ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ БУДОВИ МОВИ
Теоретичною основою формування у дітей дошкільного
віку граматичної будови мови є наукова граматика, яка має свої граматичні
категорії, граматичні одиниці й граматичні форми. Граматика як наука про будову
мови складається з двох розділів: морфології і синтаксису. Морфологія вивчає граматичні
властивості слова, зміну його форм і пов’язаних із ним граматичних значень, а
також частини мови. Синтаксис досліджує
засоби і правила побудови речень і словосполучень.
Словотвір
вивчає
будову і творення нових слів. Основними одиницями граматики є морфеми
(мінімальні одиниці мови), слова (у морфології) і конструкції або речення (у
синтаксисі). Слова мають граматичне і лексичне значення.
Оволодіти граматичною будовою мови означає навчитись
утворювати від однієї основи форми однини і множини теперішнього і минулого
часу, відмінювати слова за відмінками та особами, вживати слова із суфіксами і
без них, правильно вживати рід іменників, самостійно утворювати граматичні
форми за аналогією, складносурядні та складнопідрядні речення, тобто засвоїти
морфологічну і синтаксичну системи рідної мови.
Засвоєння граматичної будови мови для дитини ‒
складний шлях, на якому не обходиться без помилок. Діти плутають суфікси,
префікси однієї частини мови з іншою. Для кращого засвоєння граматичної
правильності необхідно виробити звичку правильно говорити. К.Ушинський писав:
«Граматична правильність мовлення усного й писемного є не тільки знання, а й
звичка, ‒ досить складна і різноманітна система дрібних навичок висловлювати
свої думки правильно як у мовленні, так і на письмі. Для грамотності
недостатньо, щоб людина знала граматичні правила, але потрібно, щоб вона звикла
миттєво застосовувати їх. Звички, особливо дрібні й складні, набуваються
успішно і засвоюються глибоко тільки в період ранньої молодості». Отже, звичку правильно
розмовляти потрібно виховувати, а для цього педагог має знати, яких помилок
припускаються діти, і своєчасно їх виправляти.
Всі граматичні помилки можна поділити на словотворні,
морфологічні і синтаксичні. До помилок словотворення належать: помилки, пов’язані
з порушенням словотворчої структури літературної мови та штучно утворені слова.
Формування граматично правильного мовлення у дітей
передбачає такі напрями:
1. Перевірка граматичної правильності дитячого
мовлення і запобігання помилкам. Щоб правильно обрати напрям роботи з
формування граматичної правильності мовлення, вихователь має знати, які саме
помилки характерні для дітей конкретної групи, як часто вони трапляються. З
цією метою в кожній віковій групі дошкільного закладу проводиться індивідуальна
перевірка мовлення дітей двічі на рік: восени (вересень-жовтень) і навесні
(травень-червень). Перевіряють такі сторони граматичної будови мови:
особливості побудови речень: з’ясовують, які речення
переважають (прості, поширені, непоширені, складносурядні, складнопідрядні),
порядок слів у реченні; особливості вживання сполучників і сполучних слів;
відмінювання іменників за відмінками (помилки в
іменниках жіночого роду в орудному відмінку: їла ложком) або відмінювання
невідмінюваних слів на зразок: кофе, радіо);
вживання роду і числа іменників та їх узгодження з
іншими частинами мови;
помилки, що допущені дітьми у використанні дієслівних
форм (відмінювання за особами, чергування в основі слова);
узгодження числівників з іменниками;
вживання прийменників у реченні; помилки, допущені
дітьми у використанні інших частин мови.
Вихователю обов’язково потрібно перевіряти граматичні
помилки,
Для перевірки дитячого мовлення потрібно мати
спеціальний матеріал, дібрати найвдаліші прийоми, які б дали можливість
виявляти особливості граматичної будови мови дітей. А саме:
Сюжетні картинки. Розповідь за такими картинками дає змогу простежити
побудову речень. Картинки слід добирати так, щоб дитина могла скласти речення
різної складності.
Читання невеликих оповідань та бесіда за їх змістом. Вихователь читає оповідання і звертається до дітей з
двома-трьома запитаннями.
Дидактичні ігри з картинками й іграшками. На зразок
«Чого не стало», які дають можливість перевірити вміння дітей відмінювати
іменники, гра «Що змінилось?» (на вживання прийменників). Спеціально підібрані
дидактичні вправи на ті частини мови, що потребують перевірки. Наприклад,
запропонувати дітям скласти речення зі словами вухо, радіо, піаніно та ін.
Діагностичні завдання. На з’ясування здатності дитини розрізняти
граматичні форми однини й множини іменників, особливості вживання дітьми
дієслів в умовному і наказовому способі дії; перевірки вміння створювати слова
за допомогою суфіксів та ін.
Індивідуально мовлення перевіряється в ранкові години,
після денного сну і на прогулянці. Маючи загальну картину граматичних помилок,
вихователь може спланувати подальшу роботу щодо їх запобігання й виправлення.
Якщо частина дітей вимовляє неправильно якесь слово, то можна сподіватись
(завдяки схильності дошкільнят до наслідування), що ця помилка може з’явитись і
в інших дітей. У зв’язку з цим вихователь планує роботу, яка спрямована на
запобігання можливим помилкам: дидактичні ігри, вправи, розповідання за
картинками.
2. Наслідування мовленнєвому зразку педагога, мовлення
якого відповідає всім нормативним вимогам. Дитина народжується, живе і
розвивається в суспільстві. Для неї це не тільки вузьке коло предметів і явищ
природи, а й люди, речі, суспільні відносини, культура, мова, наука тощо.
Спочатку дитина не розмовляє, але чує мовлення дорослих, звернене до неї, потім
приходить час, коли дитина сама включається в активне мовленнєве спілкування.
Середовище, відіграє важливу роль у розвитку мовлення маленької дитини, воно
дає чи не дає дитині можливість багато говорити і постійно чути мовлення
дорослих, воно прискорює або гальмує розвиток мовлення. Отже, від мовного
середовища, в якому знаходиться дитина, залежить її власне мовлення.
Правильність граматичної будови мови у дітей раннього
віку залежить від правильності побудови мовлення навколишніх людей. Трирічний
малюк правильно вживає відмінки, особи, дієслівні форми, засвоюючи їх у мовних
сполученнях, які він сприймає від тих, хто його оточує. Тому для правильного
розвитку дитячого мовлення важливо, щоб діти на другому і третьому році життя
чули правильне мовлення з досить багатим словниковим складом.
3. Використання ефективних методів і прийомів
формування граматичної правильності мовлення дітей як на заняттях, так і в
повсякденному житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар