ПРИЙОМИ
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ
Прийом
‒ це
елемент, складова частина методу. Кожен метод має кілька прийомів. У методиці
розвитку мовлення і в дошкільній педагогіці прийоми класифікують залежно від
місця в них наочності й емоційності. Вони поділяються на:
словесні,
наочні
ігрові.
Найважливішими є словесні прийоми:
мовленнєвий зразок,
запитання,
пояснення,
вказівка,
оцінювання дитячого мовлення.
Мовленнєвий
зразок -
правильна, спеціально підготовлена мовленнєва діяльність вихователя, яку повинні
наслідувати діти.
Запитання
‒ словесне
звертання, що вимагає відповіді, передбачає використання наявних знань.
Пояснення
широко
використовуються у процесі спостережень, розглядання картин, предметів, щоб
допомогти дітям зрозуміти окремі сторони, взаємозв’язки, причинові залежності
предметів і явищ.
Пояснення дітям змісту і послідовності навчальних дій
називаються вказівками.
Оцінювання
мовлення дітей
є також важливим прийомом навчання. Це розгорнуте мотивоване судження про
засвоєння дитиною знань, якість виконання завдань, мовленнєве вміння і навички.
Наочні
прийоми ‒
показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, артикуляції звуків. Показ
супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитанням.
У розвитку мовлення дошкільників велике значення мають
ігрові прийоми:
створення ігрової ситуації,
виконання ігрових дій,
звуконаслідування,
загадкова інтонація голосу,
використання жартів.
Ігрові прийоми можуть виступати елементи дидактичної
гри, гри-інсценізації. У практичній діяльності найчастіше використовується
комплекс прийомів.
