Цікава абетка
субота, 28 березня 2020 р.
2.15. Підготовка руки дитини до письма
ПІДГОТОВКА РУКИ ДИТИНИ ДО ПИСЬКА
У психічному розвитку дитини рухи руки мають особливе
значення, розвиватися вони починають досить рано. Вже в переддошкільному віці
дитина легко маніпулює з предметами та іграшками, хоч рухи її руки ще
некоординовані, неточні.
2.14. Методика навчання читання
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ
Читання є складною аналітико-синтетичною діяльністю.
За визначенням Д.Б.Ельконіна, читання є відтворенням звукової форми слова на
основі його графічного позначення. Навичками читання в межах всього алфавіту
діти оволодівають на сьомому році життя. Основою для оволодіння цією діяльністю
є добре розвинений фонематичний слух та знання про окремі мовні одиниці,
одержані дітьми в попередніх групах. Уся робота з навчання грамоти будується з
участю процесів аналізу і синтезу. Аналітична діяльність дітей полягав у виділенні
ними речень із зв’язного мовлення, поділу речення на слова, слів ‒ на склади,
виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з
великою та малою літерами.
2.13. Навчання дітей монологічного мовлення
НАВЧАННЯ
ДІТЕЙ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
У дошкільному закладі дітей навчають двох основних
форм монологу ‒ самостійної розповіді та переказу. Вони відрізняються один від
одного тим, що в першому випадку дитина самостійно добирає зміст і форму свого
висловлювання, а в другому - матеріалом для висловлювання-відтворення є
літературно-художній текст.
2.12. Розвиток зв'язного мовлення. Навчання дітей діалогічного мовлення
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ
Завдання розвитку зв’язного мовлення посідає головне місце в загальній системі
роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі. Навчання зв’язного
мовлення є водночас і метою, і засобом практичного опанування мовою. Зв’язне
мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості
дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних
якостей, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність,
компетентність. За допомогою добре розвиненого зв’язного мовлення дитина
навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто її оточує,
ініціювати власні ідеї, брати участь у різних видах дитячої творчості.
2.11. Методи і прийоми формування граматичної правильності мовлення у дітей
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ
Для формування граматичної правильності мовлення використовують
такі методи:
дидактичні ігри і вправи,
розповіді з використанням слів, в яких діти допускають
помилку,
картинки,
переказування художніх оповідань,
читання віршів,
складання дітьми розповідей.
2.10. Формування граматичної будови мови
ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ БУДОВИ МОВИ
Теоретичною основою формування у дітей дошкільного
віку граматичної будови мови є наукова граматика, яка має свої граматичні
категорії, граматичні одиниці й граматичні форми. Граматика як наука про будову
мови складається з двох розділів: морфології і синтаксису. Морфологія вивчає граматичні
властивості слова, зміну його форм і пов’язаних із ним граматичних значень, а
також частини мови. Синтаксис досліджує
засоби і правила побудови речень і словосполучень.
2.9. Розвиток словника дітей
РОЗВИТОК СЛОВНИКА ДІТЕЙ
Одним із головних завдань мовленнєвого розвитку
дитини-дошкільника є словникова робота. Формування дитячого словника ‒ це
тривалий, складний процес кількісного накопичення слів, засвоєння соціально
закріплених значень та вміння доречно використовувати їх у конкретних умовах
спілкування. Під час роботи над словом діти не тільки засвоюють його лексичне
та граматичне значення, а й вчаться складати словосполучення, речення, а потім
і зв’язний текст.
2.8. Навчання дітей звуковому аналізі слів
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЗВУКОВОМУ АНАЛІЗІ СЛІВ
Дослідження психологів і педагогів аргументовано
довели, що п’ятий і шостий роки життя є періодом найвищої мовної обдарованості,
зокрема особливої сприйнятливості до звукової діяльності мови. Тому знайомити
дошкільників із звуковою системою рідної мови необхідно з молодшого і
середнього віку. Сенсорною основою цієї діяльності є добре розвинене
«фонематичне сприймання».
2.7. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ВИХОВАННЯ
ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
Завдання і зміст роботи з виховання звукової культури
мовлення викладено у програмі виховання та навчання в дошкільному закладі. У
вихованні звукової культури мовлення використовують різноманітні прийоми та
методи навчання.
2.6. Поняття звукової культури мовлення
ПОНЯТТЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ
Звукова культура мовлення ‒ складова загальної
мовленнєвої культури людини. Становлення звукової культури мовлення
відбувається в період раннього і дошкільного віку. Поняття «звукова культура
мовлення» здебільшого використовується у професійному обігу дошкільної
лінгводидактики.
2.5. Умови успішного розвитку мови дітей
УМОВИ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ
Для успішного розвитку мовлення дітей дошкільного віку
в дитячих установах потрібно створити відповідні умови, а саме:
гігієнічні, що забезпечують охорону органів зору,
слуху;
правильне мовлення навколишніх людей;
змістовність дитячого життя;
забезпечення мовленнєвої практики;
наявність посібників із розвитку мовлення.
