболить». Лікар лікує хворих, а його помічники (звірята,
птахи) допомагають йому. Вони говорять: «We are jumping! We are running! We
are dancing!». Хворі дітки займаються з ними спортом і видужують.
4. Діти на прикінцевому занятті можуть показати вистави: «Будиночок
у лісі», «У цирку». Кожна дитина має свою роль: говорить, що вона вміє робити, яка вона. Малята співають, розказують вірші.
5. Гра «Кіт і мишка»
1) Little mouse (2 times.)
Where is your house?
Little Cat (2 times.)
Here is my house.
2) I am a mouse
You are a cat
One, two, three,
You catch me.
Діти стають у коло. Одна дитина — «кіт», друга — «мишка». «Кіт»
наздоганяє «мишку».
Тема «їж а. У магазині / Food. At the shop»
Заняття 49. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, скоро Новий рік — A New Year. До нас можуть
завітати гості з Англії. Ми запросимо Вінні-Пуха, П’ятачка, Тигра і маму
Кенгу з крихіткою Ру. Ми їх маємо пригостити смачними стравами».
— Let’s go to the shop! (3 times.) — Ходімо до магазину! (Тричі.)
— This is a shop. (3 times.) — Це магазин. (Тричі.)
— This is a shop-assistant [3'ssisti9nt]. — Це продавець. (Тричі.)
(3 times.)
Педагог демонструє картинки «Магазин», «Продавець».
Жест: рука до себе.
— Give me bread [bred], — Дайте мені хліб,
butter [’bAta], cheese ['tjhz], milk масло, сир, молоко,
[milk], sausage ['so:sid3], please [pli:z]. ковбасу, будь ласка.
Педагог показує картинки із зображенням продуктів:
— Here you are. — Ось, будь ласка (це відповідає українському виразу
«будь ласка», коли нам щось дають).
Жест: щось беремо і даємо.
— Thank you very much. — Дуже дякую.
124
Методика та організація дошкільного навчання англійської мови
По-nepuie, слід викликати у дітей інтерес до англійської мови і підтримувати
його упродовж усього періоду навчання, створювати умови для оволодіння
первинною комунікацією, засобами англійської мови, використовуючи для
цього гру як провідну форму діяльності дітей.
По-друге, цілеспрямовано навчати спілкування англійською мовою в межах базового комунікативного мінімуму, що відповідає характеру дитячого
спілкування, формувати вміння досягати комунікативної мети засобами обмеженого володіння другою мовою.
По-третє, розвивати металінгвістичні здібності дітей, сприяти набуттю
ними лінгвістичних знань, залучати мовленнєвий досвід спілкування рідною
мовою для переходу на спілкування англійською і навпаки.
По-четверте, процес навчання англійської мови має бути використаний
для актуалізації позитивних рис характеру дитини, формування новоутворень
культури спілкування, прояву таких загальнолюдських якостей, як доброта,
доброзичливість, милосердя, та інших моральних якостей.
Учасники проекту Ради Європи «Вивчення мов за Європейську
Співдружність» вважають, що метою раннього навчання іноземної мови має
бути формування інтеркультурної комунікативної компетенції у когнітивній
(пізнавальній) прагматичній та мотиваційній сферах. У когнітивній сфері мета
полягає в отриманні інформації про культуру країни, мова якої вивчається.
Прагматична мета передбачає набуття практичних умінь, необхідних для
міжкультурного спілкування. Мета в мотиваційній сфері — формування ставлення особистості до довкілля, тобто відкритість, толерантність, повага до
культури іншого народу. Це виключає забобони, стереотипи, дискримінацію.
З урахуванням такого погляду педагогів Європи на мету вивчення
іноземних мов, важливого значення набуває завдання ознайомлення дітей
з основами духовної і матеріальної культури англомовних країн, найперше
Великої Британії та США.
2.4. Принципи навчання
На запитання «Як організувати навчальний процес, щоб визначені мета, цілі
й завдання були успішно реалізовані?» дадуть відповідь принципи навчання.
Навчання англійської мови у дошкільному закладі опирається на систему
загальнодидактичних і методичних принципів навчання іноземних мов, які
були викладені у попередньому підрозділі. Зрозуміло, що застосування цих
принципів для навчання дошкільників має свої особливості.
З урахуванням багаторічного досвіду навчання дітей і підготовки студентів
до такого навчання автор посібника вважає, що згадана система загальнодидактичних принципів має бути доповнена, зокрема принципами, на яких
базується методика інтенсивного навчання.
У навчанні дошкільників принцип комунікативності є провідним
методичним принципом, але важливо, щоб його реалізація проводилася
відповідно до положень принципу організації особистішого спілкування. Це
37
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
з урахуванням віку створюватиме сприятливіші умови для реалізації завдань
розвивального навчання, актуалізації й активізації резервних можливостей
дітей. Дидактичний принцип активності у контексті навчання дошкільників
доцільніше було б назвати принципом зацікавленості та активності. Адже
активність дитини у вивченні іноземної мови найповніше виражається через
емоційний компонент активності, яка прямо пов’язана з питанням: цікаво чи
нецікаво дитині на заняттях.
Відомо, що кожна система навчання, опираючись на всю сукупність загальнодидактичних і методичних принципів, у своїй основі має групу основних принципів. Не применшуючи ролі інших принципів, для реалізації
оптимальної, інтегрованої моделі навчання дошкільників англійської мови,
на думку автора посібника, на перший план мають бути винесені принципи:
комунікативної спрямованості й організації особистісного спілкування, урахування рідної мови, свідомості, зацікавленості й активності, використання
рольової гри, організації колективного спілкування, наочності, доступності
й посильності, розвивального навчання, індивідуалізації; поетапноконцентрованої організації навчального процесу, виховного навчання.
Принцип комунікативної спрямованості та організації особистісного
спілкування під час навчання дошкільників англійської мови передбачає
на заняттях моделювати не типові ситуації спілкування реального життя, як це робиться при навчанні школярів і дорослих, а використовувати
різні уявні, ігрові, казкові ситуації. Для цього потрібно створити відповідну
ситуацію спілкування (гру), під час якої вводиться чи розучується певний
мовний матеріал. Добір мовного матеріалу має задовольнити потреби дітей
в ігровому спілкуванні, усі вправи повинні мати цікаву для дітей комунікативну
спрямованість, незалежно від того, який матеріал відпрацьовується — фонетичний, лексичний чи граматичний. Педагог повинен подбати про активну
участь кожної дитини в ігровій комунікативній ситуації, визначити своє
місце в грі, створити і постійно підтримувати сприятливу психологічноморальну атмосферу ігрового спілкування. Ігри на заняттях можуть бути
найрізноманітнішими. Наприклад: «Подорож друзів до казкової країни»,
«Пригоди лісових звірят», «Аліса в Країні Чудес» та ін.
Особистісно-рольова організація комунікативної діяльності на занятті
не лише є передумовою здійснення практичної мети навчання, а й сприяє
успішнішій реалізації навчальних, розвивальних і виховних цілей.
Принцип урахування рідної мови передбачає, що саме рідною мовою пояснюється завдання занять, його етапів, шляхи реалізації навчальної
ситуації. Наприклад: «Візьміть у руки свічку. Уявіть, що вона горить. Подуйте
на неї. А тепер зробіть це голосно: [w w w ]». Або: «Дітки, от ми і прийшли
до цирку на зустріч із дресированими тваринами (педагог називає їх). Але директор цирку каже, що вони хворі й сумні. Звірята розуміють лише англійську
мову. Отже, познайомимося з ними, спробуємо їх розвеселити». Після цього
діти тренуються, як треба знайомитися: для звірят англійською мовою виконуються пісеньки й вірші.
38
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
— This is a sparrow-bird. (З times.) ■— Це горобець. (Тричі.)
— This is a golden fish. (З times.) — Це золота рибка. (Тричі.)
— This is an elephant. (3 times.) — Це слон. (Тричі.)
— Let’s sing a song. — Заспіваймо пісню.
Діти співають на мотив пісеньки «Жил на свете черный жук» (ноти див.
у додатку на с. 157).
1. — Come along the (sparrow-bird — Іди зі мною, (горобчику,
(З times.)) (тричі))
С оте along the sparrow-bird and і як я стрибай.
hop and hop like me.
2. — Come along the (elephant — Іди зі мною, (слонику,
(З times)) (тричі))
Come along the elephant and walk і як я ходи.
and walk like me.
3. — Come along the (kangaroo — Іди зі мною, (кенгуру,
(З times)) (тричі))
Come along the kangaroo and jump І як я стрибай.
like me.
4. Come along the (golden fish — Іди зі мною, (золота рибко,
(З times)) (тричі))
Come along the golden fish and і пливи як я.
swim and swim like me.
5. — Little frog (2 times) — Маленька жабко (двічі),
hop (3 time.). стрибай (тричі).
Little frog (2 times). Маленька жабко (двічі),
Stop (2 times). зупинися (двічі).
Педагог пісню та вірш лише вводить, а розучуватимуть їх діти на наступних заняттях.
III. Розучування нового матеріалу і закріплення
Відбувається аналогічно тому, як це було на заняттях, на яких уводився
новий матеріал попередніх тем.
IV. Закріплення. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 42, 43. Тренування у спілкуванні
Ці заняття педагог розробляє самостійно.
