Тема 3. Відеоматеріали

Домашні тварини

Звуки тварин

Вода

Дослід з водою

Тема 3. Цікавий дидактичний матеріал

3.15. Ведення календарів природи і погоди

ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРІВ ПРИРОДИ І ПОГОДИ

Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільниками. Пора року ‒ досить значний проміжок часу. Відсутність різкої межі між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Наприклад, наприкінці осені діти часто забувають, що на її початку було тепло, було багато квітів, літали гарні метелики, бджоли, джмелі і т. д. Неправильні уявлення часто бувають пов’язані і з різкими змінами в погоді ‒ раптовими відлигами або похолоданнями.

3.14. Повсякденні прогулянки

ПОВСЯКДЕННІ ПРОГУЛЯНКИ

Повсякденні прогулянки є обов’язковим режимним процесом в дошкільному закладі, який має важливе значення для фізичного, нервово-психічного розвитку дітей. Спеціальні дослідження показали, що у дітей, які в належний час не були на прогулянці, значно знижується оптимальний рівень функціонального стану центральної нервової системи.

3.13. Цільові прогулянки

ЦІЛЬОВІ ПРОГУЛЯНКИ

У зв’язку з обмеженою кількістю занять по ознайомленню з природою і потребою найкраще дізнатися про найближче природне оточення села, міста, закарбувати у пам’яті дітей яскраві картини чудової української природи проводяться цільові прогулянки в природу. Вони інтегруються з пішохідними переходами і можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й з пізнавально-практичною метою (збирання грибів, ягід, насіння дикорослих трав для підгодовування пташок тощо). Відмінність цільових прогулянок від повсякденних полягає у тому, що проводяться вони за межі дитячого садка.

3.12. Навчальні екскурсії

НАВЧАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ

Навчальні екскурсії (поїздка, прогулянка) визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяє організовувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

3.11. Заняття як важлива форма роботи по ознайомленню з природою

ЗАНЯТТЯ ЯК ВАЖЛИВА ФОРМА РОБОТИ

ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З ПРИРОДОЮ

Різноманітні методи ‒ наочні, практичні, словесні ‒ можуть застосовуватися під час різноманітних форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Такими формами є:

заняття,

навчальні екскурсії,

цільові і повсякденні прогулянки.

3.10. Словесні методи ознайомлення дітей з природою

СЛОВЕСНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

До словесних методів відносяться:

розповідь вихователя,

читання дитячої природознавчої літератури,

бесіди про природу.

3.9. Практичні методи ознайомлення дітей з природою

ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

До основних практичних методів ознайомлення дошкільників з природою відносяться:

праця в природі,

нескладні досліди

використання ігор.

3.8. Наочні методи ознайомлення дітей з природою

НАОЧНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюються за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й у тому, яка діяльність самих дітей. Отже, метод ‒ це спосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей.

3.7. Город на ділянці

ГОРОД НА ДІЛЯНЦІ

З великої кількості рослин, що оточують нас, людина для задоволення своїх потреб використовує близько 120, а серед найчастіше вживаних ‒ лише 12 видів. Саме тому, що ці рослини задовольняють найважливіші потреби людини у продуктах харчування, потрібно ознайомити дітей з ними, формувати у них інтерес і ціннісні орієнтації.

3.6. Ділянка закладу дошкільної освіти

ДІЛЯНКА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Найближчим природним оточенням, де діти проводять велику кількість часу в дитячому садку, є ділянка. У сучасних архітектурно-проектувальних вирішеннях ділянка розглядається як продовження групової кімнати і подібно до того, як у груповій кімнаті все обладнується для проведення змістовної роботи з дітьми, так і ділянка дитячого садка повинна створювати можливості для успішного ознайомлення з природою.

3.5. Птахи у кутку природи

ПТАХИ У КУТКУ ПРИРОДИ

Рухливість птахів, їхнє яскраве привабливе забарвлення, цікава поведінка, спів ‒ усе це зумовлює великий інтерес до утримання птахів у кутку природи і виховання дбайливого ставлення до них, відповідальності за життя живої істоти.

