4.7. Різноманітні види техніки

РІЗНОМАНІТНІ ВИДИ ТЕХНІКИ

Формування уявлень про елементарні основи образотворчої мови невід’ємне від ознайомлення дітей із зображувально-виразними можливостями різноманітних матеріалів та прийомів роботи в тій чи іншій техніці.

4.6. Малювання – основний вид образотворчої діяльності

МАЛЮВАННЯ – ОСНОВНИЙ ВИД ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Серед різноманітних видів образотворчої діяльності, якими оволодівають діти дошкільного віку, малювання займає провідне місце. Його перевага полягає не тільки в тому, що воно забезпечує можливість відтворення уявлень та вражень про навколишню дійсність, починаючи з перших кроків залучення до цієї діяльності, воно, крім того, покладено в основу всіх інших видів образотворчої діяльності і сприяє успішності оволодіння ними.

4.5. Методи навчання образотворчої діяльності

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Традиційно у педагогіці склалися певні класифікації методів. Наприклад, наочні, словесні, практичні. Ця класифікація є адекватною філософській теорії пізнання, згідно з якою процес пізнавання дійсності розгортається від «живого споглядання до абстрактного мислення і від нього ‒ до практики».

4.4. Форми організації образотворчої діяльності

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Особистісно-розвивальне спілкування педагога з дитиною спрямовується на розвиток свідомості дитини та залучення її до художньої практики. Художня практика розгортається у формі зображально-образотворчої діяльності. Особливістю зображальної діяльності є навчання дітей основ і принципів зображення предметів, об’єктів, явищ та оволодіння узагальненими способами дій під час зображення, наприклад, дерев, будинків, транспорту, людей. Дітей навчають грамотно і свідомо користуватися приладдям: мольберт, станок для ліплення, ножиці, клей, олівці, фломастери, пензлі тощо. Зображальні навички виступають важливою умовою трансформації  зображальної діяльності в образотворчу. Її головною ознакою є вміння творчо користуватися навичками і діяти в ситуаціях вибору ідеї, формування задуму, вибору зображального матеріалу, способу зображення, виражальних засобів (колір, форма, композиція, ритм, динаміка, декор).

4.3. Види образотворчої діяльності

ВИДИ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дитячу образотворчу діяльність розглядають як ефективну форму художнього засвоєння дітьми навколишньої дійсності, в процесі якої вони зображають предмети і явища, виражають своє ставлення до них. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні зазначається, що художньо-практична образотворча діяльність передбачає знання характерних особливостей, специфіки, засобів художньої виразності різних видах образотворчої діяльності:

малювання,

ліплення,

аплікація,

конструювання.

4.2. Види і жанри образотворчого мистецтва

ВИДИ І ЖАНРИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Образотворче мистецтво ‒ види художньої творчості, які відображають візуально сприйняту дійсність.

Тема 4. Методика образотворчої діяльності

№ теми	Назва теми
4.1	Культура, освіта й мистецтво ‒ взаємовпливові чинники розвитку особистості в образотворчій діяльності
4.2	Види і жанри образотворчого мистецтва
4.3	Види образотворчої діяльності
4.4	Форми організації образотворчої діяльності
4.5	Методи навчання образотворчої діяльності
4.6	Малювання – основний вид образотворчої діяльності
4.7	Різноманітні види техніки
4.8	Нетрадиційні техніки малювання
4.9	Ліплення
4.10	Матеріали та устаткування для ліплення
4.11	Аплікація
4.12	Матеріали та устаткування для аплікації
4.13	Конструювання
4.14	Матеріали для конструювання
4.15	Спільна робота закладу дошкільної освіти та сім’ї

Тема 3. Відеоматеріали

Домашні тварини

Звуки тварин

Вода

Дослід з водою

Тема 3. Цікавий дидактичний матеріал

3.15. Ведення календарів природи і погоди

ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРІВ ПРИРОДИ І ПОГОДИ

Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільниками. Пора року ‒ досить значний проміжок часу. Відсутність різкої межі між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Наприклад, наприкінці осені діти часто забувають, що на її початку було тепло, було багато квітів, літали гарні метелики, бджоли, джмелі і т. д. Неправильні уявлення часто бувають пов’язані і з різкими змінами в погоді ‒ раптовими відлигами або похолоданнями.

3.14. Повсякденні прогулянки

ПОВСЯКДЕННІ ПРОГУЛЯНКИ

Повсякденні прогулянки є обов’язковим режимним процесом в дошкільному закладі, який має важливе значення для фізичного, нервово-психічного розвитку дітей. Спеціальні дослідження показали, що у дітей, які в належний час не були на прогулянці, значно знижується оптимальний рівень функціонального стану центральної нервової системи.