Заняття 4448. Практика у спілкуванні, контроль знань та умінь
На цих заняттях повторюються ігри, вірші, пісеньки, що вивчались на заняттях із теми «Animals and birds».
Діти вчаться складати розповіді про звірят:
— This is a dog. It is big, strong. It is black. It is beautiful.
Дитина може одягти маску звірятка і розповідати про себе:
— I am a mouse. I am small. I am grey.
Можна погратися в такі ігри.
1. Гра «Телефон / А telephone». Лікар сидить біля телефону. Йому дзвонять
хворі звірятка. Вони розповідають про себе: «І am a tiger. I am yellow. I am small».
123
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
— Hop. (6 times.)
— Running. (б times.)
— Now let’s stop. (2 times).
4. Гра «У зоопарку / At the zoo». До директора зоопарку приходять діти
і запитують:
— Have you a lion?
Директор відповідає:
— Yes, I have або No, I haven’t.
На цих заняттях педагог пояснює, що англійською мовою на звірят і птахів
не говорять він або вона, а називають воно — «it» і, щоб сказати він красивий,
кажуть: «(It‘s ) beautiful».
5. Гра «Відгадай / Guess». Методика проведення цієї гри описана у занятті
36. У цій грі застосовується лексика, уведена на занятті 37: назви тварин
і птахів, прикметники good, bad.
6. Гра «Казкова торбинка / A fairy bag». Методика проведення гри викладена у занятті 36. У цьому підциклі тренуються зразки мовлення: «It’s
a wolf. It’s bad. It’s black».
III. Прощання
Заняття 40. Практика у спілкуванні. Застосування вивченого матеріалу
Заняття 41. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, до нас приїхали бродячі музиканти з Бремена,
Бременські музиканти — Bremen musicians».
a donkey ['donki] (3 times); — віслюк (тричі);
a cat (3 times); — кіт (тричі);
a dog (3 times); — пес (тричі);
a cock rooster (3 times). — півень (тричі).
У цирку проходитиме вистава, де музиканти виступатимуть з іншими артистами. Діти сідають півколом на килимі. Педагог говорить від імені артистів.
— Good morning! (З times.) — Доброго ранку! (Тричі.)
— Good morning, boys — Доброго ранку, хлопчики
and girls! (З times.) й дівчатка! (Тричі.)
— This is a cat. — Це кіт.
— This is a dog. — Це собака.
— This is a cock, rooster. — Це півник.
— And I am a donkey. — А я віслюк.
— We are dancing. — Ми танцюємо.
— We are singing. — Ми співаємо.
Звірі показують, як це роблять.
— We are playing. — Ми граємо.
— We are running. — Ми бігаємо.
Вихователь показує картинки або іграшки звірів.
— This is a kangaroo. (З times.) — Це кенгуру. (Тричі.)
122
Методика та організація дош кільного навчання англійської мови
Принцип свідомості полягаєвтому, щоб англомовний матеріал використовувався у цікавій і привабливій для дітей формі, був особистісно орієнтований
на потребу спілкування. О. Протасова пише, що скільки б речень, віршів і
пісень не вивчила дитина, вона не зможе вичленити з них необхідні елементи мовлення для висловлювання власних думок. Дитина — творець, навіть
засвоюючи рідну мову, вона переробляє мовленнєву інформацію за потребами власної предметно-практичної діяльності. Комбінування навіть невеликої
кількості англомовних елементів за усвідомленими мовними законами дає
розуміння і говоріння більше, ніж знання однієї, навіть довгої фрази. Мета
педагога — не вимагати від дитини 50 завчених зразків (звуків, слів, віршів,
ігор), а забезпечити її 50 «кубиками — іншомовними одиницями», з яких вона
сама, граючись, побудує 150 висловлювань (О. Негневицька).
Принцип зацікавленості та активності. Як уже зазначалося, діти 4
6-ти років не розуміють, навіщо їм вивчати іноземну мову. Навчання має
будуватися так, щоб переважала емоційна, мовленнєва активність дитини,
зацікавленість її в особистісному та колективному спілкуванні. Жодні вольові
методи та авторитарні форми роботи не зможуть забезпечити успіху навчання.
Педагог, знаючи вікові, психологічні особливості дошкільнят, будує засвоєння
зразків мовлення так, щоб кожна дитина була активним і зацікавленим учасником ігрової ситуації. Наприклад, слід засвоїти вимову звука [t’t’t’]. Педагог
після пояснення артикуляції звука пропонує: «Уявіть, що ми їдемо потягом.
Станьте один за одним, утворімо потяг. А тепер починаймо рухатися і вимовляти звук [t’t’t’]».
Уже наголошувалося, що більшість малюків у присутності чужих людей,
навіть яких вони знають давно, соромиться. Тому педагог не повинен вимагати від дітей негайних результатів, а більше турбуватися про створення умов
забезпечення різних видів активності дітей.
Принцип використання рольових ігор вказує, що потрібно робити, аби
забезпечити зацікавленість та активність дітей, подолати психологічний бар’єр
у спілкуванні, коли дитина хоче говорити, але соромиться. Організовуючи навчання англійської мови, педагог дає змогу кожній дитині обрати для себе
роль-маску, яка дозволяє їй на занятті перевтілюватися у нову особу, як правило, у казкового персонажа (Міккі-Мауса, Попелюшку, Кая, Герду та ін.). Такий
прийом може використовуватися для виховання необхідних рис: роль Вовка
дають сором’язливій дитині, роль Принца допомагає у вихованні хороших
манер тощо. Досвід свідчить, що доцільно пропонувати дітям на тривалий
час обирати ролі героїв казок народів світу. Це активізує творчі можливості,
виховує у малюків доброту, доброзичливість, краще сприяє формуванню
комунікативних дій, фантазуванню та висловлюванню думок.
Принцип організації колективного спілкування. Мовний зміст на заняттях готується і подається у такому вигляді, що весь колектив групи стає
учасником ігрової мовленнєвої ситуації. Від заняття до заняття діти потрапляють у цікаві історії, зустрічаються з різними персонажами. Доброзичливість,
підтримка, схвалення, взаємодопомога, співпереживання, гумор — таке пси­
39
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
хологічне емоційне забарвлення поведінки героїв у навчальних ситуаціях
і, як результат, позитивний настрій, піднесений емоційний тонус навчального
процесу. Залежно від етапу заняття та ігрової комунікативної ситуації група
може розв’язувати навчальні завдання повним складом (вимова звуків, фрази
тощо), поділившись на команди, шеренги, групи по 3— 5 осіб, пари.
Принцип наочності. Для дітей важливо, щоб процес оволодіння навчальним матеріалом починався з чуттєвого сприймання. Наочність — це
спеціально організований показ мовного матеріалу і його вживання, щоб
допомогти дитині в розумінні, засвоєнні, використанні. Значення наочності
годі переоцінити. Наочність допомагає сприйняти і засвоїти іншомовний
матеріал, створити у групі сприятливий морально-психологічний клімат.
Використовуються різні види наочності: слухова (звукозаписи, платівки, мовлення вчителя); зорова (картинки, малюнки, плакати, іграшки, ляльки, картки, посібники, слайди, діафільми, кодопозитиви, екстра- та паралінгвістичні
засоби — міміка, жести, пантоміма тощо); слухо-зорова (мультфільми,
відеозаписи тощо). Важлива роль відводиться функціонально зорієнтованому
музичному супроводові навчально-пізнавальної діяльності дітей.
Принцип доступності та посильності вимагає, щоб зміст дібраного для
вивчення на заняттях матеріалу та організація його вивчення відповідали
віковим можливостям, психолого-фізіологічним особливостям дітей, завданням дошкільної освіти й виховання.
Принцип розвивального навчання. Доступність та посильність навчання, підкріплені наочністю, організацією та методикою проведення занять,
сприяють формуванню психічних новоутворень, мовленнєвих здібностей
(фонетичного та інтонаційного слуху, імітації, мовної здогадки тошо),
інтелектуальних і пізнавальних здібностей (пам’яті, уваги, уяви тощо), розвивають готовність до участі у спілкуванні як англійською, так і рідною мовою. Реалізується навчальна мета вивчення іноземної мови: дитина набуває
вміння вчитися (слухати вчителя, однолітків; запам’ятовувати, осмислювати
і відтворювати навчальну інформацію; працювати з дидактичними матеріалами
тощо); усвідомлює мовні явища, отримує лінгвокраїнознавчу інформацію.
Принцип індивідуалізації вимагає враховувати індивідуальні фізичні
й психічні особливості дітей, їх становлення і розвиток. Адже характер цих
особливостей у кожної дитини різний. Педагог має оволодіти процедурними
знаннями з вікової психології, уміти виявляти типи темпераменту, властивості
характеру, прояви інтелекту, нахили, діагностувати мовленнєвий розвиток дитини, знати методи розвитку здібностей, технології створення на занятті ігрових
ситуацій спілкування тощо. Важливо ще раз наголосити, що всі діти середнього
та старшого дошкільного віку мають нахил до оволодіння мовою, що не можна
за їхніми зовнішніми проявами активності говорити про здібність. Кожна дитина цієї вікової групи може бути включена до групи, де вивчається англійська
мова. Правильний із методичного погляду процес навчання сприятиме загальному розвитку дитини. А от активність малюка в іншомовному спілкуванні на
заняттях може проявитися навіть через кілька місяців.
