2.4. Прийоми навчання дітей рідної мови

ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ

Прийом ‒ це елемент, складова частина методу. Кожен метод має кілька прийомів. У методиці розвитку мовлення і в дошкільній педагогіці прийоми класифікують залежно від місця в них наочності й емоційності. Вони поділяються на:

словесні,

наочні

ігрові.

Найважливішими є словесні прийоми:

мовленнєвий зразок,

запитання,

пояснення,

вказівка,

оцінювання дитячого мовлення.

Мовленнєвий зразок - правильна, спеціально підготовлена мовленнєва діяльність вихователя, яку повинні наслідувати діти.

Запитання ‒ словесне звертання, що вимагає відповіді, передбачає використання наявних знань.

Пояснення широко використовуються у процесі спостережень, розглядання картин, предметів, щоб допомогти дітям зрозуміти окремі сторони, взаємозв’язки, причинові залежності предметів і явищ.

Пояснення дітям змісту і послідовності навчальних дій називаються вказівками.

Оцінювання мовлення дітей є також важливим прийомом навчання. Це розгорнуте мотивоване судження про засвоєння дитиною знань, якість виконання завдань, мовленнєве вміння і навички.

Наочні прийоми ‒ показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, артикуляції звуків. Показ супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитанням.

У розвитку мовлення дошкільників велике значення мають ігрові прийоми:

створення ігрової ситуації,

виконання ігрових дій,

звуконаслідування,

загадкова інтонація голосу,

використання жартів.

Ігрові прийоми можуть виступати елементи дидактичної гри, гри-інсценізації. У практичній діяльності найчастіше використовується комплекс прийомів.