2.4. Прийоми навчання дітей рідної мови
ПРИЙОМИ
НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ
Прийом
‒ це
елемент, складова частина методу. Кожен метод має кілька прийомів. У методиці
розвитку мовлення і в дошкільній педагогіці прийоми класифікують залежно від
місця в них наочності й емоційності. Вони поділяються на:
словесні,
наочні
ігрові.
Найважливішими є словесні прийоми:
мовленнєвий зразок,
запитання,
пояснення,
вказівка,
оцінювання дитячого мовлення.
Мовленнєвий
зразок -
правильна, спеціально підготовлена мовленнєва діяльність вихователя, яку повинні
наслідувати діти.
Запитання
‒ словесне
звертання, що вимагає відповіді, передбачає використання наявних знань.
Пояснення
широко
використовуються у процесі спостережень, розглядання картин, предметів, щоб
допомогти дітям зрозуміти окремі сторони, взаємозв’язки, причинові залежності
предметів і явищ.
Пояснення дітям змісту і послідовності навчальних дій
називаються вказівками.
Оцінювання
мовлення дітей
є також важливим прийомом навчання. Це розгорнуте мотивоване судження про
засвоєння дитиною знань, якість виконання завдань, мовленнєве вміння і навички.
Наочні
прийоми ‒
показ картинки, іграшки, предмета, руху або дії, артикуляції звуків. Показ
супроводжується словесними прийомами: поясненням, вказівкою, запитанням.
У розвитку мовлення дошкільників велике значення мають
ігрові прийоми:
створення ігрової ситуації,
виконання ігрових дій,
звуконаслідування,
загадкова інтонація голосу,
використання жартів.
Ігрові прийоми можуть виступати елементи дидактичної
гри, гри-інсценізації. У практичній діяльності найчастіше використовується
комплекс прийомів.
2.3. Методи навчання дітей рідної мови
МЕТОДИ НАВЧАННЯ
ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ
Методи навчання ‒ це способи спільної діяльності
вихователя і дітей, спрямовані на розв’язання завдань розвитку мовлення. Щоб
розібратися в численних методах і прийомах навчання, правильно оцінити, з’ясувати
їх характер і сутність, використовують наукову класифікацію.
2.2. Форми навчання рідної мови
ФОРМИ НАВЧАННЯ
РІДНОЇ МОВИ
Форма
‒ це
спосіб здійснення навчально-виховного процесу, оболонка для його внутрішньої
сутності, логіки і змісту. Форма
навчання – це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що
відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від
кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна),
часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення.
2.1. Зміст і завдання з розвитку мови дітей
ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ З РОЗВИТКУ
МОВИ ДІТЕЙ
Науковці
й практики традиційно вбачають мету навчання дітей рідної мови на етапі
дошкільного дитинства у розвитку усного мовлення як засобу спілкування та
пізнання довкілля. Корифеї методики К.Ушинський і С.Русова пов’язували
реалізацію головної мети з розвитку мовлення з виконанням різних вправ,
складених на найкращому літературно-художньому матеріалі, та формуванням у
дітей здатності зв’язно, логічно, граматично правильно висловлювати власну
думку.
Тема 2. Методика розвитку рідної мови
№ теми
|
Назва теми
|
2.1
|
Зміст і
завдання з розвитку мови дітей
|
2.2
|
Форми
навчання рідної мови
|
2.3
|
Методи
навчання дітей рідної мови
|
2.4
|
Прийоми
навчання дітей рідної мови
|
2.5
|
Умови
успішного розвитку мови дітей
|
2.6
|
Поняття
звукової культури мовлення
|
2.7
|
Методи і
прийоми виховання звукової культури мовлення дітей
|
2.8
|
Навчання
звуковому аналізу слів
|
2.9
|
Розвиток
словника дітей
|
2.10
|
Формування
граматичної будови мови
|
2.11
|
Методи і
прийоми формування граматичної правильності мовлення у дітей
|
2.12
|
Розвиток
зв’язного мовлення. Навчання дітей діалогічного мовлення
|
2.13
|
Навчання
дітей монологічного мовлення
|
2.14
|
Методика
навчання читання
|
2.15
|
Підготовка
руки дитини до письма
|
вівторок, 24 березня 2020 р.
середа, 18 березня 2020 р.
Тема 1. Методика фізичного виховання
№ теми
|
Назва теми
|
1.1
|
Зміст фізичного виховання дітей
|
1.2
|
Завдання фізичного виховання дітей
|
1.3
|
Засоби фізичного виховання:
Характеристика фізичних вправ
|
1.4
|
Класифікація фізичних вправ
|
1.5
|
Загартування організму дитини
|
1.6
|
Гігієнічні фактори
|
1.7
|
Фізичне виховання дітей раннього віку:
першого року життя
|
1.8
|
Фізичне виховання дітей другого року
життя
|
1.9
|
Заняття фізичної культури
|
1.10
|
Розвиток основних рухів
|
1.11
|
Загальнорозвиваючі вправи
|
1.12
|
Рухливі ігри
|
1.13
|
Ігри та вправи спортивного характеру
|
1.14
|
Ранкова гімнастика та гімнастика після
денного сну
|
1.15
|
Фізкультурні хвилинки та паузи
|
1.15. Фізкультурні хвилинки та паузи
ФІЗКУЛЬТУРНІ ХВИЛИНКИ.