40
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
ка) — нюхають сир, «крутять хвостиком»; a hare (зайчик) — злякано оглядаються, «трясуть лапками»; a cock rooster (півник) — гордовито стрибають,
«змахують крильцями».
2. Гра «Хороший. Поганий». Щоб вивчити прикметник good ['gud]
(хороший), педагог пропонує дітям попестити одне одного по голівці і кілька разів повторити це слово. Розучуючи слово bad [basd], (поганий), діти
відвертаються від свого сусіда, відмахуються від нього.
3. Гра «Заходь або іди геть». Діти діляться на дві команди. Перша команда
«живе у хатинці» (за столом). Діти іншої команди — це гості. Гостям одягають
шапочки-маски різних звірят. Дитина-гість мовчки підходить до хатинки.
Якщо гість — домашня тварина, її запрошують: «Соте in! / Заходьте».
Якщо ж хижа, її проганяють, тупаючи ніжкою: «Go away! / Іди геть!». Діти
вимовляють цю фразу сердитим голосом, розмахуючи руками.
4. Гра «Хоровод». Ставши у коло, діти починають поступово сходитися
всередину, а потім розходитися, промовляючи на зразок «You are».
5. Гра «Потяг». Діти рухаються у потязі й повторюють питання «Who
lives in the house? (3—5 разів.)
III. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
IV. Прощання
Заняття 38, 39. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
Педагог на цих заняттях сам вибирає прийоми роботи. Діти під його
керівництвом грають у вже знайомі їм ігри, які можуть бути розширені новою
лексикою.
1. Гра «Будиночок у лісі / А house in the wood». Дітей ділять на дві групи.
Перша група — це маленькі звірі. Серед них можуть бути ті, які були вивчені
раніше (гуска, папуга, мавпа тощо), а також вивчені в цій темі (жабка, мишка,
півник тощо).
Друга група — хижі звірі (вовк, лисиця, ведмідь, тигр, лев тощо). Кожен зі
звірів по черзі підходить до хатинки, називає себе. Якщо це маленький звір —
йому дозволяють зайти: «Соте in!». Якщо це великий звір — його проганяють: «Go away!».
2. Гра «Кого немає? / Who is absent?». Педагог розкладає на столі картинки або іграшки звірят (не більше чотирьох), нагадує їхні назви. Якщо діти
добре їх пам’ятають, можна починати гру.
«Close your eyes! / Заплющіть очі!» — педагог забирає одну картинку
і звертається до дітей: «Open your eyes! / Розплющіть очі!».
— Кого немає? / Who is absent?
Діти називають: «А dog (is absent)».
3. Гра «Ми — спортсмени». Розучування нової фізкультхвилинки (ноти
див. у додатку на с. 157).
— Walking. (4 times.)
121
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
треба сказати, хто це, якого кольору, що вміє робити». Наприклад, дитина
виймає жабку і каже: «І am a frog. I am green. I can jump». Хто дасть правильну
відповідь, того нагороджують призом — прапорцем, зірочкою, іграшкою
з кіндерґ-сюрпризу.
Заняття 37. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, сьогодні ми вирушимо до лісу на прогулянку».
— Let’s go for a walk. (З times.) — Підемо на прогулянку. (Тричі.)
Педагог звертається до окремих дітей із запрошенням, а тоді до всіх разом. На демонстраційному столику розміщені декорації: на тлі лісу стоїть хатинка.
— Here is a house in the — Ось стоїть хатинка в лісі,
wood, wood, wood. (З times.) лісі, лісі. (Тричі.)
— Let’s stop at the house. — Зупинімося біля будинку.
(З times.) (Тричі.)
— Let’s ask at the house. —• Запитаймо біля будинку.
(3 times.) (Тричі.)
— Who lives in the house? — Хто живе в будиночку?
(З times.) (Тричі.)
— I live in the house/ — Я живу в будинку, — каже
мишка.
— I am a mouse. I am good. — Я мишка. Я хороша.
— And who are you? — А ви хто?
Педагог перелічує імена дітей, які прийшли до лісу: I am a boy (a girl). I am
Sasha (Lena).
— I live in the house. — Я живу в будинку.
— I am a hare. — Я зайчик.
— I am a cock rooster — Я півник.
— I live in the house. — Я живу в будинку.
— Come in! — Заходьте!
Діти заходять (будинком може бути стіл, за який зайдуть діти).
— Who lives in the house? — Хто живе в будинку?
Вовк запитує сердитіш голосом.
— We live in the house: — Ми живемо в будинку:
a mouse, a hare and a cock rooster. мишка, зайчик і півник.
— And who are you? — А ти хто?
— I am a wolf. — А я вовк.
— Oh, you are bad. (3 times.) — О, ти поганий. (Тричі).
— Go away! (3 times.) Іди геть! (Тричі.)
Вовк іде геть. Діти відганяють інших звірів від будинку, як і вовка. На
цьому занятті можна ввести слова a lion ['1аі5п] (лев), a tiger [ЧаідЗ](тигр) за
умови, що діти не будуть перевантажені.
II. Розучування нового матеріалу
1. Гра « У зоопарку / At the zoo». Розучування нової лексики. Промовляючи
кілька разів слово a wolf (вовк), діти гарчать, «шкірять зуби»; a mouse (миш-
120
Методика та організація дош кільного навчання англійської мови
Принцип поетапно-концентрованої організації навчального процесу
запозичений із методики інтенсивного навчання іноземної мови, але його застосування для навчання дітей, як і принципу активізації резервних можливостей особистості, має свої відмінності від навчання дорослих. З урахуванням
вимог принципу програмовий зміст навчання поділяється на тематичні модулі
(цикли). Кожний тематичний цикл ділиться на підтеми (підцикли), кожназ яких
вивчається впродовж тижня на 3—4-х заняттях. У тижневому циклі виділяють
заняття для введення нового матеріалу, тренування і практики у спілкуванні.
Введення різних типів занять має за мету насамперед урізноманітнити методику їх проведення, зробити навчання для дітей привабливішим і цікавішим.
Принцип виховного навчання. У дошкільному закладі і сім’ї
результативність занять англійською мовою проявляється у культурі
спілкування, у позитивній орієнтації особистості, у прояві моральних якостей, почуттів і емоцій, у позитивному ставленні до мови та культури інших
народів.
Наголосимо, що успіху в досягненні розвивальних, навчальних, виховних
і практичних цілей навчання дітей англійської мови можна добитися за умови
дотримання всіх принципів.
2.5. Зміст навчання
1. Науково-педагогічні засади визначення змісту навчання.
У загальному плані під змістом освіти взагалі та відповідно окремо взятого
навчального предмета розуміють усе те, чого слід навчати дітей. У дидактиці
під змістом освіти здебільшого розуміють систему знань, інтелектуальних
і практичних навичок та вмінь, досвід здійснення способів творчої діяльності,
емоційно-ціннісних ставлень. Основним джерелом встановлення змісту освіти
виступає соціальний досвід,.конкретні види людської діяльності: практичнотворча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтувальна, художня
(Н. Мойсеюк).
Відповідно до зазначеного положення зміст навчання будь-якої
іноземної мови як навчального предмета має містити мовний і мовленнєвий
матеріал, навички і вміння, тематику, тексти, мовні поняття, які не властиві
рідній мові.
Добір змісту дошкільного навчання англійської мови проводиться з урахуванням трьох загальних принципів: 1) підготовчий характер навчання;
2) посильність змісту загалом і його частин зокрема; 3) достатність змісту для
реалізації мети і цілей навчання.
Враховуючи ці принципи, потрібно, щоб зміст навчання насамперед слугував розв’язанню основних завдань дошкільної освіти — забезпечував охорону фізичного і психічного здоров’я дітей, набуття життєвого досвіду, формування пізнавальної активності, культури спілкування, моральної орієнтації
на національні й загальнолюдські цінності. Забезпечуючи формування елементарних навичок усного мовлення на основі визначеного для засвоєння
6 4М
41
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
мовленнєвого, мовного, лінгвокраїнознавчого матеріалу, зміст освіти повинен
бути засобом соціологізації дитини, сприяти розвиткові її інтелектуального
потенціалу з урахуванням індивідуальних особливостей. Водночас зміст
має враховувати реальний рівень вікових можливостей, здатність засвоїти
дібраний для навчання матеріал, забезпечувати наступність дошкільного
і раннього шкільного англомовного навчання.
Визначаючи зміст навчального матеріалу, слід зважати на:
• рівень розвитку рідного мовлення дітей відповідно до віку;
• мотивацію, зміст і характер спілкування дітей старшого дошкільного
віку;
• частотність лексики дітей цього віку і найперше — частоту вживання
дієслів та іменників;
• забезпечення повторюваності оперування дібраними для вивчення лексичними одиницями і мовленнєвими функціями;
• поступове наростання складності матеріалу та мовленнєвих функцій.
Мета і цілі дошкільного навчання дітей англійської мови ставлять перед
педагогом завдання — звертати особливу увагу на формування навичок та
умінь. Це вимагає не лише багато часу, а й постійної концентрації уваги дітей
на видах навчальної діяльності, що для них є складною справою. Тому варто
мати на увазі, що будь-яке розширення лексики, зразків мовлення, тематики
і ситуацій спілкування призводить до перевантаження, зниження інтересу
дітей до занять, а отже, уповільнює розв’язання завдань, поставлених
навчально-виховним процесом. Інакше зміст навчання дітей англійської мови
може розглядатися лише як орієнтовний — обсяги засвоєння змісту впродовж
навчального року залежать від рівня загального розвитку дітей, умов навчального процесу, індивідуальних здібностей кожної дитини тощо.