3.13. Цільові прогулянки

ЦІЛЬОВІ ПРОГУЛЯНКИ

У зв’язку з обмеженою кількістю занять по ознайомленню з природою і потребою найкраще дізнатися про найближче природне оточення села, міста, закарбувати у пам’яті дітей яскраві картини чудової української природи проводяться цільові прогулянки в природу. Вони інтегруються з пішохідними переходами і можуть проводитися не тільки з пізнавальною, але й з пізнавально-практичною метою (збирання грибів, ягід, насіння дикорослих трав для підгодовування пташок тощо). Відмінність цільових прогулянок від повсякденних полягає у тому, що проводяться вони за межі дитячого садка.

3.12. Навчальні екскурсії

НАВЧАЛЬНІ ЕКСКУРСІЇ

Навчальні екскурсії (поїздка, прогулянка) визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяє організовувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.

3.11. Заняття як важлива форма роботи по ознайомленню з природою

ЗАНЯТТЯ ЯК ВАЖЛИВА ФОРМА РОБОТИ

ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З ПРИРОДОЮ

Різноманітні методи ‒ наочні, практичні, словесні ‒ можуть застосовуватися під час різноманітних форм організації роботи по ознайомленню дошкільників з природою. Такими формами є:

заняття,

навчальні екскурсії,

цільові і повсякденні прогулянки.

3.10. Словесні методи ознайомлення дітей з природою

СЛОВЕСНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

До словесних методів відносяться:

розповідь вихователя,

читання дитячої природознавчої літератури,

бесіди про природу.

3.9. Практичні методи ознайомлення дітей з природою

ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

До основних практичних методів ознайомлення дошкільників з природою відносяться:

праця в природі,

нескладні досліди

використання ігор.

3.8. Наочні методи ознайомлення дітей з природою

НАОЧНІ МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюються за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й у тому, яка діяльність самих дітей. Отже, метод ‒ це спосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, набуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей.

3.7. Город на ділянці

ГОРОД НА ДІЛЯНЦІ

З великої кількості рослин, що оточують нас, людина для задоволення своїх потреб використовує близько 120, а серед найчастіше вживаних ‒ лише 12 видів. Саме тому, що ці рослини задовольняють найважливіші потреби людини у продуктах харчування, потрібно ознайомити дітей з ними, формувати у них інтерес і ціннісні орієнтації.

3.6. Ділянка закладу дошкільної освіти

ДІЛЯНКА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Найближчим природним оточенням, де діти проводять велику кількість часу в дитячому садку, є ділянка. У сучасних архітектурно-проектувальних вирішеннях ділянка розглядається як продовження групової кімнати і подібно до того, як у груповій кімнаті все обладнується для проведення змістовної роботи з дітьми, так і ділянка дитячого садка повинна створювати можливості для успішного ознайомлення з природою.

3.5. Птахи у кутку природи

ПТАХИ У КУТКУ ПРИРОДИ

Рухливість птахів, їхнє яскраве привабливе забарвлення, цікава поведінка, спів ‒ усе це зумовлює великий інтерес до утримання птахів у кутку природи і виховання дбайливого ставлення до них, відповідальності за життя живої істоти.

3.4. Тварини у кутку природи

ТВАРИНИ У КУТКУ ПРИРОДИ

Тварини завдяки своїй рухливостi і цiкавiй поведiнцi викликають у дiтей великий iнтерес. Серед них у кутку природи утримуються як постiйнi, так і тимчасовi мешканцi.

3.3. Кімнатні рослини кутка природи

КІМНАТНІ РОСЛИНИ КУТКА ПРИРОДИ

Кімнатні рослини ‒ постійні мешканці кутка природи. Крім того, вони широко застосовуються в дитячих садках для створення зимових садів, оформлення вестибюлів, сходів тощо.

3.2. Розміщення і обладнання куточка природи

РОЗМІЩЕННЯ І ОБЛАДНАННЯ КУТОЧКА ПРИРОДИ

Куток природи в дитячому садку ‒ важлива умова організації змістовної діяльності дітей, спрямованої на вирішення завдань ознайомлення дітей з природою.

3.1. Завдання ознайомлення дошкільників з природою

ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ

Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вважає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому процес ознайомлення дошкільників з природою спрямовує на здійснення:

розумового,

морального,

естетичного,

фізичного виховання дошкільників.

Тема 3. Методика ознайомлення дітей з природою

№ теми	Назва теми
3.1	Завдання ознайомлення дошкільників з природою
3.2	Розміщення і обладнання куточка природи
3.3	Кімнатні рослини кутка природи
3.4	Тварини у кутку природи
3.5	Птахи у кутку природи
3.6	Ділянка закладу дошкільної освіти
3.7	Город на ділянці
3.8	Наочні методи ознайомлення дітей з природою
3.9	Практичні методи ознайомлення дітей з природою
3.10	Словесні методи ознайомлення дітей з природою
3.11	Заняття як важлива форма роботи по ознайомленню з природою
3.12	Навчальні екскурсії
3.13	Цільові прогулянки
3.14	Повсякденні прогулянки
3.15	Ведення календарів природи і погоди