ФІЗКУЛЬТУРНІ ПАУЗИ
Дітям
дошкільного віку важко провести ціле заняття не рухаючись, тривалий час
концентрувати свою увагу на якомусь одному завданні або слухати пояснення
навчального матеріалу. Наукові дослідження (М.В.Антропова, Г.П.Лєскова,
Н.А.Ноткіна) свідчать про те, що статичне навантаження є найважчим для дитини.
1.14. Ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну
РАНКОВА
ГІМНАСТИКА.
ГІМНАСТИКА ПІСЛЯ ДЕННОГО СНУ
Однією із основних форм організації фізичного
виховання дітей дошкільного віку є ранкова гімнастика, яку проводять щоденно
перед сніданком, а в цілодобових групах відразу після нічного сну.
1.13. Ігри та вправи спортивного характеру
ІГРИ ТА ВПРАВИ СПОРТИВНОГО
ХАРАКТЕРУ
Застосування
елементів спортивних ігор у дошкільному віці закладає у дитини основу для
систематичних занять одним з видів спорту у наступні шкільні роки.
1.12. Рухливі ігри
РУХЛИВІ ІГРИ
У
дошкільній педагогіці гра розглядається як історично сформоване соціальне
явище, особливий вид діяльності дитини, де творчо прямо або опосередковано
відбиваються явища навколишньої дійсності (праця і побут людей, імітація рухів
тварин). Ігри, в яких яскраво виявлена роль рухів, мають загальну умовну назву
рухливих ігор.
1.11. Загальнорозвиваючі вправи
ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЮЧІ ВПРАВИ
Загальнорозвиваючі
вправи – це
спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток
рухових і психічних якостей дитини. Вони мають характерну особливість:
дозволяють вибірково впливати на окремі м’язові групи (рук, ніг, тулуба), чітко
дозувати фізичне навантаження на організм людини. Ці вправи сприяють
удосконаленню координації рухів, їх точності, свідомому оволодінню положеннями
та рухами тулуба, формуванню правильної постави, а також використовуються як
профілактичні вправи і вправи, спрямовані на коригування.
1.10. Розвиток основних рухів
РОЗВИТОК ОСНОВНИХ РУХІВ
У системі фізичного виховання дітей дошкільного віку
одне з головних місць посідає розвиток основних рухів: ходьби, бігу, стрибків,
метання, лазіння та ін.
1.9. Заняття фізичної культури
ЗАНЯТТЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
У другій групі раннього віку проводять щоденні заняття
з фізичної культури. З дітьми до півтора року (сплять два рази в день) кращий
час для проведення занять після першого денного сну. З дітьми від півтора до
двох років (сплять один раз в день) заняття проводиться у першу половину дня
через півгодини після сніданку або відразу після денного сну. Здебільшого
заняття з фізичної культури відбуваються у груповій кімнаті. Тривалість їх у
межах 12-15 хвилин.
1.8. Фізичне виховання дітей другого року життя
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДРУГОГО РОКУ ЖИТТЯ
Здійснюючи фізичне виховання з дітьми другого року
життя, потрібно постійно піклуватися про зміцнення їх здоров’я, загартування,
розвиток рухів, координації і почуття рівноваги, уміння виконувати рухи за
словесною інструкцією. Виробляти вміння орієнтуватися у просторі. Створювати
умови, що сприяють розвитку оптимальної рухової активності, бадьорого стану,
формувати культурно-гігієнічні навички та самостійність.
1.7. Фізичне виховання дітей раннього віку: першого року життя
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ:
ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ
Період раннього дитинства охоплює час від народження
до двох років. Третій рік життя дитини умовно вважають раннім дошкільним, тому
що він має риси, характерні для переддошкільного віку.
1.6. Гігієнічні фактори
ГІГІЄНІЧНІ ФАКТОРИ
Гігієнічні фактори (режим занять, відпочинку, їжі,
гігієна одягу, фізкультурного обладнання та ін.) є своєрідним засобом фізичного
виховання. Створення відповідних умов у дошкільному закладі, що задовольняють всі
вимоги гігієни, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим
праці і побуту ‒ необхідні умови для нормального розвитку дітей.
1.5. Загартування організму дитини
ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ ДИТИНИ
Оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода) широко
використовуються для зміцнення здоров’я та загартування організму дитини.
1.4. Класифікація фізичних вправ
КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ
Під класифікацією фізичних вправ розуміють розподіл їх
на групи та підгрупи, виходячи з певної ознаки. Вона полегшує вихователю
орієнтування у виборі фізичних вправ для вирішення певних завдань фізичного
виховання.
Підписатися на:
Дописи (Atom)