Лінгводидактика виробила алгоритм визначення предметно-змістового
обсягу навчання для різних ланок освіти. При встановленні змісту освіти
вихідним є визначення мовленнєвих дій, які мають бути засвоєні під час навчання, і на цій основі — установлення сфер, тематики і ситуацій спілкування.
Саме тематикою, комунікативно-мовними ситуаціями конкретизуються
кінцеві цілі навчання, вони ж виступають критерієм визначення словника. На
основі словника здійснюється добір мовного матеріалу (лексики, граматики,
фонетики). Первинним при цьому є лексичний матеріал, і вже на його основі
визначається граматичний і фонетичний зміст навчання. З урахуванням мовного матеріалу добираються тексти, лінгвокраїнознавчий матеріал, виявляються поняття, яких немає у рідній мові.
У методиці іноземної мови під темою розуміють частину дійсності, яка
відображається у нашій свідомості й характеризується сукупністю предметів,
взаємозв’язків, процесів, понять і категорій. У методичному аспекті тема
визначається як імовірний текст, що підлягає розгортанню під час говоріння
і'вилучення інформації та згортанню при аудіюванні й читанні. Розуміння
теми визначає її формулювання, яке має бути конкретизованим та особистісно
орієнтованим.
42
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Заняття 34. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
Можна виготовити квітку з різньокольровими пелюстками.
1. Гра «У зоопарку / At the zoo». Розучення назви звірят, уведених на
попередньому занятті.
2. Гра «Хоровод». Опрацювання питання «What can you do?».
3. Гра «Ми — спортсмени». Діти виступають у ролі тренера і дають один
одному наказ: «Walk! Swim! Run! Jump!».
4. Гра «Казкова квіточка». Розучуються кольори, уведені на попередньому
занятті.
5. Розучування пісні «І see».
III. Прощання
Заняття 35. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
На цьому занятті повторюються назви звірів, кольорів, нові команди,
пісня «І see». Якщо діти добре запам’ятали матеріал, вони можуть приступати
до складніших ігор.
1. Гра «Який це колір?». Педагог ділить дітей на дві команди. Він по
черзі показує дітям картку з кольором і запитує: «What colour is it?» Діти
відповідають: «...red ...». Це завдання складне. Потрібна допомага педагога.
2. Фізкультхвилинка. Гра «Ми спортсмени». Тренер запитує дітей:
«What can you do?». Вони відповідають: «(I can) run, (...walk, swim, jump)».
Тренер дає накази: «Run!». Діти виконують.
Якщо наказ добре засвоєно, у ролі тренера може виступати хтось із дітей.
III. Прощання
Заняття 36. Практика у спілкуванні
На цьому занятті після того, як діти повторять матеріал, педагог організовує
творчі (продуктивні) ігри.
1. Гра «Відгадай / Guess». Діти стають у коло, хтось один у центрі.
а) Дитина в центрі показує картинку з кольором. Усі називають колір:
«(It’s) green».
б) Дитина показує картинки зі звірятами. Усі називають: «А frog».
в) Дитина показує спочатку картинку зі звірятком, а потім його колір. Усі
називають: «А frog is green».
2. Гра «У цирку / In the circus». Когось із дітей призначається
«директором». До нього приходить найнятись на роботу, скажімо, рибка.
Відвідувач одягає шапку-маску. Директор запитує: «Who are you?» — «І am а
fish». «What can you do?» — «I can swim, jump».
3. Г pa «Казкова торбинка fairy bag». Педагог каже: «Дітки, у торбинці
лежать іграшки — різні звірята, але вони зачаровані. Отже, щоб вони «ожили»,
119
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
— And now let’s. Listen to the А тепер послухаймо
song: «I see». пісню «Я бачу» (ноти див. у додатку на с. 157).
6. 1) — I see green. I see yellow. — Я бачу зелений. Я бачу жовтий.
— I see that funny fellow. — Я бачу того кумедного хлопчика.
— I see white. I see blue. — Я бачу білий. Я бачу блакитний.
— I see you, and you, and you. — Я бачу тебе, тебе і тебе.
2) — I see pink. I see brown. — Я бачу рожеви. Я бачу коричневий.
— I stand up and I sit down. — Я встаю і сідаю.
— I see red. I see black. — Я бачу червоний. Я бачу чорний.
— I see this, and that, and that. — Я бачу це, те і те.
Педагог перекладає пісню, супроводжуючи переклад наочністю.
III. Розучування нового матеріалу
1. Гра «У зоопарку / At the zoo». Проводиться розучування назв звірят.
— A frog. (З—5 times.) — Жаба. (З—5 разів.)
Діти стрибають як жабки.
— A fish. (З—5 times.) — Риба. (З—5 разів.)
Повторюючи слово, діти виконують
плавальні рухи.
— A fox. (З times.) — Лисиця. (Тричі.)
Діти ідуть крадькома, однією рукою зображують рухи лисячого хвоста.
— A bear. (З times.) — Ведмідь. (Тричі.)
Рухи повільні, розважливі.
2. Гра «Хоровод». Діти рухаються спочатку повільно, стиха промовляючи питання «What can you do? — Що ти вмієш робити?», а потім темп
пришвидшується, гучність збільшується до нормального рівня.
3. Гра «Я бачу / I see». Діти повторюють за педагогом структуру «І see
(З— 5 times) — Я бачу», супроводжуючи її пантомімою «Вказівний палець
вказує на грудну клітину «І», на око «see».
4. Гра «Казкова квіточка». Педагог показує дітям квітку з різнокольоровими пелюстками: red, yellow, brown, green, white, blue, pink, black.
На цьому етапі можна обмежитися розучуванням перших чотирьох кольорів,
інші діти вивчать під час засвоєння пкні.
5. Гра «Ми — спортсмени». На минулих заняттях діти вже ознайомилися
з командами «Run! Jump!». Сьогодні педагог їм пропонує для виконання
накази: «Walk! Swim!»
IV. Закріплення матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Оскільки у цьому занятті багато матеріалу, педагог добирає обсяг
лексичних одиниць, виходячи з вікових особливостей дітей.
118
Методика та організація дош кільного навчання англ ійської мови
Під комунікативно-мовленнєвою ситуацією розуміють динамічну систему взаємодіючих конкретних чинників, які залучають людину до мовленнєвого
спілкування і визначають її поведінку в межах одного акту спілкування
(В. Скалкін). Комунікативна ситуація містить чотири компоненти:
• обставини дійсності, в яких відбувається комунікація;
• стосунки між комунікантами;
• мовленнєві наміри;
• реалізацію самого акту спілкування, який створює нові стимули до мовлення.
Отже, під час навчання важливо зважати на ситуативний характер мовлення, а саме: хто говорить, про що, з якою метою, кому, за яких обставин, який
результат спілкування передбачається тощо.
Учені-методисти Ю. Пассов, В. Скалкін систематизували численні типові
комунікативні ситуації за критерієм схожості, об’єднали їх у великі групи, які
дістали назву «сфери спілкування». Такими сферами виступають: соціальнопобутова, громадсько-політична, соціально-культурна, професійно-трудова.
Для загальної освіти у кожній із цих сфер визначено оптимальну кількість
мовних тем, при вивченні яких опрацьовуються характерні мовленнєві
ситуації.
Здатність спілкуватися іноземною мовою характеризується рівнем
іншомовної комунікативної компетенції особистості. Комунікативна
компетенція поєднує в собі мовленнєву, мовну, соціокультурну компетенції.
Кожна з них теж інтегративна. Мовленнєва компетенція базується на
компетенціях в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі. Мовна— включає лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну компетенції. Сощіокультурна
компетенція охоплює країнознавчу (знання історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни) та лінгвокраїнознавчу (знь .. .» особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови у певних ситуаціях
спілкування) компетенції.
Рівень сформованості будь-якого виду компетенції визначається дібраним
для вивчення на кожному етапі здобуття загальної освіти мовним, мовленнєвим
і лінгвокраїнознавчим матеріалом, а реалізація кожної змістової лінії під час
навчання — досягнутим рівнем мовленнєвих вмінь і навичок, мовними та
соціокультурними знаннями.
Вивчення мови — тривалий і складний процес. Можливості опанування іноземної мови на кожному ступені загальної та професійної освіти завжди обмежені. Тому в методиці іноземної мови є поняття мінімуму мовного
і мовленнєвого матеріалу. Мінімізація змісту навчання для кожної ланки
освіти відображена у кількісному обмеженні мовного матеріалу, різному обсязі
рецептивного і продуктивного мовного мінімуму, а також у значному обмеженні
сфер і ситуацій спілкування, тематики і предметного змісту мовлення.
Мінімізація змісту дошкільної англомовної освіти визначається
підготовчим характером навчання та спрямованістю на розвиток і формування особистості.
6 * 43
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
Отже, установлення змісту іншомовної освіти має ступінчастий характер,
визначається метою і цілями відповідної ланки освіти, залежить від часу, який
відводиться на вивчення навчального предмета і реальних можливостей тих,
хто повинен засвоїти цей зміст.
