4.15. Спільна робота закладу дошкільної освіти та сім’ї

 

СПІЛЬНА РОБОТА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА СІМ’Ї

Сім’я як первинний осередок кожного суспільства забезпечує відтворення та продовження людського роду, визначає генетичну програму розвитку особистості. У ній закладаються основи виховання та формування майбутньої особистості. Через неї передаються нащадкам історичні та духовні цінності, трудові навички, національні особливості, традиції.

На становлення особистості в родинному оточенні впливають різноманітні зовнішні та внутрішні чинники, які у своїй сукупності та інтегрованій єдності формують педагогічну культуру і виховний потенціал сім’ї. Педагогічна культура родини завжди відображає рівень досягнень суспільства в галузі освіти і виховання підростаючого покоління. Вона містить такі характерні ознаки навчальної і виховної діяльності батьків, як рівень інтелектуального і духовного розвитку, загальна культура, конкретні педагогічні вміння, найважливішим з яких є спілкування.

Образотворча діяльність в багатогранному житті сім’ї організовується:

у побуті: прикрашання інтер’єру, оздоблення предметів побуту, ліплення з тіста, прикрашання випічки, писанкарство, вирізання з паперу;

у процесі спільних занять з дитиною: спілкування з красою в житті та мистецтві, малювання, ліплення, декоративна діяльність, художня праця, вишивання, флористика і таке інше;

на святах, розвагах, культурному дозвіллі сім’ї: виставки, конкурси, концерти, вистави, ігри, екскурси до музеїв, на художні виставки, зокрема і дитячого малюнка.

Методи організації образотворчої діяльності дитини в родині: спостереження, розглядання предметів, картин, ілюстрацій, дидактичні ігри, ігрові ситуації, евристичні, частково-пошукові, дослідницькі ситуації, художнє експериментування, оцінка, ретроспекція (коли я була такою як ти, то любила малювати..., виготовляти прикраси для ялинки, моїми дитячими малюнками прикрашали кімнату до сімейних свят тощо).