3.4. Тварини у кутку природи

ТВАРИНИ У КУТКУ ПРИРОДИ

Тварини завдяки своїй рухливостi і цiкавiй поведiнцi викликають у дiтей великий iнтерес. Серед них у кутку природи утримуються як постiйнi, так і тимчасовi мешканцi.

3.3. Кімнатні рослини кутка природи

КІМНАТНІ РОСЛИНИ КУТКА ПРИРОДИ

Кімнатні рослини ‒ постійні мешканці кутка природи. Крім того, вони широко застосовуються в дитячих садках для створення зимових садів, оформлення вестибюлів, сходів тощо.

3.2. Розміщення і обладнання куточка природи

РОЗМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ КУТОЧКА ПРИРОДИ

Куток природи в дитячому садку ‒ важлива умова організації змістовної діяльності дітей, спрямованої на вирішення завдань ознайомлення дітей з природою.

3.1. Завдання ознайомлення дошкільників з природою

ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ

Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення дошкільників з природою спрямовує на здійснення:

розумового,

морального,

естетичного,

фізичного виховання дошкільників.

Тема 3. Методика ознайомлення дітей з природою

№ теми	Назва теми
3.1	Завдання ознайомлення дошкільників з природою
3.2	Розміщення і обладнання куточка природи
3.3	Кімнатні рослини кутка природи
3.4	Тварини у кутку природи
3.5	Птахи у кутку природи
3.6	Ділянка закладу дошкільної освіти
3.7	Город на ділянці
3.8	Наочні методи ознайомлення дітей з природою
3.9	Практичні методи ознайомлення дітей з природою
3.10	Словесні методи ознайомлення дітей з природою
3.11	Заняття як важлива форма роботи по ознайомленню з природою
3.12	Навчальні екскурсії
3.13	Цільові прогулянки
3.14	Повсякденні прогулянки
3.15	Ведення календарів природи і погоди

Тема 2. Відеоматеріали

Цікава абетка

Тема 2. Цікавий дидактичний матеріал

2.15. Підготовка руки дитини до письма

ПІДГОТОВКА РУКИ ДИТИНИ ДО ПИСЬКА

У психічному розвитку дитини рухи руки мають особливе значення, розвиватися вони починають досить рано. Вже в переддошкільному віці дитина легко маніпулює з предметами та іграшками, хоч рухи її руки ще некоординовані, неточні.

2.14. Методика навчання читання

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ

Читання є складною аналітико-синтетичною діяльністю. За визначенням Д.Б.Ельконіна, читання є відтворенням звукової форми слова на основі його графічного позначення. Навичками читання в межах всього алфавіту діти оволодівають на сьомому році життя. Основою для оволодіння цією діяльністю є добре розвинений фонематичний слух та знання про окремі мовні одиниці, одержані дітьми в попередніх групах. Уся робота з навчання грамоти будується з участю процесів аналізу і синтезу. Аналітична діяльність дітей полягав у виділенні ними речень із зв’язного мовлення, поділу речення на слова, слів ‒ на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами.

2.13. Навчання дітей монологічного мовлення

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

У дошкільному закладі дітей навчають двох основних форм монологу ‒ самостійної розповіді та переказу. Вони відрізняються один від одного тим, що в першому випадку дитина самостійно добирає зміст і форму свого висловлювання, а в другому - матеріалом для висловлювання-відтворення є літературно-художній текст.

2.12. Розвиток зв'язного мовлення. Навчання дітей діалогічного мовлення

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Завдання розвитку зв’язного мовлення посідає головне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі. Навчання зв’язного мовлення є водночас і метою, і засобом практичного опанування мовою. Зв’язне мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних якостей, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв’язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто її оточує, ініціювати власні ідеї, брати участь у різних видах дитячої творчості.

2.11. Методи і прийоми формування граматичної правильності мовлення у дітей

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Для формування граматичної правильності мовлення використовують такі методи:

дидактичні ігри і вправи,

розповіді з використанням слів, в яких діти допускають помилку,

картинки,

переказування художніх оповідань,

читання віршів,

складання дітьми розповідей.