До загального іншомовного змісту входять такі компоненти: 1) сфера спілкування, теми, ситуації; 2) мовний, мовленнєвий, країнознавчий та
лінгвокраїнознавчий навчальний матеріал; 3) знання, навички та уміння мовлення. Розгорнутий виклад змісту з кожного компонента дається у навчальній
програмі предмета і підручниках (навчально-методичному комплексі для вчителя та учня).
Базовий зміст, вимоги до мінімально необхідного рівня навченості —
мовленнєвої, мовної та соціокультурної компетенцій — визначається Державним освітнім стандартом з іноземної мови.
2. Структура змісту дошкільного англомовного навчання дітей.
Зрозуміло, що з урахуванням підготовчого характеру навчання Державний
освітній стандарт не визначає змісту й мінімального рівня вмінь і навичок
дошкільників з англійської, як і з будь-яких інших іноземних мов. Тому зміст
і рівень сфорМованості комунікативної компетенції на основі змісту Стандарту
може варіюватися в широких межах. Неодинокі випадки, коли у практиці
дошкільних закладів або родинах практикується епізодичне включення
в систему роботи з розвитку мовлення завдань на запам’ятовування дитиною
окремих слів, фраз, кліше, віршів, пісеньок англійською мовою. Спеціально
проведені дослідження підтверджують користь такої практики, як компонента
розв’язання загальних розвивальних і виховних завдань підготовки дітей. Але
така практика не розв’язує практичного компонента англомовного навчання
дітей — їх навчання спілкуватися — і не розглядається батьками і педагогами
як системне дошкільне навчання другої мови.
Досвід навчання дошкільників англійської мови переконливо доводить
можливість системного і результативного з практичного погляду навчання
англійської мови без перевантаження дітей, збереження у них зацікавленості
до навчального процесу з одночасним успішним розв’язанням розвивальних,
виховних та навчальних цілей.
Зміст матеріалу з англійської мови для навчання дітей містить компоненти:
• сферу (тематика) спілкування;
• мовленнєву компетенцію («Розмовляймо з англійськими друзями»);
• мовну компетенцію («Мовні кубики»);
• соціокультурну компетенцію;
• результати навчально-виховної роботи.
Тематика сфер і ситуацій спілкування, яка включається до змісту навчання, має бути мінімізована провідним видом діяльності — ігровою діяльністю
дитини та її реальним спілкуванням рідною мовою відповідно до віку, не
виходити за межі тем, які дитина вивчатиме на першому етапі іншомовного
навчання у школі. Сама назва теми має орієнтувати педагога на формування у дітей мовленнєвої компетенції. З цих позицій до програми включають
44
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Заняття 28—32. Практика у спілкуванні та контроль знань і вмінь
На цих заняттях діти повторюють усі структури, вірші, пісні, ігри цієї
теми, беруть участь у змаганнях на краще виконання пісні, вірша. Для формування умінь монологічного та діалогічного мовлення педагог пропонує дітям
написати звукового листа друзям Вінні-Пуха: П’ятачку, Тигрі, Кензі, крихітці
Ру: «Му name is... This is my mother, father. My mother is beautiful. My father is
big». Дитина може демонструвати фото своєї сім’ї.
На цих заняттях можна пограти у гру «Телефон». Діти можуть розпитати:
а) один про одного: What is your name? How old are you? Where do you
live?
б) про сім’ю: Have you a sister? How is your sister?
Гра «Покажіть документи / Show me your documents». Педагог каже:
«Дітки, ми приїхали в незнайоме місто Делі в Індії. Хтось може бути мамою,
хтось татом, братом, сестрою. Найменший (брат) заблукав. Поліцейський знаходить хлопчика, розпитує, як його звати, по-англійськи, чи є в нього сім’я;
хто — мама, тато, брат, сестра. Потім він знаходить усю родину».
Тема «Тварини і птахи / Anim als and birds»
Заняття 33. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог говорить: «Діти, сьогодні ми з вами підемо до англійського цирку».
На демонстраційному столику встановлюється табличка «Цирк / The Circus»
та інші декорації. Діти сідають півколом. Вистава не починається. Педагог
продовжує: «Діти, директор цирку щойно сказав мені, що звірі, які тут працювали, переїли морозива і захворіли. Тому зараз проводиться конкурс: набір
нових артистів цирку. Поспостерігаємо за цим процесом». З’являється жабка.
Директор цирку запитує:
1. — Who are you? — Хто ти?
— I am a frog. (З times.) — Я жабка. (Тричі.)
— I am green. (З times.) — Я зелена. (Тричі.)
•— I can jump. (З times.) ■— Я вмію стрибати. (Тричі.)
2. — Who are you? What can you do? — Хто ти? Що ти вмієш робити?
— I am a fox. (З times.) — Я лисиця. (Тричі.)
— I am yellow. (З times.) -— Я жовтогаряча. (Тричі.)
— I can run. (З times.) — Я вмію бігати. (Тричі.)
3. — Who are you? What can you do? — Хто ти? Що ти вмієш робити?
— I am a bear. (З times.) — Я ведмідь. (Тричі.)
I’m brown. (З times.) — Я коричневий. (Тричі.)
I can walk. (З times.) — Я вмію ходити. (Тричі.)
4. — Who are you? Хто ти?
— I am a fish. (З times.) — Я риба. (Тричі.)
— I am red. (З times.) — Я червона. (Тричі.)
5. — What can you do? — Що ти вмієш робити?
— I can swim. (З times.) — Я вмію плавати. (Тричі.)
117
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
г) Хтось із дітей показує картинку з членом сім’ї, а потім один із жестів:
красивий, сильний, великий, малий. Усі діти разом із вихователем кажуть:
«Му mother (sister)», а потім «is beautiful». Ще раз повторюють структуру.
ґ) Якщо попередня робота була задовільною, можна пограти в цю саму
гру, поділившись на команди. Представник однієї команди показує жест і картинку, а діти другої команди за допомогою вчителя називають усе речення.
Це складне завдання і виконується тоді, якщо пункти «а», «б», «в», «г» діти
виконують добре.
3. Фізкультхвилинка. Уводяться накази:
— Run! — Біжи!
— Jump! — Стрибай!
— Stop! — Зупинися!
4. Гра «Телефон /А telephone». Телефонуючи, діти вітаються і довідуються
про здоров’я мами, тата, свого друга.
1. Hallo!
2. Hallo!
1. How is your mother?
2. She is fine, thanks
1. How is your father?
2. He is fine, thanks.
1. Good-bye!
2. Good-bye!
На цьому занятті відпрацьовують лише ці структури.
5. Повторення інших ігор цієї теми, якщо є час.
III. Прощання
Заняття 27. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
1. Повторення пісні «How is your..?».
2. Повторення ігор заняття 26.
3. Фізкультхвилинка.
4. Розучування танцю. Діти діляться на дві групи, які стають одна навпроти одної. Педагог вмикає магнітофон.
а) Перша група співає, зробивши крок уперед: «How is your mother?».
Друга група— «She is fine, thanks». Діти кладуть руку на серце, присідають,
голову нахиляють.
б) Друга група (діти стоять рівно): «How is your father?». Перша група
виконує: «Не is fine, thanks».
в) Діти першої групи беруть за руки партнерів з другої групи, що стоїть
навпроти. Руки підняті у «віконечко»: «How is your sister?». Потім руки опускають: «She is fine, thanks».
г) Четвертий рядок «How is your brother?» виконується як у пункті «в».
III. Прошання
116
Методика та організація дош кільного навчання англ ійської мови
теми: «Познайомимося», «Моя сім’я», «Тварини і птахи», «їжа. У магазині»,
«Іграшки. День народження», «Робочий день. Частини тіла», «Будинок.
Меблі», «Пори року. Одяг».
Під час ігрової діяльності на заняттях згідно з визначеною тематикою діти вчаться виконувати мовленнєві функції: вітаються, прощаються;
відрекомендовуються, розповідають про себе і свою сім’ю; розпитують про
ім’я, вік, місце проживання, родину; називають особу, предмет; дають і виконують команди; просять, дякують; описують когось/щось, висловлюють своє
ставлення до когось/чогось; надають інформацію у межах тем спілкування на
будь-який запит тощо.
Формування мовної компетенції дітей реалізується під час засвоєння
мовленнєвих зразків. Зразки мовлення обрані не з потреб оволодіння мовним матеріалом, а з урахування потреб спілкування дітей у грі. Зразки мовлення виступають тими «мовними кубиками» (О. Негневицька), засвоївши
які, дитина зможе самостійно будувати висловлювання у процесі виконання
різних мовленнєвих функцій.
У дошкільному навчанні на перший план виступає лексика. Ентузіасти
навчання іноземної мови не мають забувати, що зовсім не одне й те саме —
вчити маленьку дитину, що її перші 100 слів іноземною мовою — це не будьякі слова, а цілком певні слова, покликані зробити навчання природною потребою (О. Протасова). На дошкільному етапі навчання зразки мовлення
дібрані на рівні словоформи, стандартизованого словосполучення чи короткої
фрази. Лише на кінець першого навчального року, на другому році навчання для аудіювання можуть використовуватися мовленнєві зразки простої
понадфразової єдності чи тексту. Фонетична компетенція формується під час
засвоєння зразків мовлення. Залежно від успіхів дітей у навчанні кількість
зразків мовлення для активного й пасивного мовленнєвого мінімуму може
бути збільшена чи зменшена порівняно з визначеною у програмі.
