ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Особистісно-розвивальне
спілкування педагога з дитиною спрямовується на розвиток свідомості дитини та
залучення її до художньої практики. Художня практика розгортається у формі
зображально-образотворчої діяльності. Особливістю зображальної діяльності є
навчання дітей основ і принципів зображення предметів, об’єктів, явищ та
оволодіння узагальненими способами дій під час зображення, наприклад, дерев,
будинків, транспорту, людей. Дітей навчають грамотно і свідомо користуватися
приладдям: мольберт, станок для ліплення, ножиці, клей, олівці, фломастери,
пензлі тощо. Зображальні навички виступають важливою умовою трансформації зображальної діяльності в образотворчу. Її
головною ознакою є вміння творчо користуватися навичками і діяти в ситуаціях
вибору ідеї, формування задуму, вибору зображального матеріалу, способу
зображення, виражальних засобів (колір, форма, композиція, ритм, динаміка,
декор).