Елементами формування основ соціокультурної компетенції у змістові
виступає навчання особливостей привітання і прощання, поведінки у громадських місцях, розучування і виконання англійських дитячих ігор, пісень,
лічилок тощо.
Процес засвоєння визначеного змісту навчання — складний. У результаті
різних психолого-педагогічних особливостей спостерігається значна
диференціація ступеня комунікативної компетенції різних дітей на проміжних
етапах навчання.
З урахуванням кількості занять, які будуть проведені з дітьми, окреслюються вимоги до вмінь і навичок з аудіювання та говоріння, які можуть бути
реально досягнутими на завершальному етапі навчання.
Якщо діти вивчатимуть мову 1— 2 роки, то вимоги до рівня
сформованості вмінь можуть бути такими.
Аудіювання: діти у межах мовного мінімуму розуміють на слух мовлення викладача у нормальному темпі, висловлювання інших дітей, а також навчальний матеріал у звукозапису.
45
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ? м о в и
Говоріння.
Діалогічне мовлення: діти вміють ставити запитання і відповідати на них
згідно з простою ігровою комунікативно-мовленнєвою ситуацією чи змістом
малюнка у межах програмового мовного матеріалу, реагувати на репліки, розпорядження і пропозиції викладача і дітей, висловлювання має містити однудві репліки, правильно оформлені за мовними правилами.
Монологічне мовлення: діти вміють робити повідомлення з теми, описувати предмети та ситуативні малюнки в межах програмового матеріалу. Обсяг
висловлювання — дві-три фрази, правильно оформлені за мовними правилами.
Можливий варіант розподілу орієнтовного програмового змісту дошкільного навчання англійської мови між темами і заняттями наведений у першому
підрозділі другого розділу.
2.6. Типові недоліки, що їх допускають педагоги
при навчанні
Необізнаність з особливостями дошкільного навчання іноземної мови
та недостатня методична компетентність вчителя може призвести і призводить до недоліків у ранньому навчанні дітей. Такі недоліки ведуть до більш
віддаленого в часі досягнення поставлених мети, цілей та завдань, а іноді
можуть завдати і певної шкоди психофізіологічному розвиткові, сформувати
стереотип негативного ставлення дитини до вивчення іноземної мови.
Педагогу, який береться за справу навчати дітей іноземної мови, мають
бути протипоказані формалізм, дратівливість, апатія, байдужість до долі дитини, квапливість, необдуманість рішень і вчинків. Він повинен любити дитину такою, якою вона є, бути переконаним у її щасливій перспективі, прагнути за короткий час, відведений на заняття, принести дитині задоволення від
спілкування, навчити дитину незрозумілої, але такої красивої мови.
Шкільні вчителі, які навчають дошкільників англійської мови, часто
скаржаться на те, що мають труднощі з добором програмового матеріалу на
окремі заняття. У цій ситуації педагог не повинен переносити шкільні уроки у дошкільну ланку освіти, а скористатися рекомендаціями щодо розподілу
програмового матеріалу на окремі заняття з дошкільниками, які містяться у
програмі навчання дошкільників англійської мови, опрацювати методичні
рекомендації до орієнтовної програми та відповідно до принципів і методів
дошкільної освіти творчо реалізувати рекомендовані зразки занять.
Основна частина недопіків і труднощів педагогів у навчанні дошкільників
пов’язана з нерозумінням особливостей розвитку та характеру психічних
процесів у дітей. Як наслідок, на заняттях учитель широко застосовує
імітацію, фонетичну зарядку, змушує дітей багаторазово повторювати слова
та мовленнєві зразки. Уваги дітей педагог добивається авторитарними методами, змушуючи їх слухати і довільно запам’ятовувати матеріал. При такому
підході педагог свідомо чи несвідомо виходить із того, що в дітей уже сфор-
46
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
— She. (З times.) [Ji= Jb Ji;] — Вона. (Тричі.)
Жест. хтось спить, тихо!
Дівчатка стоять в іншій шерензі. Вони повторюють:
— Не. (З times.) — Він. (Тричі.) Вимовляється дуже
легко [h].
Пантоміма: нам дуже смішно — руки тримаємо на животику [hi:; hi:; hi:].
2. Гра «Потяг». Відпрацювання структури «How is...?».
3. Гра «Дякую / Thanks». Пані Вимова нагадує вимову складних звуків:
«Діти, поставте язичок між зубами [0 0 0]. Ми — англійські змійки».
Розучування слова «Thanks» супроводжується поклоном із вдячністю.
4. Гра «Плескаємо у долоні». У нормальному темпі по черзі діти повторюють зразки: «Не is fine. — У нього все добре. She is fine. — У неї все добре». Педагог каже: «Вимовляємо всю фразу, а на слові fine робимо хлопок.
Потрібно чітко вимовляти звук [п], не плутати словоfine зfive».
5. Гра «Відгадай / Guess». Перед початком гри розучуються прикметники.
— Beautiful. (З times.) — Красивий, красива. (Тричі.) Захоплення на
обличчі, руки в сторони.
— Strong. (З times.) — Сильний, сильна. (Тричі.) Показуємо сильні
м ’язи.
— Big. (З times.) — Великий, велика. (Тричі.) Руки широко розставити.
— Small. (З times.) — Маленький, маленька. (Тричі.) Руки наблизити одна до одної.
Якщо діти добре запам’ятали слова, учитель показує жест-асоціацію,
не вимовляючи прикметника. Діти називають його. Якщо дітям ще складно
грати в цю гру, вона переноситься на наступне заняття.
IV. Закріплення матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 26. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
1. Розучування пісні «How is your...?». Педагог нагадує зміст цієї пісні,
а потім повторює її з дітьми.
2. Гра «Відгадай / Guess».
а) Повторення слів із використанням асоціативних жестів, як це було на
попередньому занятті.
б) Діти стають у коло. Одна дитина стає всередину і показуває один із
жестів: красивий, сильний, великий, маленький. Усі мають назвати словоприкметник —- beautiful, strong, big, small.
в) Одна дитина показує жест, як у пункті «б». Діти разом із вихователем
вимовляють; якщо це дівчинка — she, якщо хлопчик — he.
— She is big. — Вона велика (якщо цей жест показувала дівчинка).
— Не is strong. — Він сильний (якщо цей жест показував хлопчик).
115
Заняття 24. Практика у спілкуванні
Для повторення матеріалу педагог проводить ігри, що використовувалися
на заняттях 21—23. Крім них можна організувати ще й такі ігри.
1. Гра «Хто прийшов? / Who came in?». Відпрацювання структур «Have
you a...? Yes, (I have). No, (I haven’t)».
Дитина із картинкою члена сім’ї виходить за двері. Коли вона повертається,
діти запитують: «Have you a brother (sister etc)?». Дитина відповідає: «Yes,
(I have)» або «No, (I haven’t)».
2. Гра «У зоопарку / At the zoo». Мета цієї гри — навчити дітей використовувати структури: «Have you...? Yes, (I have). No, (I haven’t)». Одну дитину
призначають «директором зоопарку». Вчитель кладе на килим табличку
з надписом «The zoo». Він говорить: «This is the zoo. (3 times.)» — Це зоопарк.
«This is a director. — Це директор». «This is a dog, a snake, a monkey etc»,— учитель
перелічує назви звірів, які вже вивчені. Діти повторюють. «Директор» розкладає
перед собою картинки, на яких зображені звірі: «(This is) a dog...». Відвідувачі
запитують: «Have you а...?» «Директор» відповідає: «Yes, I have. No, I haven’t.»
залежно від того, чи є такий звір. «Директором» будуть усі діти по черзі.
3. Фізкультхвилинка.
Заняття 25. Уведення нового матеріалу
I. Привітання
II. Уведення нового матеріалу
Педагог каже: «Діти, зателефонуймо до Аліси».
— Hallo! This is Alice!
— Hallo! Alice!
— How is your mother?
— She is fine, thanks.
— How is your sister?
— She is fine, thanks.
— And how are you?
— I am fine, thanks.
— My mother is beautiful.
— My father is strong and big.
— My sister is small.
— Listen to the song!
— How is your mother?
— She’s fine, thanks.
— How is your sister?
— She’s fine, thanks.
— How is your father?
— He’s fine, thanks.
— How is your brother?
— He’s fine, thanks.
— Алло! Це Аліса!
— Привіт, Алісо!
— Як твоя мама?
— Добре, дякую.
— Як твоя сестра?
— Добре, дякую.
— А як ти?
— Добре, дякую.
— Моя мама красива.
— Мій тато сильний і великий.
— Моя сестра маленька.
— Послухаймо пісню! (ноти див.
у додатку на с. 157)
— Як твоя мама?
— Добре, дякую.
— Як твоя сестра?
— Добре, дякую.
— Як твій тато?
— Добре, дякую.
— Як твій брат?
— Добре, дякую.
III. Розучування нового матеріалу
1. Гра «Живі шеренги». Хлопчики стоять у шерензі навпроти дівчаток
і повторюють:
114
Методика та організація дош кільного навчання англ ійської мови
мувався високий рівень довільної уваги та організованості. Тому навчання
вимови звуків і звукосполучень, роз’яснення граматичних правил, уведення нових лексичних одиниць він проводить прямими методами. А ігрову
діяльність дітей такий педагог організовує лише на завершальному етапі занять для закріплення матеріалу або й зовсім не організовує. Така методика не
відповідає рівню розвитку психічних процесів у дітей 5— 6-го років життя. Як
наслідок, заняття стомлюють дітей, стають для них нецікавими.
Іноді педагоги забувають, що ігрова діяльність для п’ятирічної дитини
є основним, а для шестирічної — провідним видом діяльності. У результаті
ігрові методи застосовуються лише після вербального пояснення матеріалу
й виконання системи репродуктивних вправ, перетворюючи заняття з дітьми
на шкільні уроки.
Заняття з англійськоїмови проводяться кілька разів натиждень. Коли кожне
заняття проводиться як комплексне, то це не захоплює дітей. Одноманітність
занять теж є типовим недоліком навчання англійської мови. Досвід свідчить,
що цього можна уникнути, якщо вивчення мовної теми поділити на частини
і вивчення кожної частини проводити протягом 3— 4 занять, але кожне з них
вести як заняття з уведення, тренування й практики спілкування.
Типовим недоліком навчання дошкільників є застосування характерної
для школи системи оцінювання успіхів дитини у формуванні мовленнєвих
умінь. З урахуванням становлення психічних процесів використання шкільної
методики оцінювання результатів навчання є невиправданим, таким, що може
навіть негативно відбитися на розвитку дитини, оскільки може травмувати її
психіку.
Виправлення типових недоліків дошкільного навчання має здійснюватися
як на рівні реалізації загальної системи навчання, так і на рівнях формування
фонетичних, лексичних, граматичних знань, умінь і навичок.
2.7. Специфіка використання гри при навчанні
Специфіка навчання англійської мови визначається тим, що в дітей мають бути сформовані елементарні навички усного мовлення мовою, потреба
оволодіння якою для спілкування дітям не зрозуміла. Окрім того, навчальна діяльність має здійснюватися за умови, коли дитині взагалі, через вікові
особливості, протягом заняття важко утримувати у свідомості поставлені
навчальні завдання. Тому в основу технології навчання дітей англійської мови
мають бути покладені характерна для них зацікавленість не результатом,
а процесом діяльності, прагнення реалізовувати цю діяльність у грі з дорослими та ровесниками, вже сформовані уміння будувати ігрову діяльність
у загальному темпі й ритмі.
Для навчання дітей англійської мови мають використовуватися форми
і методи, які базуються на використанні різноманітних компонентів ігрової
діяльності водночас з виконанням різноманітиш вправ і таких прийомів,
як запитання, демонстрація різноманітної наочності, вказівка, пояснення
47
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
тощо. Характерніш для поведінки дітей на заняттях має бути їх активна
ігрова та операційна діяльність.
Специфіка застосування ігрових методів і вправ при навчанні дітей
англійської мови передусім полягає в тому, що на заняттях педагог постійно
відіграє роль режисера-організатора і ведучого ігрової діяльності. Він враховує
уже набутий дітьми досвід участі у сюжетно-рольових, театралізованих
іграх, іграх із правилами (дидактичних, рухливих, музичних, народних,
розвивальних, комп’ютерних тощо). Це є важливим чинником того, що
оптимально використовується час заняття, діти без особливих ускладнень
усвідомлюють зміст, творчий задум, роль, сюжет, рольові дії, правила, рольові
та організаційні стосунки, інші ознаки гри, краще розуміють навчальні завдання. Цим запобігається перетворення заняття на гру-розвагу.
Зрозуміло, що провідним методом на заняттях виступає дидактична
гра з розвитку англійського мовлення дітей на основі елементарної лексики
дитячого спілкування, у якій дії дітей регулюються ігровими завданнями та
ігровими правилами.
Л. Артемова й А. Богуш зазначають, що дидактичні ігри покликані своїм
змістом здійснювати навчання, нести в собі навчальні завдання, розв’язання
яких має реалізовуватися засобами активної, захоплюючої ігрової діяльності.
Другою особливістю дидактичних ігор є насиченість навчання емоційнопізнавальним змістом, що відповідає самій природі дитини. Дидактична гра
виступає стимулятором мовленнєвої активності, змушує говорити навіть мовчазних і сором’язливих дітей.
Усе це допомагає сформувати в дітей потрібні мовленнєві уміння і навички, уникнути їх фізичного та інтелектуального перевантаження, сприяє
засвоєнню мовного матеріалу в ситуаціях, які близькі до реальних.
На заняттях за основу ігрового сюжету береться життєвий досвід, конкретна діяльність із предметами-іграшками, дії в ігрових ситуаціях, імпровізація
дітей. Розв’язання дидактичних завдань має бути пов’язане з виконанням
предметної діяльності, рухів, мовленням, тренуванням вимови, слуханням
музики, співом, екстра- та паралінгвістичними діями.
Модельною схемою кожного заняття має бути уявна ігрова ситуація
в повному, розгорнутому вигляді, що охоплює всю тривалість заняття.
Керівництво ігровою діяльністю дітей передбачає ознайомлення зі змістом та
правилами гри, особливостями контролю за виконанням ігрових навчальних
завдань. Потреба дотримування цих вимог та необхідність урізноманітнювати
види ігрової діяльності дітей стала причиною запровадження у навчальному процесі певним чином стандартизованих підходів до здійснення ігрової
діяльності на заняттях.
Така стандартизація може бути запозичена з досвіду інтенсивного навчання іноземної мови. Уже на перших заняттях з англійської мови дітям
пропонується обрати роль казкового героя. Це можуть бути або герої
англійських казок та мультфільмів, або казок народів світу (Івасик-Телесик,
Подоляночка. Попелюшка і Принц. Мальвіна і Буратіно та ін.).
48
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
помагатиме. Педагог ставитьтаке запитання, щоб діти обов’язково відповідали:
«Так». Для цього він усім роздає картинки, де зображена мама. Потім запитує
кого не має на картинці, щоб потренувати заперечну відповідь.
3. Гра «Будь уважним! / Be attentive!». Педагог дає дітям картинки із зображенням різних членів сім’ї. Підходячи до кожного, запитує: «Have you...?».
Педагог ставить запитання, щоб діти обов’язково відповідали: «Yes, (I have)».
Для цього він усім роздає картинки, де зображена мама. Потім запитує кого
немає на картинці. Дитина відповідає заперечно: «No, (I haven’t)».
4. Розучування вірша «Good night». Педагог каже: «Тепер Аліса
розповість вам віршика».
— Good night, mother, — На добраніч, мамо,
Good night, father, На добраніч, тато,
Kiss your little son, поцілуйте свого маленького синочка,
Good night, sister, на добраніч, сестричко,
Good night, brother, на добраніч, братику,
Good night, everyone. на добраніч, всі.
Педагог перекладає вірш, пояснює дітям різницю між фразою «Good
night!» і «Good-bye». Він використовує лялькову сім’ю: батька, маму, двох
синів, доньку. Повторюючи всі рядки, лялька-син махає рукою. Коли повторюють стрічку: «Kiss your little son», мама і тато по черзі цілують його. На
цьому занятті вірш лише вводиться.
5. Фізкультхвилинка. Уведення нових наказів.
— Stand straight! — Станьте рівно!
— Hands up! — Руки вгору!
— Hands down! — Руки вниз!
— Hands on hips! — Руки на поясі!
— Sit down! — Сядьте!
— Stand up! — Встаньте!
— Bends aside! — Нахиліться у сторону!
— Turn left! — Поверніться наліво!
— Turn right! — Поверніться направо!
III. Прощання
Заняття 23. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування нового матеріалу
1. Фонетична зарядка.
2. Повторення ігор заняття 22 за вибором педагога.
3. Гра «Казковий капелюшок / A fairy hat». Педагог роздає дітям
картинки із зображенням членів сім’ї. Ведучий у капелюшку стає спиною до
дітей. Ззаду до нього підходять по черзі діти. Ведучий запитує: «Have you
a mother (father...)?» Дитина відповідає: «Yes, (I have). No, (I haven’t)».
4. Повторення вірша «Good night».
5. Гра «Набивай м’яча / Beat the ball». Дитина б’є м’ячем об підлогу
і промовляє: «1 have a mother (a father, a sister etc)».
6. Фізкультхвилинка.
III. Прощання
113
П л а н у в а н н я п р о ц е с у н а в ч а н н я а н г л і й с ь к о ї м о в и
з вами». Педагог бере ляльку, одягнену відповідно до казки JI. Керрола «Аліса
в Країні Чудес».
— Hallo, boys and girls! — Привіт, хлопчики і дівчатка!
— My name is Alice. — Мене звати Аліса.
— I am a girl. — Я дівчинка.
— I live in England. — Я живу в Англії.
— I have a family. (З times.) — Я маю сім’ю. (Тричі.)
Аліса показує фото своєї сім "і.
Жест № 1: щось є в руці, одна рука накрита другою.
— I have a mother. (З times.) — Я маю маму. (Тричі.)
— I have a father. (З times.) — Я маю тата. (Тричі.)
— I have a sister. (З times.) — Я маю сестру. (Тричі.)
— I have a brother. (З times.) — Я маю брата. (Тричі.)
— I haven’t a grandmother. (З times.) — У мене немає бабусі. (Тричі.)
— I haven’t a grandfather. (З times.) — У мене не має дідуся. (Тричі.)
— Have you a family? (З times.) — У тебе є сім’я? (Тричі.)
— Have you a mother? (З times.) — У тебе є мама? (Тричі.)
Педагог із лялькою звертається до різних дітей, відповідає за них, весь
час перекладає.
— Yes, I have. (З times.) — Так. (Тричі.)
— Have you a brother? (З times.) — У тебе є брат? (Тричі.)
— Have you a sister? (З times.) — У тебе є сестра? (Тричі.)
— No, I haven’t. (З times.) — Ні. (Тричі.)
III. Розучування нового матеріалу
1. Гра «У мене є». Діти стають у коло і розучують структуру «І have...
5 times.) — Я маю...», ритмічно повторюючи жест: «Ліва рука накриває
праву, права рука накриває ліву».
2. Гра «Живі шеренги». Перша шеренга повільно рухається у напрямку до
другої. Діти повторюють запитання «Have you...?». Педагог каже: «Спочатку
вимовляємо дуже тихо, потім голосніше і нарешті голосно». Потім те саме
виконують діти другої шеренги.
3. Гра «Так чи ні». Спочатку діти вивчають структуру «Yes, I have».
Вимовляючи цю структуру, діти тупають ніжками і ствердно хитають голівками.
— No, I haven’t. — Ні, я не маю, — діти категорично махають руками.
IV. Закріплення нового матеріалу. Музичний сеанс
V. Прощання
Заняття 22. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
Виконання пісні «Good morning» № 1 або № 2.
II. Тренування у використанні нового матеріалу
1. Гра «Сніжка / A snowball». Відпрацювання зразка: «Have you...?».
2. Гра «Так чи ні». Відпрацьовується стверджувальна відповідь «Yes,
(I have)» та заперечна «No (I haven’t)». Перед початком гри педагог нагадує
дітям, що означають ці структури, ще раз повторює їх із дітьми різними
інтонаціями. Спочатку діти будуть помилятись, але вихователь їм коректно до-
112
Методика та організація дош кільного навчання англійської мови
Упродовж усіх занять дитина в різних ситуаціях спілкування виконує цю
роль, хоча при бажанні може поміняти її на іншу. На занятті дитина виконує
ігрові ситуативні та фізичні дії від імені казкового персонажу, адже кожному з них знайдеться роль при розігруванні уявних ситуацій «У магазині»,
«У лісі», «У кімнаті», «На подвір’ї», «У зоопарку» та ін. Щоб одноманітність,
хай і різних за тематикою, але подібних за структурою діяльності комбінованих
занять, не набридла дітям, вивчення кожної підтеми циклу програмового
матеріалу доцільно проводити на заняттях введення, тренування та застосування практики спілкування. Кожне з цих занять має свою ігрову структуру,
що забезпечує не лише більшу зацікавленість, а й кращу практичну підготовку
дітей до спілкування англійською мовою.
Така система дидактичних ігор дає змогу педагогові на заняттях менше
відволікатися на ознайомлення із загальними правилами ігрової діяльності,
витрачати час на повідомлення додаткової інформації щодо організації гри,
а дітям, виступаючи під маскою казкового персонажа, діяти впевненіше,
сміливіше, не боятися помилитися, виявляти винахідливість, пошук
необхідних для мовленнєвої діяльності мовних засобів.
На заняттях з англійської мови діти постійно перебувають в умовах
уявної ігрової мовленнєвої ситуації. Під час гри має місце активне сприймання, здійснення різноманітних розумових операцій: аналізу, синтезу,
запам’ятовування, відтворення, порівняння, пошуку аналогії, комбінування,
узагальнення тощо. Ігрова діяльність вимагає активності, зосередженості,
уваги, точності та швидкості нагадування, адекватного використання як
англійської, так і рідної мови. З урахуванням характеру пам’яті та сприймання дітей усе це вимагає створення на заняттях необхідного предметноіграшкового середовища.
Кімната для занять з англійської мови має бути відповідно обладнана
та умебльована. Слід відвести достатньо місця для проведення рухливих ігор,
розігрування театралізованих вистав. Відмінність занять з англійської мови
від інших занять у дитячому садку передбачає мобільність усього інтер’єру
для перетворення його на різні зони ігрової діяльності та спілкування.
Позаяк кожний підцикл занять починається певним ігровим сюжетом
(мандрівка, прийом гостей та ін.), не варто всаджувати дітей за столи. Заняття
доцільно проводити на килимі. На пересувних столиках чи килимку педагог
швидко може розмістити декорації, що допоможе викликати у дітей бажання взяти участь у цікавому дійстві. Створювати особливу атмосферу заняття допоможуть макети, вивіски різного розміру (хатинка в лісі, кафе, цирк
та ін.); шапочки-маски казкових героїв, костюми вчителя і дітей (лікаря,
міліціонера, продавця та ін.); ігрові набори (іграшковий посуд, меблі, зоопарк,
ферма та ін.); іграшки, малюнки. Бажано, щоб усе необхідне було розміщено
у спеціальній шафі. Педагогові знадобляться фланелеграф та магнітна дошка,
де буде закріплюватись необхідна наочність (сонечко, місяць, зорі, зображення пані Ночі та ін.). На вікнах мають бути штори, щоб за потреби затемнювати
кімнату.
49
Т е о р е т и ч н і о с н о в и н а в ч а н н я д і т е й і н о з е м н о ї м о в и
Магнітофон, програвач, діапроектор зручніше розміщувати на пересувному столику-каталці. Магнітофонні записи, грамплатівки, діафільми, набори
діапозитивів, відеофільми доцільно зберігати на спеціальній поличці. Для
зручності має бути створено каталог технічних засобів, кожний із них повинен
мати номер, що дасть змогу при підготовці заняття швидко знайти потрібну
річ. Епізодичне використання технічних засобів навчання вимагає подбати
про дотримання техніки безпеки — унеможливлення враження дітей електричним струмом, забезпечення засобами пожежогасіння тощо.
Використовуючи гру як провідну форму діяльності дітей на заняттях
англійської мови, педагог-організатор має передбачити:
• чи захочуть діти гратися у пропоновану їм гру, і що має бути зроблено
для того, щоб їм захотілося це робити;
• якими ігровими прийомами у сюжет гри будуть вводитися нові лексичнограматичні структури, фонетичний та мовленнєвий матеріал, здійснюватися
їх вивчення, тренування й застосування;
• які навички і вміння мають відпрацьовуватися;
• які вправи і в якій послідовності доцільно включити в гру для формування умінь і навичок;
• чи будуть створені умови для розмірковування дітей, чим буде попереджено зведення заняття до репродуктивної імітації;
• як буде дотримано вимогу забезпечення систематичності та регулярності
використання ігор та ігрових вправ.
О. Негневицька й інші лінгводидакти створили сучасний комплекс дидактичних ігор та ігрових вправ, які мають використовуватися для навчання дошкільників іноземних мов. Ці ігри і вправи спрямовані на створення
комунікативної установки, орієнтацію уваги на особливості нової мови,
комбінування мовних елементів відповідно до самостійного творчого задуму
дітей.
У методиці дошкільної освіти є різні підходи до класифікації ігор. На думку автора посібника, ігри доцільно класифікувати:
1) за кількісним складом учасників;
2) за характером та формою поведінки учасників;
3) за метою та завданням навчання.
За кількісним складам учасників ігри можуть виконуватися фронтально
одразу усім колективом дітей, підгрупами чи парами. На заняттях уведення
програмового матеріалу і тренування переважають фронтальні ігри, на етапах
практичного застосування сформованих умінь і навичок — виконання завдань
у складі підгрупи або парами.
За характером та формою поведінки учасників ігри можна класифікувати на:
1) ігри-маніпуляції з предметами (м’ячем, іграшками, ляльками, іграшковим посудом та меблями, лото, доміно, малюнками, картками, натуральними предметами тощо);
2) ігри, пов’язані з рухами, фізичними діями («Хоровод», «Потяг», стрибки, біг, ходьба та ін.);
50
Т е м а т и ч н е п л а н у в а н н я з а н я т ь
Заняття 19. Тренування у спілкуванні
I. Привітання
II. Тренування у використанні нового матеріалу
1. Повторення вірша «Here is my mother». Педагог проводить за власним
вибором ігри для повторення з дітьми зразків мовлення, що були введені на
занятті 17. Якщо діти добре володіють матеріалом, можна переходити до
виконання складніших ігор.
2. Гра «Казковий капелюшок / A fairy hat». Педагог пояснює дітям, що,
відповідаючи на запитання «Who is this?», можна назвати або ім’я людини,
або назву тварини — «Who is this? (This is) Anya. Who is this? (This is) a dog».
Ведучий стоїть спиною до інших дітей. До нього по черзі підходять
діти і запитують: «Who is this?». Ведучий повинен визначити по голосу, хто
підійшов: «(This is) Igor».
3. Гра «Коти м’яч / Roll a ball». Педагог показує картинку із зображенням
члена сім’ї, потім котить м’яч дитині й запитує: «Who is this?». Дитина
відповідає: «(This is) a sister».
4. Фізкультхвилинка.
5. Гра «Кого немає? /Who is absent?». Педагог р